вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
29 липня 2025 рокум. Кропивницький Справа № 912/1765/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К. (надалі - Суд), розглянувши справу
за позовом Миколаївського окружного адміністративного суду
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Локкард»
про стягнення 76950 грн,
30.05.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд звернувся з позовом до ТОВ «Локкард» та просить стягнути 76950 грн вартості непереданого товару.
У якості обґрунтування власної позиції Миколаївський окружний адміністративний суд вказав, що:
- 15.12.2023 уклав з ТОВ «Локкард» договір поставки № 51/13, за умовами якого Товариство зобов'язалося за плату передати у власність бензин А-95 на загальну суму 76950 грн; передача палива здійснюється за довірчими документами скретч-картками через мережу автозаправних станцій;
- у той же день перерахував ТОВ «Локкард» 76950 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 453 від 15.12.2023;
- між сторонами також оформлена видаткова накладна на придбання бензину А-95 у кількості 1620 л на загальну суму 76950 грн, а також видаткова накладна № 0003/0000127 від 15.12.2023 на передачу скретч-карток;
- станом на час звернення з позовом до суду ТОВ «Локкард» не передало придбаний у нього бензин на АЗС без будь-яких пояснень, у зв'язку з цим заборгувало 1620 л на загальну суму 76950 грн.
Ухвалою від 03.07.2025 Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін та установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв.
Суд зазначає, що ТОВ «Локкард» відзив на позов не подало. Зокрема, Суд направив ухвалу про відкриття провадження у справі до його електронного кабінету, яку воно отримало, що слідує з довідки про доставку електронного листа 03.07.2025. Відтак, ТОВ «Локкард» обізнане про заявлений до нього позов та його судовий розгляд.
15.12.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд, як Покупець, та ТОВ «Локкард», як Постачальник, уклали договір поставки № 51/12 (а.с. 9-10).
За умовами договору, які впливають на вирішення спору:
- Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товари, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти його (пункт 1.1.);
- найменування товару - бензин А-95 (пункт 1.2.);
- відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) (пункт 1.5.);
- ціна 1 літра товару - згідно накладних на товар (пункт 3.1.);
- загальна сума договору 76950 грн (пункт 3.2.);
- Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товару (пункт 4.4.);
- строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (пункт 5.1.);
- передача Покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні скретч-картки (пункт 5.2.1.);
- скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у картці об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених картках вважаються виконаними (пункт 5.2.);
- Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором (пункт 6.3.).
15.12.2023 ТОВ «Локкард» для здійснення оплати надало Миколаївському окружному адміністративний суд рахунок-фактуру № 003/0000130 (а.с. 11) стосовно 1620 л бензину А-95 на загальну суму 76950 грн.
Як слідує з платіжної інструкції № 453 від 15.12.2023 (а.с. 13) Миколаївський окружний адміністративний суд перерахував ТОВ «Локкард» обумовлену вартість бензину, а саме 76950 грн.
У той же день Миколаївський окружний адміністративний суд та ТОВ «Локкард» склали та підписали у межах договору поставки № 51/12 від 15.12.2023 видаткову накладну № 0003/0000127 від 15.12.2023 на передачу1620 л бензину на загальну суму 76950 грн (а.с. 12), а також специфікацію № 0003/0000127-С (а.с. 15) стосовно передачі скретч-карток на бензин А-95, зокрема 60 карток на отримання 20 л (усього 1200 л) та 42 картки на отримання 10 л (усього 420 л).
Відповідно до розрахунку заборгованості, який складений посадовими особами Миколаївського окружного адміністративного суду, станом на час звернення до суду з позовом скретч-картки у кількості 102 шт, стосовно 1620 л бензину на загальну суму 76950 грн є невикористаними (а.с. 16).
За твердженнями Миколаївського окружного адміністративного суду ТОВ «Локкард» не видає бензин за картками, оскільки АЗС не працюють. Підтвердженням цьому є доповідні записки посадових осіб суду від 19.02.2025 (а.с. 31), 17.03.2025 (а.с. 33) та 11.06.2025 (а.с. 34 на зв).
З метою вирішення питання про виконання договірних відносин Миколаївський окружний адміністративний суд звернувся до ТОВ «Локкард» з листами № 05-41/5936/2025 від 06.03.2025 (а.с. 17-18), № 05-41/8456/2025 від 01.04.2025 (а.с. 19-20).
30.05.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд звернувся до ТОВ «Локкард» з претензією № 05-41/14883/2025, в якій зажадав виконання договірних відносин шляхом передачі придбаного товару або повернення коштів у сумі 76950 грн (а.с. 21-24).
Щодо правової природи договору та зобов'язань за ним
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Умовами укладеного договору сторони визначили (серед інших умов): предмет договору, порядок, місце та строки передачі товару, а тому зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між ними на підставі цього договору, свідчать, що за своєю юридичною природою укладений договір є договором поставки.
Зокрема, згідно з приписами частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Отже, за укладеним договором ТОВ «Локкард» зобов'язалося передати у власність Миколаївському окружному адміністративному суду 1620 л бензину А-95 на загальну суму 76950 грн, а останній - прийняти та оплатити його безготівковим розрахунком.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.
У цьому контексті Суд установив, що за умовами договору оплата та приймання-передача товару здійснюється за наявністю певного механізму передачі, а саме спочатку ТОВ «Лаккард» передає Миколаївському окружному адміністративному суду скретч-картки на суму придбаного товару, а у подальшому сам товар за фактом їх пред'явлення на АЗС, як підстави для видачі товару. При цьому товар вважається переданим в момент фактичного його отримання на АЗС.
Такі умови відповідають положенням Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами». Зокрема, за змістом пункту 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку; разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Відтак, за умовами договору ТОВ «Локкард» зобов'язалося передати Миколаївському окружному адміністративному суду пальне за фактом отримання грошових коштів у сумі 76950 грн безготівковим розрахунком із застосуванням механізму оформлення скретч-карток.
Щодо виконання зобов'язань по договору
За пунктом 2 частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 223 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, за загальним правилом право власності на майно (товар) виникає з моменту його передання набувачеві.
Відповідна умова стосовно переходу права власності на майно наявна у пункті 5.2.1. договору поставки, а саме передача товару здійснюється в момент завантаження у транспорт покупця на АЗС.
Отож, до моменту передачі обумовленого договором товару на АЗС Миколаївський окружний адміністративний суд, у незалежності від отримання скретч-карток (видача яких є лише частиною грошового розрахунку за товар та довірчим документом на отримання), не набувало право власності на нього. І, напроти, у випадку отримання товару на АЗС Миколаївський окружний адміністративний суд набув би право власності на нього в момент передачі.
У контексті виконання Сторонами договірних зобов'язань Суд установив, що Миколаївський окружний адміністративний суд перерахував ТОВ «Локкард» 76950 грн вартості пального, що підтверджується наведеною платіжною інструкцією № 453 від 15.12.2023.
Проте, ТОВ «Локкард» свої зобов'язання не виконало, а саме у період з початку дії договору по час розгляду справи не передало Миколаївському окружному адміністративному суду 1620 л бензину А-95 на суму 76950 грн. Безпосередньо ТОВ «Локкард» не спростувало твердження Миколаївського окружного адміністративного суду про непередачу товару на вказану суму.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
Отже, зобов'язання, які виникли між Сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна із Сторін повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
За таких обставин Суд висновує, що на час вирішення спору ТОВ «Локкард» порушило взяті на себе зобов'язання, оскільки не передало 1620 л бензину А-95 на суму 76950 грн, а тому його дії є несправедливими та недобросовісними.
Щодо повернення сплаченої суми вартості товару
Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Наведені положення надають можливість покупцю захистити своє право шляхом застосування наведених способів захисту, які є альтернативними.
У даному випадку Миколаївський окружний адміністративний суд скористалося наявним правом на повернення сплачених за придбаний, але не переданий, товар коштів. Зокрема, обрання такого способу вбачається безпосередньо із заявлених ним позовних вимог про стягнення спірної суми.
З огляду на наведені вище обставини перерахування Миколаївським окружним адміністративним судом вартості товару у сумі 76950 грн та кількості непереданого товару на цю ж суму ТОВ «Локкард» зобов'язане повернути суму попередньої оплати вартості непереданого товару, а саме 76950грн.
Станом на час розгляду справи в суді ТОВ «Локкард» окреслену суму у добровільному порядку не повернуло, а тому його дії не відповідають положенням вказаної статті 193 ГК України.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень Суд уважає, що ТОВ «Локкард» не виконало взятих на себе зобов'язань щодо передачі у власність Миколаївському окружному адміністративному суду 1620 л бензину А-95 на суму 76950 грн, а також не повернуло суму попередньої оплати, яка складає вартість непереданого товару, а тому позовні вимоги про стягнення 76950 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Судовими витратами у справі є витрати Миколаївського окружного адміністративного суду на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн (відповідно до платіжної інструкції № 298 від 26.06.2025).
На підставі положень статті 129 ГПК України судові витрати покладаються у випадку задоволення позову на відповідача.
Таким чином, витрати Миколаївського окружного адміністративного суду по сплаті судового збору покладаються на ТОВ «Локкард».
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Локкард» (25002, м. Кропивницький, вул. Ельворті, буд. 7, офіс 202; код 44574166) на користь Миколаївського окружного адміністративного суду (54020, м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, буд. 41/10; код 35356555) - 76950 грн основної заборгованості та 2422,40 грн компенсації по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення направити Миколаївському окружному адміністративному суду та ТОВ "Локкард" в електронній формі до Електронного кабінету.