ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2025Справа № 910/14948/24
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Савчук Миколи Андрійовича
до New Energy
про стягнення 42 500,00 Євро (1 870 000,00 грн)
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники учасників справи:
від позивача: Андрійко Олена Володимирівна - представник за ордером серії АХ №1223652 від 29.11.2024;
від відповідача: не з'явилися;
У грудні 2024 року Фізична особа-підприємець Савчук Микола Андрійович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з New Energy (далі - Компанія) 42 500,00 Євро основного боргу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Контрактом №1 від 31.01.2024 в частині оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14948/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.06.2025. Зобов'язано позивача в строк до 27.12.2024 надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви з додатками; ухвали про відкриття провадження у справі №910/14948/24 від 09.12.2024, прохання про вручення судових та позасудових документів від 09.12.2024. Після виконання позивачем вказаних вимог ухвали, вирішено надіслати вищевказані документи до Центрального Органу запитуваної Держави - Bundesamt fur Justiz (Adenauerallee 99 - 103 53113 Bonn) для їх подальшого вручення відповідачу - New Energy (Allenstein street, 22, 38110 Braunschweig, Germany). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зупинено провадження у справі №910/14948/24 до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду та інших документів.
27.12.2024 через загальний відділ діловодства суду Підприємець на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду подав заяву разом із нотаріально засвідченими перекладами документів на німецьку мову.
26.06.2025 через загальний відділ діловодства суду від Міністерства юстиції України надійшов лист №85760/94948-28-25/12.3 від 17.06.2025 разом із доказами про вручення 25.03.2025 Компанії судових документів у цій справі.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи №910/14948/24 був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Компанія належним чином була повідомлена про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/14948/24 до судового розгляду по суті на 15.07.2025.
У судовому засіданні 15.07.2025 представниця Підприємця підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити повністю.
У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи останній був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 15.07.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Підприємця обґрунтованими.
31.01.2024 між Підприємцем (за текстом договору - Продавець) та Компанією (за текстом договору - Покупець) було укладено контракт №1, відповідно до пункту 1 якого Продавець продає, а Покупець купує модульну конструкцію, супутнє обладнаний та комплектуючі (за текстом контракту - Продукція) у кількості, за цінами і на умовах, викладених в Рахунку-фактурі та Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно з пунктом 1.2. валюта цього Контракту: Євро.
Пунктом 2.1. Контракту встановлено, що Продавець поставляє Продукцію на умовах DAP Брауншвейг, Німеччина, що вказується в Специфікаціях та Рахунку-фактурі, відповідно до Інкотермс 2020.
Оплата Продукції здійснюється наступним чином: Покупець сплачує 100% від вартості продукції з моменту продажу Продукції на території своєї країни (не довше 3 місяців) (пункт 3.1. Контракту).
За умовами пункту 7.1. Контракту право власності на Продукцію переходить від Продавця до Покупця після надходження 100% оплати за Продукцію на розрахунковий рахунок Продавця і підтверджується відмітками на митних документах.
Положеннями пункту 8.1. Контракту (у редакції Додаткової угоди №1 від 31.01.2024) передбачено, що усі спори чи розбіжності, що можуть виникнути з цього Контракту чи у зв'язку з ним, будуть, по можливості, вирішуватися шляхом переговорів між Сторонами. При неможливості такого вирішення спори і розбіжності передаються на розгляд до Господарського суду міста Києва.
За умовами Специфікації №1 від 31.01.2024 Підприємець взяв на себе зобов'язання поставити Компанії: модульну конструкція в комплекті, модель 42-CV, серійний номер: 2023120042250, Customs Tariff Number: 9406100000, рік виробництва: 2023, виробник: TOB "Мануфактурагруп", вартістю 42 500,00 Євро, у кількості одна шт. Ціна включає вартість упаковки, навантаження, марнування та вартість всіх митних формальностей, необхідних для вивезенні товару.
Постачання Продукції здійснювалося у рамках Договору №2901-24 від 29.01.2024 про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у межах України та міжнародному сполучення, який було укладено між Підприємцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Сервіс" (далі - ТОВ "Вокар Сервіс").
14.02.2024 обумовлений Контрактом товар було передано Компанії, що підтверджуєтсья:
- вантажно-митною декларацією EK 10 AA 24UA101020003905U0 (вн. №6770), з якої вбачається дата її подачі на оформлення Продукції - 01.02.2024 та дата розмитнення Продукції - 11.02.2017 року;
- Міжнародною транспортною накладною CMR №1, згідно якої Продукція завантажена Відповідачу 14.02.2024;
- Актом наданих послуг №110 від 14.02.2024, оформленим між Підприємцем та ТОВ "Вокар Сервіс";
- комерційним рахунком-фактурою №31/31-01/24 від 31.01.2024 на суму 42500,00 Євро, підписаною та скріпленою печаткою Компанії.
При цьому, жодних доказів оплати вартості поставленого товару матеріали справи не містять та не були надані відповідачем.
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.
Оскільки Компанія зареєстрована за адресою: Allenstein street, 22, 38110 Braunschweig, Germany, тому вважається, що остання є іноземним елементом.
Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України (частина 1 статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України. Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.
Правочин та інші дії учасників приватноправових відносин, спрямовані на підпорядкування цих відносин праву іншому, ніж те, що визначається згідно із цим Законом, в обхід його положень, є нікчемними. У цьому разі застосовується право, яке підлягає застосуванню відповідно до норм цього Закону (стаття 10 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.
Згідно з частиною 3 статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України (стаття 43 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Пунктом 1 частини 1 статті 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що в разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу.
Виходячи з того, що місцезнаходження Продавця є України, а також з огляду на положення пункту 8.1. Контракту (у редакції Додаткової угоди №1 від 31.01.2024), суд дійшов до висновку, що даний спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва за національним правом України.
Основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (частини 1, 2 статті 4 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Контракту №1 від 01.02.2024, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.
Отже, укладення Підприємцем та Компанією Контракту №1 від 01.02.2024 було спрямоване на отримання останнім товару та одночасного обов'язку по здійсненню його оплати.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Положеннями статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За умовами частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 689 ЦК України).
За умовами пункту 2.1. Контракту Продавець поставляє Продукцію на умовах DAP Брауншвейг, Німеччина, що вказується в Специфікаціях та Рахунку-фактурі, відповідно до Інкотермс 2020.
За умовами пункту 7.1. Контракту право власності на Продукцію переходить від Продавця до Покупця після надходження 100% оплати за Продукцію на розрахунковий рахунок Продавця і підтверджується відмітками на митних документах.
Як було раніше встановлено судом, 14.02.2024 обумовлений Контрактом товар вартістю 42 500,00 Євро було передано Компанії, що підтверджується: вантажно-митною декларацією EK 10 AA 24UA101020003905U0 (вн. №6770), з якої вбачається дата її подачі на оформлення Продукції - 01.02.2024 та дата розмитнення Продукції - 11.02.2017 року; міжнародною транспортною накладною CMR №1, згідно якої Продукція завантажена Відповідачу 14.02.2024; актом наданих послуг №110 від 14.02.2024, оформленим між Підприємцем та ТОВ "Вокар Сервіс"; комерційним рахунком-фактурою №31/31-01/24 від 31.01.2024 на суму 42500,00 Євро, підписаною та скріпленою печаткою Компанії.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оплата Продукції здійснюється наступним чином: Покупець сплачує 100% від вартості продукції з моменту продажу Продукції на території своєї країни (не довше 3 місяців) (пункт 3.1. Контракту, Комерційний рахунок-фактура №31/31-01/24 від 31.01.2024).
За положеннями статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, вартість товару мала бути оплачена не пізніше (останній день оплати) 15.05.2024 (14.02.2024 + 3 місяці).
Однак, вартість поставленого товару не була сплачена, жодних доказів оплати матеріали справи не містять та не були надані відповідачем.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Контрактом №1 від 01.02.2024 щодо оплати вартості поставленого товару у розмірі 42 500,00 Євро, строк оплати якого настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов Підприємця підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з New Energy (Allenstein street, 22, 38110 Braunschweig, Germany; UsT-IdNr (міжнародний код): DE314901388; Steur Nr (внутрішній код): 13/120/15486) на користь Фізичної особи-підприємця Савчук Миколи Андрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) євро заборгованості та 28050 (двадцять вісім тисяч п'ятдесят) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 29.07.2025.
СуддяСергій МУДРИЙ