ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2025Справа № 910/6155/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс» (вул.Січових Стрільців, буд.50, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код 14360506)
до Фізичної особи-підприємця Савченко Анни Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про стягнення 367 795,07 грн
без виклику представників сторін,
Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Савченко Анни Валеріївни про стягнення 367 795,07 грн, з яких 87 500,00 грн строкової заборгованості по кредиту, 162 500,00 грн простроченої заборгованості по кредиту, 9 041,66 грн строкової заборгованості за процентами, 108 753,41 грн простроченої заборгованості за процентами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за договором банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс», до якого відповідач приєднався шляхом підписання 24.10.2023 заяви № ID4789384.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
24.10.2023 Фізичною особою - підприємцем Савченко Анною Валеріївною (позичальник) шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису було підписано Заяву № ID4789384 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» (далі - Заява про приєднання), згідно з п. 1.1 якої Акціонерне товариство «Банк Альянс» (банк або кредитор) в порядку та на умовах, визначених в договорі банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс», затвердженому протоколом Правління АТ «Банк Альянс» від 26.04.2023 № 34 (далі - Договір), та цієї Заяви про приєднання, за наявності вільних коштів надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати відповідно до цільового призначення та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Кредит надається позичальнику шляхом зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Банк Альянс», з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку (п. 1.2 Заяви про приєднання).
За умовами пунктів 2.1 - 2.3 Заяви про приєднання розмір кредиту становить 300 000,00 грн, а строк - 24 місяці.
Згідно з підп. 10.2.3 п. 10.2 Договору днем надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку.
Відповідно до підп. 2.4.1 п. 2.4 Заяви про приєднання процентна ставка (фіксована) за користування кредитом встановлюється у наступних розмірах:
- на дату укладення цього Договору 42% річних (підп. 2.4.1.1);
- за умови забезпечення позичальником надходження загальних оборотів (грошові на рахунок позичальника в банку від основної діяльності позичальника) за своїм/-ми поточним/-и рахунком/-ами, відкритим/-и в банку, в сумі не менше 200 000,00 грн в місяць розмір процентної ставки складає: 38%, починаючи з першого числа наступного календарного місяця після виконання позичальником зобов'язань із забезпечення загальних оборотів (підп. 2.4.1.2);
- у разі не забезпечення позичальником надходження загальних оборотів (грошові на рахунок позичальника в банку від основної діяльності позичальника) за своїм/-ми поточним/-и рахунком/-ами, відкритим/-и в банку, в сумі не менше 200 000,00 грн в місяць розмір процентної ставки складає: 42%, починаючи з першого числа наступного календарного місяця після незабезпечення позичальником загальних оборотів (підп. 2.4.1.3).
За змістом підпунктів 10.2.5 - 10.2.10 Договору якщо останній день для сплати платежу за кредитом (в т.ч. чергового) припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то сплата такого платежу (шляхом договірного списання відповідно до встановлених сторонами умов) здійснюється в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. При перенесенні робочих днів нараховані проценти за користування кредитом можуть відрізнятися від графіку погашення про що клієнта буде повідомлено за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку передбаченого даним Договором. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим Договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки для обліку простроченої заборгованості.
Зобов'язання за кредитом можуть бути виконані іншою ніж позичальник особою, про що позичальник зобов'язаний письмово повідомити банк. Нарахування процентів по кредиту здійснюється щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в Заяві про приєднання. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», де 360 - це умовна кількість календарних днів у році, враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту.
Проценти нараховуються з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту.
У разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.
Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк, зазначений в Заяві про приєднання. Якщо дата сплати процентів за користування кредитом згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в перший банківський день після вихідного або святкового дня. У випадку порушення позичальником встановлених строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою. В разі наявності простроченої заборгованості за кредитом, проценти, які будуть нараховуватися за такою заборгованістю будуть вважатися простроченими в день їх нарахування і віднесені на відповідні рахунки простроченої заборгованості. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з погашенням кредиту.
Сторони встановлюють наступну черговість погашення заборгованості за кредитним договором:
1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом;
2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії;
3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті кредиту;
4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом;
5) в п'яту чергу сплачуються нараховані комісії;
6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по кредиту;
7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції;
8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за Кредитним договором.
Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
У випадку переказу/перерахування грошових коштів на сплату (погашення) будь-яких грошових зобов'язань позичальника за Кредитним договором у порушення вищевказаної у цьому пункті черговості, кредитор вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок сплати (погашення) таких грошових зобов'язань, відповідно до викладеної в цьому пункті черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 Заяви про приєднання передбачено, що погашення основної суми кредиту, сплата процентів здійснюється щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору згідно з графіком погашення кредиту до даного Договору.
У п. 2.6 Заяви про приєднання сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається позичальнику в день укладення даного Договору у вигляді додатку 1, який є невід'ємною його частиною.
У п. 4.1 Заяви про приєднання викладено підтвердження позичальника, що підписанням цієї заяви він погоджується, що ця Заява про приєднання, Договір та Тарифи банку є Кредитним договором.
Відповідно до підп. 4.2.1 п. 4.2 Заяви про приєднання цей Договір є договором приєднання у визначенні статей 634, 642 Цивільного кодексу України, в зв'язку із чим умови цього Договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку https://bankalliance.ua/rules та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
Дата підписання Заяви про приєднання шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладення Договору та відображається в такому підписі (п. 4.4 Заяви про приєднання).
Як зазначає позивач, ним було виконано свої зобов'язання за Кредитним договором та перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 300 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку відповідача за період з 24.10.2023 по 05.05.2025, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором виконав неналежним чином, кредитні кошти позивачу в повному обсязі не повернув, а також не сплатив інші передбачені умовами Кредитного договору платежі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитом та заборгованість по процентам.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 75.4/4417 від 20.08.2024, у якому просив терміново погасити прострочену заборгованість, а також сплатити проценти у розмірах, що вказані у вимозі.
Доказів вручення відповідачу зазначеної вимоги, як і доказів її розгляду останніми матеріали справи не містять.
З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 87 500,00 грн строкової заборгованості по кредиту, 162 500,00 грн простроченої заборгованості по кредиту, 9 041,66 грн строкової заборгованості за процентами, 108 753,41 грн простроченої заборгованості за процентами.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За приписами статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).
У свою чергу, відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За приписами частин 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, законом передбачено можливість укладення договорів у спрощеному порядку, зокрема, через ділову переписку - шляхом обміну документами та у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання). При цьому, договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.
Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Внаслідок укладення Кредитного договору шляхом підписання відповідачем Заяви про приєднання, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки і за своєю правовою природою вказаний правочин є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів у сумі 300 000,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по рахунку відповідача за період з 24.10.2023 по 05.05.2025.
За приписами частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, строкова заборгованість відповідача за кредитом обліковується на рахунку НОМЕР_3 і її розмір станом на 05.05.2025 становить 75 000,00 грн.
Заборгованість відповідача за кредитом в розмірі 175 000,00 грн була переведена на окремий рахунок НОМЕР_4 для обліку простроченої заборгованості.
В контексті викладеного суд відзначає помилку в наданому позивачем розрахунку строкової та простроченої заборгованості по кредиту, яка полягає у тому, що такий розрахунок було здійснено станом на 07.04.2025 і у ньому не враховано прострочення внесення відповідачем чергового платежу за кредитом і перенесення 25.04.2025 12 500,00 грн на рахунок для обліку простроченої заборгованості.
Попри наведене, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитом згідно з наявними в матеріалах справи виписками по рахункам складає 250 000,00 грн.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
За встановленими обставинами справи, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 42% річних.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 Заяви про приєднання передбачено, що погашення основної суми кредиту, сплата процентів здійснюється щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору згідно з графіком погашення кредиту до даного Договору.
У додатку № 1 до Заяви про приєднання сторони визначили Графік погашення кредиту, у якому міститься інформація щодо періоду користування кредитом, суми щомісячного платежу, з урахуванням процентів, а також заборгованість за кредитом після часткового повернення кредиту на кінцеву дату періоду.
Зі змісту вказаного графіка вбачається, що сторони узгодили повернення кредиту шляхом сплати позичальником фіксованої суми щомісячно протягом 24 місяців з дати укладення Кредитного договору.
Приймаючи до уваги умови Кредитного договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом у передбачений Кредитним договором строк не виконав.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи виписки по рахунку відповідача НОМЕР_5 за період з 24.10.2023 по 05.05.2025, за відповідачем обліковувалася прострочена заборгованість за процентами в сумі 108 753,41 грн та строкова заборгованість за процентами в сумі 9 041,66 грн, яка 25.04.2025 була перенесена на рахунок прострочених процентів, що вбачається з виписки по рахунку НОМЕР_6 за період з 24.10.2023 по 05.05.2025.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18).
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач в установленому процесуальним законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 250 000,00 грн заборгованості за кредитом та 117 795,07 грн заборгованості по процентам є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 250 000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 117 795,07 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 4 413,54 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савченко Анни Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (вул.Січових Стрільців, буд.50, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код 14360506) заборгованість за кредитом в розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн 00 коп., заборгованість за процентами в розмірі 117 795 (сто сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 413 (чотири тисячі чотириста тринадцять) грн 54 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.07.2025.
Суддя Т.П. Капцова