ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2025Справа № 910/3310/24
За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" (м. Київ)
про стягнення 28 052 300,20 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Павлов Р.В.
Від відповідача: Гуримський О.В.; Адаманов А.Д.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" про стягнення пайового внеску у сумі 33 095 933,43 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва, введеного в експлуатацію, не виконав свого обов'язку щодо укладення з органом місцевого самоврядування договору пайової участі та сплати пайового внеску щодо об'єкта будівництва у визначені законодавством строки, чим порушив вимоги пп. 3 та 4 абз. 2 п. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). За твердженням позивача, замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже зобов'язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.
29.03.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Оскільки позивачем у встановлений судом строк усунуто виявлені недоліки позовної заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3310/24. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 30.04.2024.
15.04.2024 через канцелярію суду відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував зазначивши про безпідставність позовних вимог, посилаючись, що після введення будинків в експлуатацію, земельна ділянка, на якій побудовані будинки за спільним рішенням власників квартир, яке оформлено протоколом, не повертається у місто Київ, а надалі залишаються у оренді. Окрім того, ТОВ "Еквілібріум Трейд" у письмовому відзиві просило суд застосувати строки позовної давності; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управителя будинків Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ТАУН"; зупинити провадження у справі №910/3310/24 до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/44099/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний завод "Вугілля" до Київської міської ради про визнання нечинним нормативно-правового акта.
25.04.2024 від позивача надійшли відповідь на відзив та заперечення проти клопотань про зупинення провадження у справі та залучення третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 за клопотанням представників сторін підготовче засідання відкладено на 28.05.2024.
Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управителя будинків - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ТАУН", суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд наголошує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. При цьому зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв'язок.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Дослідивши матеріали справи, з огляду на предмет і підстави даного позову, судом встановлено, що рішення у даній справі не може вплинути на права чи обов'язки ТОВ "Комфорт-Таун" щодо сторін, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залучення товариства до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Означене клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа №320/44099/23 про:
- визнання протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва";
- визнання протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 26.03.2020 №908/9078 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва";
- визнання протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва";
- визнання протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 13.09.2018 №1370/5434 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 "Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва".
Оскільки предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача суми пайової участі у розвитку інфраструктури, розрахованої на підставі Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (зі змінами), питання щодо чинності якого є предметом розгляду в адміністративній справі №320/44099/23, відповідач вважає, що існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №320/44099/23.
Дослідивши матеріали справи, з огляду на предмет і підстави позову, суд дійшов висновку про відсутність необхідності зупинення провадження у даній справі, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 суд відмовив в задоволенні відповідного клопотання відповідача.
08.05.2024 відповідачем подано клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, клопотання про зупинення провадження у справі до завершення будівництва всіх черг житлового, готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі міста Києва, клопотання про зупинення провадження у справі до передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" об'єктів інженерної інфраструктури у комунальну власність м. Києва, які побудовані поза межами земельної ділянки за адресою: Наддніпрянське шосе, 2-А у Голосіївському районі міста Києва.
10.05.2024 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокату, заявлених відповідачем.
17.05.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено протокольною ухвалою суду від 28.05.2024.
Судом також встановлено, що подані відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі не містять встановлених статтями 227, 228 ГПК України підстав, з яких може зупинятись провадження, у зв'язку з чим 28.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відмову в задоволенні означених клопотань відповідача.
Також протокольною ухвалою від 28.05.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про огляд доказів за їх місцезнаходженням, у зв'язку з його необґрунтованістю.
28.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18.06.2024.
06.06.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
17.06.2024 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
18.06.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 09.07.2024.
09.07.2024 відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 задоволено клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про витребування доказів, долучене до позовної заяви, у порядку ст. 81 ГПК України витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" технічний паспорт та/або довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди щодо усіх фактично збудованих об'єктів у складі проєкту: "Будівництво житлового, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі міста Києва" 1 черга" та відкладено підготовче засідання на 27.08.2024.
На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 09.07.2024 відповідачем 15.08.2024 подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи,.
27.08.2024 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30 961 183,77 грн безпідставно збережених коштів пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 підготовче засідання призначено на 12.09.2024.
10.09.2024 від відповідача надійшли клопотання про призначення у справі судової експертизи та відзив на позов з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.
12.09.2024 позивачем подано заяву про усунення недоліків заяви про зменшення позовних вимог.
Протокольною ухвалою від 12.09.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог до 30 961 183,77 грн, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову.
12.09.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 10.10.2024.
13.09.2024 позивачем подано відповідь на відзив з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
08.10.2024 від позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача про призначення у справі судової експертизи.
09.10.2024 відповідачем подано клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи висновку експерта психолінгвіста від 30.09.2024.
У підготовчому засіданні 10.10.2024 представники відповідача підтримали клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи висновку експерта психолінгвіста від 30.09.2024.
У підготовчому засіданні 10.10.2024 представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви.
10.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 29.10.2024.
28.10.2024 відповідач подав до суду додаткові письмові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" в задоволенні клопотання від 09.10.2024 про поновлення строку для подання доказів, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" висновок експерта психолінгвіста від 30.09.2024 вирішено до розгляду не приймати, а також відмовлено в задоволенні клопотань відповідача від 09.07.2024 та від 10.09.2024 про призначення у справі судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 зупинено провадження у справі № 910/3310/24, до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 у цій справі та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 у справі № 910/3310/24 в частинах відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" від 09.10.2024 про поновлення строку для подання доказів та відмови у прийняті до розгляду поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" висновку експерта психолінгвіста від 30.09.2024 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 у справі № 910/3310/24 - без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 поновлено провадження у справі № 910/3310/24. Призначено підготовче засідання на 16.01.2025.
18.12.2024 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів та поновлення пропущеного процесуального строку на подання означеного клопотання.
09.01.2025 відповідачем подано додаткові пояснення у справі, заперечення про закриття підготовчого провадження та клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №320/14125/24.
13.01.2025 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з ТОВ "Еквілібріум Трейд" пайовий внесок у сумі 28 052 300, 20 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва. Окрім того, у поданій заяві позивачем заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету України Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 60 523,60 грн.
Розглянувши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 2 ч. 2. ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги статті 46 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки зменшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, суд дійшов до висновку про прийняття її до розгляду, у зв'язку з чим дана справа розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.
16.01.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на подання клопотання від 18.12.2024.
16.01.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 09.01.25 про зупинення провадженння у справі.
16.01.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу на підставі ст. 183 ГПК України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 04.03.2025.
27.01.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
26.02.205 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання.
03.03.2025 відповідач подав заяву про долучення до матеріалів справи висновку експерта у галузі права.
04.03.2025 суд постановив протокольну ухвалу на підставі ст. 183 ГПК України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.04.2025.
08.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
17.04.2025 суд постановив протокольну ухвалу на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2025.
У судових засіданнях 15.05.2025, 05.06.2025, 26.06.2025 та 17.07.2025 оголошувались перерви.
16.07.2025 відповідачем подано пояснення по справі.
У судовому засіданні 22.07.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у письмовому відзиві.
22.07.2025 суд проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив дату і час його проголошення.
22.07.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Київської міської ради від 20.12.2007 № 1466/4299 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва:
- затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів окремого об'єкта містобудування - будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва;
- внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме: територію, яка передається відповідно до цього рішення, вилучено із зони зелених насаджень загального користування та переведено за функціональним призначенням до території житлової та громадської забудови;
- внесено зміни до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельні ділянки площею 21,63 га у Голосіївському районі м. Києва;
- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва;
- припинено Комунальному підприємству "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" право користування частиною земельної ділянки, відведеної згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 08.06.62 N 852 "Про дальше розширення зелених насаджень навколо м. Києва та поліпшення стану зеленої зони м. Києва", площею 3,53 га та віднесено цю земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (лист-згода від 19.12.2007 N 645);
- передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд", за умови виконання пункту 8 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельні ділянки загальною площею 21,63 га для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі:
• ділянку N 1 площею 10,52 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
• ділянку N 2 площею 11,11 га, зокрема площею 3,53 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; площею 7,58 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
В експертному звіті Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Будівельна Експертиза" №ЕКС 01-30/07 від 08.08.2018 щодо розгляду проектної документації за коригуванням проекту "Будівництво житлового, готельно-офісного, торговельного комплексів з надземними та підземними паркінгами" на Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва зазначено, що генеральним проектувальником є - ТОВ "Буд-Проект Груп", замовником будівництва є ТОВ "Еквілібріум Трейд" та встановлено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження.
В матеріалах справи містяться також експертні звіти від 07.04.2017 року № 3-195-16-ЕП/КО, від 15.12.2017 року № 3-239-17-ЕП/КО, від 08.08.2018 року № ЕКС-01-30/07, від 25.11.2021 року № 01-19/03_НШ, від 02.05.2024 року № ЕКС01-15/03_НШ, відповідно до яких проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 10.05.2017 видано дозвіл № ІУ115171302402 на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво житлового, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі міста Києва". Замовником будівництва вказано ТОВ "Еквілібріум Трейд".
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 18.03.2021 видано сертифікат №ІУ123210302819 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об'єкта за проєктом "Будівництво житлового, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі міста Києва" 1 черга.
В подальшому, позивачем було пред'явлено відповідачу вимоги №050/18-3628 від 21.09.2023, №050/18-2998 від 04.08.2023, № 050/08-6469 від 04.11.2021 щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, а також здійснено розрахунок обсягу пайової часті (внеску) на підставі Сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 18.03.2021 за № ІУ123210302819; дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 10.05.2017 за № ІУ115171302402; пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX.
Втім, листом №011223 від 01.12.2023 відповідач повідомив позивача про відсутність обов'язку та правових підстав сплачувати пайову участь щодо зазначеного об'єкта.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого підпунктами 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також не сплатив пайову участь до прийняття об'єкта в експлуатацію.
Отже, причиною виникнення спору у цій справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 28 052 300,20 грн пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/ або будівельних робіт. Дії, спрямовані на виконання функцій замовника будівництва, може виконувати особа, якій доручено вчинення дій з виконання підготовчих та/або будівельних робіт на підставі та у межах, встановлених договором доручення.
Відповідно до пункту 2.1. Розділу ІІ Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі Замовник - фізична або юридична особа, яка здійснює, має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин). Замовниками в розумінні цього Порядку також є особи, яким в установленому порядку делеговані функції замовника.
Суд зазначає, що станом на час виникнення спірних правовідносин була чинною ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" яка встановлювала, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (ч. 1).
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 2).
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3).
До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; 7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); 10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; 11) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення; 12) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості; 13) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції); 14) об'єктів, що споруджуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (ч. 4).
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (ч. 5).
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків (ч. 6).
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону (ч. 7).
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь (ч.8).
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9).
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту (ч. 10).
Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації (ч. 11).
Однак, статтю 40 Закону № 3038-VI виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закон № 132-IX).
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Встановлено, що протягом 2020 замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).
Зі змісту ст. 40 Закону № 3038-VI, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком забудовника.
За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Разом з тим, передбачений "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: - об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; - об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020.
У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає: - для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; - для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Водночас, суд зазначає про передчасність доводів позивача з посиланням на положення п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX та Порядок, затверджений Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033), про наявність у відповідача, як замовника будівництва обов'язку перерахувати органу місцевого самоврядування кошти пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у заявленому розмірі з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлювала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктами 2, 5, 6 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури.
Крім того, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX також встановлено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва, зокрема: будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що Товариство споруджує на ділянці загальною площею 21,5403 га, яка розташована на Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва, яка складається з двох частин - північної (10,5168 га) та південної (11,0235 га) будівництво 23-ох багатоквартирних житлових будинків, які складаються з різновисоких секцій (від 10 до 26 поверхів), ТП і РП/ТП, двох підземних паркінгів, підземно-надземного паркінгу, а також ряду об'єктів соціальної інфраструктури.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна будівельна експертиза" затверджено експертний звіт №ЕКС01-15/03_ НШ від 02.05.2024 (реєстраційний номер: ЕХ01:8928-1427-5130-3061) за коригуванням проєкту "Будівництво житлово, готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2- А у Голосіївському районі м. Києва". Нинішнім коригуванням проєкту передбачається внесення змін тільки у II чергу будівництва щодо зовнішніх електричних мереж у частині габаритних розмірів трансформаторної підстанції. Інші черги та розділи не коригуються, всі попередні проектні рішення залишаються без змін. Коригування проєкту в частині зовнішнього електропостачання об'єкту виконано у відповідності до вимог Технічних умов № НП-889-16 ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" від 08.08.2016 р., листа про коригування № 1/03/ ДепТП/1/НП-889-16/132482 від 10.06.2020, за завданням Замовника: для зменшення собівартості монтажних робіт без перерозподілу навантажень. Одним з рішень по оптимізації - зміна типу будівлі ТП з цегляної на збірні бетонні секції. Відповідні навантаження по будинкам залишаються без змін. Даним коригуванням проєкту передбачається: Перерозкладка внутрішньомайданчикових електричних мереж (трас). Чотири трансформатори ТП№1 живлять тих самих споживачів. Зміни навантажень по споживачам не передбачається. Зміна загальної площі ТП№1: було 74,86 м2, стало 98,41 м2. Будівля ТП постачається як збірний заводський виріб.
Як свідчать матеріали справи, відповідач до матеріалів справи долучив експертний звіт №ЕКС01-01/04_НШ від 19.07.2024 (реєстраційний номер EX01:4928-3692-4915-8213) (позитивний) за коригуванням проєкту "Будівництво житлово, готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2- А у Голосіївському районі м. Києва". Відповідно до якого проєктом передбачалося будівництво 23-ох багатоквартирних житлових будинків, які складаються з різновисоких секцій (від 10 до 26 поверхів), ТП і РП/ТП, двох підземних паркінгів, підземно-надземного паркінгу, а також ряду об'єктів соціальної інфраструктури. Кількість черг будівництва - 14, а саме:
- І черга - житлові будинки №№ 1, 2, 3, офісна будівля, РП № 1;
- ІІ черга - житлові будинки №№ 4, 5, 6, вбудовані в житлові будинки №№ 4 і 5 групи короткотривалого перебування дітей (на 50 місць в кожному з будинків), ТП № 2: · 1 п.к. - Житловий будинок №4, ТП №1 поз.303 по ГП; · 2 п.к. - Житловий будинок №5; · 3 п.к. - Житловий будинок №6;
- III черга будівництва - житлові будинки №№7 і 8: · 1 п.к. - Житловий будинок №7; · 2 п.к. - Житловий будинок №8;
- ІV черга - житлові будинки № № 9 і 10, вбудовані в житловий будинок № 9 групи короткотривалого перебування дітей на 50 місць, ТП № 3, ТП № 4;
- V черга - житлові будинки № № 11 і 12, вбудовані в житловий будинок № 12 дві окремі групи короткотривалого перебування дітей на 50 місць кожна;
- VІ черга - житлові будинки № № 13-16, вбудовані в житловий будинок № 16 групи короткотривалого перебування дітей на 50 місць, РП №2;
- VІІ черга - житлові будинки №№ 17 і 18;
- VІІІ черга - житлові будинки №№ 19 і 20, вбудовані в житловий будинок № 20 групи короткотривалого перебування дітей на 50 місць, ТП № 5;
- ІХ черга - житлові будинки №№ 21?23, ТП № 6
- Х черга - підземний паркінг на 1958 машино-місць;
- ХІ черга - підземний паркінг на 510 машино-місць;
- ХІІ черга - загальноосвітній навчальний заклад; - ХІІІ черга - торгово-спортивний комплекс, ТП № 1;
- ХІV черга - лікарня, киснева станція, будівля охорони лікарні, підземно-наземний паркінг на 130 м/м, ТП № 7.
Підвальні поверхи всіх будинків відведені під технічні приміщення та приміщення для зберігання велосипедів. Житлові будинки комплексу мають клас наслідків (відповідальності) - СС3.
Нинішнім коригуванням проєкту передбачається внесення змін тільки у II чергу будівництва щодо зовнішніх електричних мереж у частині габаритних розмірів трансформаторної підстанції. Інші черги та розділи не коригуються, всі попередні проектні рішення залишаються без змін. Коригування проєкту в частині зовнішнього електропостачання об'єкту виконано у відповідності до вимог Технічних умов № НП-889-16 ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" від 08.08.2016 р., листа про коригування № 1/03/ ДепТП/1/НП-889-16/132482 від 10.06.2020, за завданням Замовника: для зменшення собівартості монтажних робіт без перерозподілу навантажень. Одним з рішень по оптимізації - зміна типу будівлі ТП з цегляної на збірні бетонні секції. Відповідні навантаження по будинкам залишаються без змін.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що згідно висновку експерта №Т867/02-2025 від 26.03.2025 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, об'єкт будівництва: "Будівництво житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва", на який видано дозвіл на виконання будівельних робіт та який споруджується на земельних ділянках (кадастрові номери: 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040), є новим будівництвом, будівельним об'єктом, комплексної забудови, будинки, будівлі та споруди якого, включно з об'єктами соціальної інфраструктури, пов'язані єдиним архітектурним рішенням та є майновим комплексом будівель житлового та громадського призначення.
Групи короткого перебування дітей (на 50 місць в кожному з будинків) 2, 4, 5, 6 та 8 черг будівництва, на який видано дозвіл на виконання будівельних робіт по об'єкту Будівництва житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва відносяться до об'єктів соціальної інфраструктури.
Загальноосвітній навчальний заклад 12 черги будівництва, на який видано дозвіл на виконання будівельних робіт по об'єкту Будівництва житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва відноситься до об'єктів соціальної інфраструктури.
Торгово - спортивний комплекс 13 черги будівництва, на який видано дозвіл на виконання будівельних робіт по об'єкту Будівництва житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва відноситься до об'єктів соціальної інфраструктури.
Лікарня, киснева станція, будівля охорони лікарні, в тому числі підземно - наземні паркінги на 130 машино - місць 14 черги будівництва, на який видано дозвіл на виконання будівельних робіт по об'єкту Будівництва житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва відносяться до об'єктів соціальної інфраструктури.
Підземні паркінги на 2 468 машино - місць 10 та 11 черги будівництва, на який видано дозвіл на виконання будівельних робіт по об'єкту Будівництва житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва до об'єктів соціальної інфраструктури не відносяться.
ТОВ "ЕКВІЛІБРІУМ ТРЕЙД" на земельних ділянках (кадастрові номери: 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040), на яких здійснюється будівництво 23-ох багатоквартирних житлових будинків, які складаються з різновисоких секцій (від 10 до 26 поверхів), ТП і РП/ТП, двох підземних паркінгів, підземно-надземного паркінгу житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва, було передбачено одночасне спорудження ряду об'єктів соціальної інфраструктури 2, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 13 та 14 черг будівництва на цих земельних ділянках.
Загальна площа приміщень та площа кожного об'єкта окремо (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства, технічних приміщень, що були побудовані та які будуються згідно проектної документації в межах земельних ділянок за кадастровими номерами 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040, які входять до складу об'єкта будівництва: "Будівництво житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва позначена в дослідницькій частині висновку, таблиці 8, 9.
Загальна, визначена проектно-кошторисною документацією вартість будівництва кожного об'єкта окремо (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства, технічних приміщень, що були побудовані та які будуються згідно проектної документації в межах земельних ділянок за кадастровими номерами 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040 та поза ними, які входять до складу об'єкта будівництва: "Будівництво житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва становить 1 876 963 473 грн.
Технічні, підсобні, допоміжні приміщення промислових будівель (ТП, РП) (побудовані, та ті, що будуються як складові частини об'єкта "Будівництва житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва" в межах земельних ділянок за кадастровими номерами 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040 та поза ними) відповідно до фактичного способу використання та згідно проектної документації відносяться до об'єктів інженерної інфраструктури, об'єктів енергетики.
Автостоянки та підземні паркінги відносяться до об'єктів транспортної інфраструктури, дорожнього господарства (дорожнього сервісу).
Отже, відповідно до вказаного вище висновку експерта, відповідач здійснює будівництво, які відносяться до об'єктів соціальної інфраструктури.
Так, статтею 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Статтею 7 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 10 даного Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому названим Законом.
Згідно з наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судову експертизу" висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених зазначеним Законом.
Як вбачається зі змісту висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №Т867/02-2025 від 26.03.2025, проведення будівельно-технічної експертизи доручено судовому експерту Малому О.В., який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз відповідно до свідоцтва №1494, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 28.04.2017.
Матеріали справи не містять жодних доказів відсутності у судового експерта Малого О.В. повноважень на проведення вказаної судової експертизи.
Суд зазначає, що зі змісту висновку експерта №Т867/02-2025 від 26.03.2025 вбачається, що об'єктами дослідження є надані документальні дані.
Як вже зазначалося, відповідно до вимог ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно ч. 3, ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:
чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Отже, суд, здійснивши аналіз наявного в матеріалах справи висновку експерта №Т867/02-2025 від 26.03.2025, зважаючи на викладене вище, дійшов висновку, що означений висновок експерта є належним, допустимим та достовірним доказом.
З врахуванням викладених вище доказів, суд зазначає, що замовником об'єкту будівництва "Будівництво житлового, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі міста Києва" здійснюється спорудження на земельній ділянці в складі об'єкта будівництва (житлового комплексу) об'єктів соціальної сфери (інфраструктури), а тому в даному випадку замовник не повинен залучатись до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва на підставі підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Закону № 132-IX.
Також слід зазначити, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.07.2020 у справі № 910/9641/19 зауважив, що щодо звільнення від сплати коштів пайової участі замовників об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури, то зазначена норма застосовується у випадку, коли замовник будівництва об'єкта основного призначення на виділеній йому під таке будівництво земельній ділянці одночасно з будівництвом об'єкта споруджує на цій земельній ділянці об'єкт соціальної інфраструктури, який призначений для обслуговування мешканців відповідного мікрорайону чи району - дошкільний чи навчальний заклад, заклади медичного чи оздоровчого призначення, центри соціальної реабілітації чи соціальної допомоги, інтернати, будинки пристарілих, соціальні аптеки, будівлі побутового обслуговування, громадського харчування тощо, які замовник будівництва погоджується збудувати добровільно за погодженням із органом місцевого самоврядування в рамках планового забезпечення відповідної території (мікрорайону, району) необхідним елементом соціальної інфраструктури згідно з відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території).
Крім цього, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 910/19020/17, від 09.07.2020 у справі № 910/9641/19 зазначено, що Закон України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" не встановлює умовою для незалучення замовника до пайової участі передачу споруджених об'єктів соціальної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва та не вимагає, щоб вартість будівництва об'єктів соціальної інфраструктури дорівнювала або перевищувала розмір пайової участі за об'єктом.
Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тлумачення змісту вказаних статей свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Враховуючи наявність підстав для застосування до спірних правовідносин п.п. 2, 5, 6 ч. 4 ст. 40 Закону № 3038-VІ, відсутні підстави для залучення відповідача як замовника будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що свідчить про відсутність у відповідача обов'язку з відшкодування грошових коштів у заявленій у позові сумі, в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє у позові повністю.
Щодо позовної давності суд зазначає таке.
За визначенням ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (ч. 1 ст. 254 ЦК України).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Оскільки за результатами вирішення даного спору судом відмовлено у позові повністю, питання про застосування позовної давності судом не розглядається.
Щодо повноважень Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) бути позивачем у справах щодо стягнення коштів пайової участі суд зазначає наступне.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має необхідний обсяг процесуальної дієздатності у правах щодо стягнення сум пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва враховуючи таке.
Відповідно до ст. ст. 1, 2, 5, 10, 11, 18-1, 26, 27, 28, 31, 54 Закону України "Місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Рішенням Київської міської ради від 2 березня 2023 року № 6025/6066 затверджено Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за приписами якого Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), утворений відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у структурі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 № 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності".
Департамент підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.
Департамент готує договори про пайову участь фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та оформлює розрахунки розмірів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Департамент, для здійснення повноважень та виконання завдань, серед іншого має право здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, крім відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодексом України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувачу, боржнику, представнику.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Отже, в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У пунктах 43-46 постанови Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/21307/21 зазначено, що Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за №411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033) (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Об'єм наданих Департаменту повноважень свідчить про те, що в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Контроль за дотриманням замовниками встановлених укладеними договорами про пайову участь строків та обсягів сплати пайової участі, а також проведення претензійно-позовної роботи здійснюється Департаментом в межах повноважень та в порядку, передбаченому законодавством України.
Обрання Департаментом матеріально-правовою підставою позову статтю 1212 ЦК України жодним чином не впливає на його процесуальну дієздатність бути позивачем за таким позовом, та не вимагає від нього отримання від Київської міської ради окремих, додаткових чи спеціальних повноважень.
У цьому правовому питанні також слід враховувати висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.
Отже, процесуальна дієздатність у Департаменту бути позивачем у позовах про стягнення з замовників будівництва коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, у тому числі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, неодноразово була підтверджена зокрема у постановах Верховного Суду від 03.12.2024 №910/6226/23, від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 20.02.2024 у справі №910/20216/21, ухвалі від 10.04.2025 у справі № 910/2987/24.
Враховуючи зазначене, доводи, наведені відповідачем у письмовому відзиві з означеного приводу не приймаються судом до уваги.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З огляду на викладене вище та встановлені фактичні обставини справи, судом надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах. При цьому інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують встановлених при розгляді даної справи обставин, не змінюють висновків суду та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.
Відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами розгляду справи у зв'язку із прийняттям судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 29.07.2025.
Суддя Т.М. Ващенко