ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2025Справа № 910/16174/24
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкар»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 13824,40 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкар» 13824,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ.171974 від 21.09.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Як вказує позивач, ДТП сталася з вини працівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкар» (який керував транспортним засобом Kia, державний номер НОМЕР_2 ) та в момент ДТП знаходився при виконанні своїх трудових обов'язків). Оскільки на момент ДТП відповідальність власника автомобіля Kia, державний номер НОМЕР_2 , застрахована не була, посилаючись на положення ст.ст. 1172 Цивільного кодексу України, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування шкоди покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/16174/24, залучено до участі у справі Садирова Марата третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У зв'язку з відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкар» електронного кабінету, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак відповідне поштове відправлення повернуто підприємством поштового зв'язку.
Іншої адреси відповідача суду повідомлено не було.
Таким чином, з огляду на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи №910/13236/24.
Однак, відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа пояснень щодо позову не надала, своїм правом не скористалась.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
21.09.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імвенд Кемікал» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ.171974 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме автомобілем Fiat, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
06.09.2022 о 16 год 30 хв в місті Києві сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Kia, державний номер НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Fiat, державний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м.Києва від 03.10.2022 у справі №759/12426/22, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі страхового акта №21513/1, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 13824,40 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - Фізичної особи-підприємця Бевзи Дарини Олегівни, що підтверджується платіжною інструкцією №00082708 від 20.09.2022.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 13824,40 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - Kia, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Kia, державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Kia, державний номер НОМЕР_2 , застрахована не була.
При цьому, як зазначено у відповіді від НПУ, транспортний засіб Kia, державний номер НОМЕР_2 , належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Енкар», а Садиров Марат є водієм юридичної особи, який має право керувати транспортним засобом.
Відповідач доказів зворотного не надав.
За приписами з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Враховуючи наведене, доводи позивача стосовно того, що в силу ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енкар» покладається обов'язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, що сталася 06.09.2022, є обгрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до рахунку №0000000136 від 09.09.2022, виставленого виконавцем ремонтних робіт - Фізичною особою-підприємцем Бевзою Дариною Олегівною, вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у ДТП склала 13824,40 грн.
Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості запчастин, матеріалів і робіт, зазначених у рахунку №0000000136 від 09.09.2022.
З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій вимагав відшкодувати шкоду, завдану внаслідок ДТП, що сталася 06.09.2022.
Проте, доказів виплати суми відшкодування в добровільному порядку відповідач суду не надав.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкар» заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 13824,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкар» (03150, Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок, 114, ідентифікаційний код 44064640) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, Україна, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок, 40, ідентифікаційний код 20782312) шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 13824 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова