ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2025Справа № 910/4655/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедева» (03058, місто Київ, вулиця Голего Миколи, будинок 6; ідентифікаційний код 44736243)
до
Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280)
про стягнення 194 350,73 грн,
Представники:
від позивача: Кізік А.М.;
від відповідача: Лисий М.С.;
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедева» (далі - ОСББ «Лебедева»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк»/відповідач) про стягнення 194 350,73 грн - збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору на відшкодування витрат власником нежилого приміщення по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №3/10 від 20.10.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовляється провести ремонт фасаду будинку після демонтажу рекламного засобу, внаслідок чого позивач вирішив здійснити ремонтні роботи за власні кошти, відповідно, АБ «Укргазбанк» зобов'язане відшкодувати ОСББ «Лебедева» витрати на проведення ремонту згідно з умовами договору на відшкодування витрат власником нежилого приміщення по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №3/10 від 20.10.2022.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.04.2025 через систему «Електронний суд» від АБ «Укргазбанк» надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.05.2025 відмовив АБ «Укргазбанк» у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, при цьому, постановив здійснювати розгляд справи №910/4655/25 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 09.06.2025.
13.05.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому АБ «Укргазбанк» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено понесення ним витрат/збитків, завданих банком, або витрат, які ОСББ «Лебедева» зробило або змушене зробити у майбутньому.
09.06.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.07.2025.
21.07.2025 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Зокрема, представник ОСББ «Лебедева» у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник АБ «Укргазбанк», у свою чергу, проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Публічному акціонерному товариству Акціонерного банку «Укргазбанк» на праві власності належать: нежитлові приміщення з №1 по №10 (групи приміщень №61) (в літ. А) загальною площею 132,10 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача (перейменовано на вул. Голего Миколи), будинок 6.
На підставі рішення виконавчого органу Київради, АБ «Укргазбанк» надано дозвіл №40619-14 на розміщення рекламного засобу за адресою розташування: Солом'янський район вул. Лебедєва-Кумача (перейменовано на вул. Голего Миколи), 6; характеристика рекламного засобу: Спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), розміри 4.000х0.590 заг. пл. 2.3600 кв.м., кількість площин 1; строк дії дозволу: з 18.06.2014 по 17.06.2019, продовжено: з 11.05.2019 по 10.05.2024.
20.10.2022 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (далі - сторона-1) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лебедева» (далі - сторона-2) укладено договір на відшкодування витрат власником нежилого приміщення по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №3/10.
Згідно із п. 2.1. договору сторона-2 надає стороні-1 за адресою: м. Київ вул. Миколи Голего, 6 такі послуги: з утримання будинку та прибудинкової території; забезпечує організацію і виконання послуг з вивезення твердих побутових відходів.
Відповідно до п. 5.2.11. договору сторона-1 зобов'язується проводити за власні кошти ремонт офісу, зовнішніх стін та вхідну групу в офіс (сходова частина).
У відповідності до п. 5.2.12. договору сторона-1 зобов'язується дотримуватись вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення прав та інтересів інших громадян.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 включно (п. 10.1. договору).
Пунктом 10.4. договору передбачено, що договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін письмово не заявила про відмову від договору або про його перегляд.
За твердженням ОСББ «Лебедева», що також не заперечується АБ «Укргазбанк», з 2024 року останнє припинило використання приміщення за адресою: м. Київ вул. Миколи Голего, 6 в якості відділення банку, а тому демонтувало рекламний засіб, внаслідок чого на зовнішніх стінах будинку утворились пошкодження фасаду будинку. Крім того, позивач зазначає, що на фасаді будинку наявні також пошкодження від розміщення плакатів, банерів та кондиціонерів.
Таким чином, позивач стверджує, що після демонтажу рекламного засобу та припинення використання приміщення відповідачем для розміщення відділення банку, виникла потреба у проведенні ремонтних робіт фасаду, у місцях розміщення рекламного засобу, банерів, вивісок тощо, а саме реставрація та відтворення фасаду, штукатурення стін та наслідків демонтажу.
26.09.2023 ОСББ «Лебедєва» звернулося до АБ «Укргазбанк» з листом, в якому просило згідно із п. 5.2.11. та п. 5.2.12. договору на відшкодування витрат власником нежилого приміщення по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №3/10, провести за власні кошти ремонт зовнішніх стін та вхідної групи в офіс (сходова частина).
У відповідь на цей лист, банк листом за вих. № 901/2863/2023 від 29.09.2023 повідомив ОСББ «Лебедєва», що в силу непередбачуваних обставин (воєнний стан) відсутній централізований договір експлуатаційних витрат (на виконання ремонту фасаду, вхідної групи) за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 6. При укладенні централізованого договору, одним із перших пунктів буде організовано ремонт вхідної групи.
У подальшому, ОСББ «Лебедєва» повторно звернулося до відповідача із листами від 25.03.2024 та від 24.07.2024, в яких просило здійснити ремонт вхідної групи та фасаду приміщення, що належить АБ «Укргазбанк».
Листом за вих. №501/919/2024 від 14.06.2024 відповідач повідомив позивача, що правління банку прийняло рішення припинити діяльність відділення банку за адресою: м. Київ вул. Миколи Голего, 6, у зв'язку із тим, що виснувало нераціональним виконання вимог постанови Національного банку України щодо доступності маломобільних груп населення, а кошти на ремонт вхідної групи та фасаду приміщення за даною адресою в бюджеті банку на 2024 рік не передбачено. У зв'язку із цим одночасно повідомлено, у разі економії за рахунок ремонту інших об'єктів банк виконає косметичний ремонт, в іншому випадку, витрати на ремонтні роботи будуть заплановані на 2025 рік.
27.01.2025 позивач надіслав на адресу відповідача лист, в якому запропонував розглянути пропозицію щодо ремонту вхідної групи та відновлення фасаду приміщення, яке належить АБ «Укргазбанк», надіславши кошторис на ремонт та відновлення фасаду нежилого приміщення за адресою: м. Київ вул. Миколи Голего, 6. Зокрема, ОСББ «Лебедева» звернулося до ФОП Корнель Л.О. для визначення вартості ремонту вхідної групи та відновлення фасаду приміщення, яке належить АБ «Укргазбанк» за адресою: м. Київ вул. Миколи Голего, 6.
Так, згідно із наданої ФОП Корнель Л.О. договірної ціни від 17.09.2024 на будівництво поточний ремонт оздоблення фасаду та відновлення, що здійснюється у 2024 році, вартість робіт, матеріалів та устаткування складає 194 350,73 грн.
Отже, оскільки відповідачем в порушення умов п. 5.2.11. та п. 5.2.12. договору на відшкодування витрат власником нежилого приміщення по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №3/10 від 20.10.2022, як власником приміщення за адресою: м. Київ вул. Миколи Голего, 6, після демонтажу рекламного засобу не здійснено ремонту вхідної групи та відновлення фасаду приміщення, ОСББ «Лебедева» звернулося до суду з цим позовом до АБ «Укргазбанк» про стягнення збитків у розмірі 194 350,73 грн, визначених на підставі договірної ціни від 17.09.2024 ФОП Корнель Л.О.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Так, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.06.2025 у справі №916/334/22.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на відшкодування витрат власником нежилого приміщення по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №3/10 від 20.10.2022, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 6 та належить відповідачу на праві власності.
При цьому, судом встановлено, що згідно із дозволом №40619-14 на розміщення рекламного засобу за адресою розташування: Солом'янський район вул. Лебедєва-Кумача (перейменовано на вул. Голего Миколи), 6, на фасаді будинку АБ «Укргазбанк» було розміщено рекламний засіб.
Судом також встановлено, що з 2024 року правління АБ «Укргазбанк» прийняло рішення припинити діяльність відділення банку за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 6, у зв'язку із чим рекламний засіб з фасаду будинку демонтовано, що призвело до пошкодження фасаду будинку і не заперечується сторонами.
Так, частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідно до умов п. 5.2.11 договору, банк зобов'язався проводити за власні кошти ремонт офісу, зовнішніх стін та вхідну групу в офіс сходова частина.
Разом із тим, як встановлено судом, і не заперечується АБ «Укргазбанк», останнє після проведення демонтажу рекламного засобу з фасаду будинку за адресою; м. Київ вул. Миколи Голего, 6, ремонт з відновлення фасаду будинку не здійснило.
Так, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ч. 2 ст. 382 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники зобов'язані: 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; 2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; 8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; 9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; 10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Суд зазначає, що Київською міською радою прийнято рішення від 27.11.2003 №220/1094, яким затверджено «Порядок утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва» (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 13.09.2011 № 10/6226) (далі - Порядок), який регламентує вимоги щодо утримання, ремонту, реконструкції і реставрації фасадів житлових і нежилих будинків та споруд на території міста Києва.
Згідно з пунктами 2.1.1., 2.1.10., 2.1.13., 2.1.14., 2.1.15. Порядку, власники і користувачі будинків і споруд (їх частин, приміщень) зобов'язані:
- здійснювати роботи по підтриманню фасадів будинків споруд, їх елементів у належному технічному стані для забезпечення архітектурно-естетичного вигляду та безпеки для пішоходів, мешканців, обслуговуючого персоналу;
- проводити ремонт елементів фасаду, покрівлі, своєчасне їх фарбування;
- на підставі результатів проведених оглядів будинків приймати рішення про необхідність проведення в подальшому детального обстеження фасадів будинків, споруд, або їх окремих елементів, виготовлення проектної або науково-проектної документації на проведення відновлювальних робіт;
- при необхідності залучати технічну експертизу для визначення технічного стану та визначення вимог по утриманню, ремонту, реконструкції, реставрації, реабілітації фасадів проведення ремонтів фасадів будинків та споруд на території міста Києва;
- після оглядів фасадів будинків та споруд виявлені дефекти та пошкодження зазначати в актах оглядів фасадів.
Відповідно до п. 3.2. Порядку у разі, коли у власності, на праві повного господарського відання, оперативного управління юридичних чи фізичних осіб знаходяться окремі нежилі приміщення в нежилих чи житлових будинках, то такі особи несуть зобов'язання по пайовій участі в ремонті, реконструкції, реставрації фасадів будинків, споруд та благоустрою прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Згідно із визначенням, яке міститься у п. 1.5. Порядку, ремонт фасаду - комплекс організаційно-технічних заходів та ремонтно-будівельних робіт щодо усунення незначних руйнувань елементів фасаду будинку, які погіршують естетику міського середовища, загрожують безпеці власників (користувачів) будинків, споруд, приміщень та пересуванню пішоходів;
За умовами п. 4.1. та п. 4.2. Порядку, проводити ремонт фасадів будинків та споруд необхідно на підставі проектної документації, розробленої в установленому порядку, з урахуванням вимог до будинку або споруди, щодо їх призначення та відповідно з паспортом фасаду. Функції замовника на розробку проектної документації на ремонт виконуються власником будинку, споруди, підприємством, установою, організацією, які мають будинки, споруди на праві повного господарського відання або оперативного управління (далі за змістом - Замовник), а при виконанні робіт на частині будинку, споруди її власником. Користувачі та власники частини будинку чи споруди (приміщень) можуть виступати інвесторами на проведення вищезазначених робіт і можуть здійснювати оформлення необхідних документів від імені власника будинку, споруди за його письмовим дорученням.
Підпунктами 4.3.1. - 4.3.3. пункту 4.3. Порядку, передбачено, що фасади усіх без винятку будинків і споруд підлягають паспортизації: паспорт фасаду будинку, споруди оформлюється як невід'ємна частина архітектурно-технічного паспорту об'єкта архітектури (форма якого затверджена наказом Держбуду від 09.09.99 № 220) або окремим документом для існуючих будівель і споруд, на які відсутня первісна проектна документація. Користувачі та власники окремих приміщень повинні мати копію паспорта фасаду з позначенням тієї його частини, яка належить до цих приміщень. У процесі паспортизації фасадів будинків і споруд визначається архітектурна та естетична цінність фасадів, а також доцільність збереження або термін демонтажу пізніших добудов, прибудов, дообладнання тощо.
Відповідно до п. 4.4. Порядку, проектна документація на проведення робіт виконується на замовлення замовника відповідними проектними підприємствами, установами, організаціями (інститутами, архітектурними бюро, творчими майстернями). Проектна документація затверджується Замовником.
З наведеного вбачається, що обов'язок з проведення ремонту частини фасаду будинку здійснюється власником приміщення, відтак, суд погоджується із доводами позивача, що в силу наведених вище норм чинного законодавства та положень договору на відшкодування витрат власником нежилого приміщення по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №3/10 від 20.10.2022, на АБ «Укргазбанк», як власника нежитлових приміщень з №1 по №10 (групи приміщень №61) (в літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи, 6, після демонтажу рекламного засобу покладено обов'язок здійснити ремонт фасаду будинку за вказаною адресою.
Разом із тим, згідно із ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, в тому числі, виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою.
Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами від 26.09.2023, 25.03.2024, 24.07.2024 та 27.01.2025, в яких просив здійснити ремонт вхідної групи та фасаду приміщення, що належить відповідачу.
Проте, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, останній станом на день звернення позивача до суду із цим позовом ремонт з відновлення фасаду будинку за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи, 6 не здійснив, у зв'язку із чим позивачем прийнято рішення самостійно виконати ремонт пошкодженого фасаду будинку із подальшим відшкодуванням АБ «Укргазбанк» понесених збитків на ремонтні роботи.
Зокрема, для визначення вартості таких робіт, ОСББ «Лебедєва» звернулося до ФОП Корнель Л.О., який надав позивачу розрахунок договірної ціни з поточного ремонту фасаду будинку, відповідно до якого вартість ремонту з урахуванням робіт, матеріалів та устаткування складатиме 194 350,73 грн.
Водночас, як зазначено судом вище, проводити ремонт фасадів будинків та споруд необхідно на підставі проектної документації, розробленої в установленому порядку, з урахуванням вимог до будинку або споруди, щодо їх призначення та відповідно з паспортом фасаду (4.1. Порядку).
Відтак, cуд зазначає, що долучена до позовної заяви договірна ціна від 17.09.2024 на будівництво поточний ремонт оздоблення фасаду та відновлення, що здійснюється в 2024 році, виконана ФОП Корнель Л.О. не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру вартості ремонту фасаду будинку за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи, 6, у зв'язку з чим позивачем не доведено розміру збитків, які завдані або можуть бути понесені останнім внаслідок проведення ремонту фасаду будинку за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи, 6.
Суд звертає увагу позивача, що згідно із п. 4.6. Порядку Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до обсягу передбачених робіт по проведенню ремонту фасаду будинку, споруди та незначних за обсягом реконструктивних робіт, спрямованих на поліпшення архітектурної виразності фасаду, його відновлення або підвищення експлуатаційних показників, паспорт на фасад виконує на підставі проектного обґрунтування, визначає пакет вихідних даних на проектування який містить:
- висновок про технічний стан конструкцій споруди;
- графічні матеріали (архітектурні, конструктивні креслення) на виконання ремонтних, реконструктивних заходів в обсязі, необхідному для підготовки робочої документації проектною організацією відповідно до ст. 24 Закону України "Про архітектурну діяльність";
- дані Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна;
- технічні характеристики застосованих опоряджувальних матеріалів та додаткового обладнання;
- фотофіксацію фасадів на момент складання паспорта.
При цьому, під незначними маються на увазі: зміна структурної побудови фасадів з появою нових елементів та деталей у межах не більше 1 поверху; надання більшої презентабельності головному фасаду, модернізація вхідної групи з метою підвищення пропускної спроможності; застосування сучасних опоряджувальних матеріалів з більш естетичними та експлуатаційними показниками, в т. ч. заміна вікон та дверей, влаштування зовнішніх жалюзійних пристроїв та ін.; нагальні заходи по дизайнерському та технологічному дообладнанню фасадів (розміщення антен, зовнішніх кондиціонерів, блоків елементів відеопристроїв, маркіз, пергол, карнизів, кронштейнів та інших пристроїв і обладнання) тощо.
У відповідності до умов п. 4.7. Порядку, для оформлення паспорта замовник подає до Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) письмове замовлення, до якого додаються:
- документ, що посвідчує форму власності;
- відомості про функціональне використання приміщень усіма орендарями та власниками окремих приміщень;
- копії раніше отриманих проектно-дозвільних документів (за наявністю);
- розпорядження районної в місті Києві державної адміністрації або Київської міської державної адміністрації на проведення паспортизації об'єкта або на виконання його ремонту, або часткової реконструкції фасаду будинку, споруди.
Отже, ураховуючи встановлені вище обставини, дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедева» до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» про стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору на відшкодування витрат власником нежилого приміщення по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна №3/10 від 20.10.2022 у розмірі 194 350,73 грн.
Згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедева» - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 29.07.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК