номер провадження справи 24/76/24
21.07.2025 Справа № 908/1591/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1591/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд.16, ЄДРПОУ 37141112)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП» (вул. Експресівська, 6, м. Запоріжжя, 69008, ЄДРПОУ 40112982)
про стягнення 75582,46 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» до Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП» про стягнення з відповідача 75582,46 грн, з яких: 58558,14 грн - сума основного боргу; 8178,81 грн - сума пені за прострочення строку виконання зобов'язання за Договором № 11512-08/2024 від 05.04.2024; 4 336,53 грн - сума 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання; 4 508,98 грн - втрати від інфляції, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором ;
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.05.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1591/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 11512-08/2024 від 05.04.2024 щодо оплати поставленого товару у строки, визначені договором. Через порушення відповідачем умов договору та положень чинного законодавства в частині оплати за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 58558,14 грн У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі п. п. 5.2., 5.3. договору та положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу пеня у розмірі 8178,81 грн; 4 336,53 грн 12% річних та 4 508,98 грн втрати від інфляції.
Ухвалою суду від 30.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1591/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/76/25. Судове засідання призначено на 12.06.2025.
10.06.2025 подано суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Ухвалою суду від 12.06.2025 відкладено розгляд справи на 21.07.2025.
21.07.2025 подано суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 21.07.2025 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Правова позиція викладена у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.
Ухвала суду від 30.05.2025 про відкриття провадження у справі № 908/1591/25 направлялась судом відповідачу в його електронний кабінет та доставлено 30.05.2025, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Крім того, про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1591/25.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 21.07.2025 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
05.04.2024 між ТОВ “АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (Постачальник) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП» (Покупець) укладений договір № 11512-08/2024, згідно п. 1.1. якого Постачальник, зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця визначені цим договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини тощо (надалі по тексту - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти Товар та здійснити оплату.
За умовами пунктів 1.2., 1.3 договору номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальна кількість, ціна за одиницю Товару, що передаються за цим Договором, термін та умови передачі визначаються у рахунках - фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару. Загальна сума договору складається із вартості переданого Товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних.
Поставка Товару здійснюється за погодженням Сторін на умовах пункту 2.3. Договору:
1) ЕХW (франко завод; назва місця: склад Постачальника (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2020 року) - Товар переходить у власність Покупця з моменту передачі товару Покупцю на складі постачальника. Доказом передачі Товару Постачальником у власність Покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна;
2) FСА (франко-перевізник) (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року) - Товар переходить у власність покупця з моменту передачі Товару у розпорядження перевізника на складі Постачальника. Вибір перевізника здійснюється Покупцем на власний розсуд. З моменту передачі Товару перевізнику обов'язки Постачальника перед Покупцем вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином, а ризики загибелі, втрати пошкодження або знищення Товару переходять до Покупця. Доказом передачі Товару Перевізнику є належним чином оформлених товарної (видаткової) накладної та товарно-транспортної накладної, що разом засвідчують факт передачі Постачальником Товару Покупцю.
Згідно з пунктом 2.4., 2.5. Договору, погодження Сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни Товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних та в рахунку на оплату, що являються невід'ємними складовими даного Договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття Товару відповідно до попередньої домовленості із Постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття Товару від Постачальника, у тому числі Перевізника, Покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на Товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
За домовленістю Сторін датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника (пункт 2.6. Договору).
Розділом 3 Договору Сторони визначили порядок розрахунків.
Так, за домовленістю Сторін Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом вважається сума, на яку Постачальник може поставити Товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визначає суму кредитного ліміту (пункт 3.2. Договору). У випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату (пункт 3.3. Договору). Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. Договору). Оплата Товару та наданих послуг за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику. При здійснені оплати покупець, крім обов'язкових реквізитів, повинен зазначати в документах на оплату номер та дату договору, а також номер та дату рахунку-фактури, за яким здійснюється оплата (пункт 3.5. Договору). Зобов'язання Покупця за цим Договором щодо оплати поставленого Товару та наданих послуг вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника (пункт 3.6. Договору). Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку Покупця постачальник має право припинити подальші відвантаження Товару Покупцю до отримання повної оплати за відвантажені Товари та надані послуги, а також перейти до роботи з Покупцем на умовах 100% попередньої оплати (пункт 3.7. Договору).
За умовами пункту 4.2. Договору Покупець зобов'язаний прийняти Товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом 3 даного Договору.
Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. Договору за порушення грошового зобов'язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.
Повернення або обмін товару належної якості , як встановлено пунктом 6.4. Договору, можуть бути проведені покупцем за повну відпускну вартість протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки. Рішення про можливість повернення або обміну товару більше ніж 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки товару приймає постачальник в односторонньому порядку.
Згідно з пунктами 8.2. та 8.4. Сторони домовились, що Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2024 року з можливістю його пролонгації, оскільки якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, Договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.
Договір скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох Сторін.
Додатковою угодою № 1 від 05.04.2024 до Договору Сторони погодились перейти на електронний документообіг в частині складання, оформлення та обміну первинними бухгалтерськими документами (зокрема первинний документ; товаросупроводжувальний документ; відмітка Сторони на документі іншої Сторони (автора документу); акт звірки взаємних розрахунків, видаткова накладна, актів приймання передачі товарів, актів про анулювання документа, акт приймання передачі послуг). Сторони підтверджують, що належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи в електронному вигляді матимуть силу оригіналів (п.1. Додаткової угоди).
Пунктом 2 Додаткової угоди сторони домовились, що датою підписання/укладення документів буде єдина спільна дата, безпосередньо вказана у документах, навіть коли накладання (застосування) кваліфікованого електронного підпису однією зі Сторін або обома Сторонами відбувається пізніше за дату вказану у тексті документу.
Згідно пункту 4 Додаткової угоди обмін документами здійснюється за допомогою комп'ютерної програми М.Е.Dос.
На виконання зобов'язань за Договором позивачем за видатковими накладними від 11.10.2024 № № 510004941804, 510004942228; від 18.10.2024 № 510004954763 та від 21.10.2024 № 510004958169 був відвантажений відповідачу Товар на загальну суму 60734,52грн на умовах попередньої оплати.
Як вбачається зі змісту даних видаткових накладних Товар поставлений на умовах відстрочення платежу, строк оплати Товару встановлений до 14.10.2024 за ВН №№ 510004941804, 510004942228 від 11.10.2024; до 21.10.2024 за ВН № 510004954763 від 18.10.2024 та до 24.10.2024 за ВН № 510004958169.
Разом з названими видатковими накладними відповідачу надані рахунки на оплату отриманого Товару від 09.10.2024 № 50009434564; від 11.10.2024 № 50009439551; від 18.10.2024 № 50009460080 та від 21.10.2024 №№ 50009465667, відповідно.
Відвантажений позивачем товар прийнятий відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні прийняті та підписані уповноваженою особою відповідача.
15.10.2024 відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 2176,38грн.
Не здійснення відповідачем у встановлений строк повної оплати товару призвело до виникнення боргу перед позивачем у розмірі 58 558,14 грн.
Наведені факти свідчать, що відповідач взятих на себе зобов'язань за договором в обумовлений строк не виконав, у повному обсязі оплату отриманого товару не здійснив, що стало підставою звернення позивача до суду а захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом стягнення з відповідача в примусовому порядку основного боргу у розмірі 58 558,14 грн, пені в сумі 8 178,81 грн, 12% річних у сумі 4 336,53 грн та втрат від інфляції в сумі 4 508,98 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку продукції на загальну суму 60734,52 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін видатковими накладними.
Видаткові накладні підписані відповідачем без заперечень та зауважень.
Підписання відповідачем видаткової накладної, яка у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, відповідач мав здійснити оплату кожної поставленої партії товару у строки встановлені у видаткових накладних.
Згідно матеріалів справи, відповідач, у визначений у видаткових накладних строк, оплату за товар у повному обсязі не здійснив.
15.10.2024 відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 2176,38грн.
Невиконане зобов'язання за договором у сумі 58558,14 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості за договором та/або з оплати поставленого товару відповідачем не надано.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 58558,14 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 58558,14 грн.
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.2 договору за порушення грошового зобов'язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення.
Позивачем під час здійснення обрахунків суми пені враховано вимоги, встановлені частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі пункту 5.2. договору позивач нарахував пеню у загальному розмірі 8178,81 грн у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості по кожній накладній окремо за загальний період з 15.10.2024 по 24.04.2025.
Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що розрахунок на суму 8178,81 грн, відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.3. договору, сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.
Відтак, пунктом 5.3. договору сторони узгодили інший розмір річних, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання позивач правомірно нараховує 12 % річних та інфляційні втрати.
Позивачем заявлена вимога про стягнення 12% річних у розмірі 4336,53 грн розрахована по кожній видатковій накладній за загальний період з 15.10.2024 по 27.05.2025.
Відповідач проти наведеного позивачем розрахунку 12% річних не заперечив, свого контррозрахунку не навів.
Перевіривши розрахунок 12% річних, який наданий позивачем, суд встановив, що розрахунок на суму у розмірі 4336,53 грн, відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 4508,98 грн за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року включно.
Відповідач проти наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат не заперечив, свого контррозрахунку не навів.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який наданий позивачем, суд встановив, що розрахунок на суму у розмірі 4508,98 грн, відповідає вимогам закону, є арифметично правильними, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не спростував доводи позивача, доводи позивача підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП» (код ЄДРПОУ 40112982, місцезнаходження: вул. Експресівська, 6, м. Запоріжжя, 69008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (код ЄДРПОУ 37141112, місцезнаходження: вул. Закревського Миколи, 16, м. Київ, 02232) суму грошових коштів у розмірі 75 582 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн 46 коп., з яких: 58558 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн 14 коп. основного боргу; 8178 (вісім тисяч сто сімдесят вісім) грн 81 коп. пені; 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн 53 коп. 12% річних та 4508 (чотири тисячі п'ятсот вісім) грн 98 коп. інфляції.
Видати наказ.
Стягнути з стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП» (код ЄДРПОУ 40112982, місцезнаходження: вул. Експресівська, 6, м. Запоріжжя, 69008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (код ЄДРПОУ 37141112, місцезнаходження: вул. Закревського Миколи, 16, м. Київ, 02232) - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.07.2025.
Суддя Т.А. Азізбекян