Справа № 132/2896/24
Провадження № 2-о/132/17/25
Іменем України
"29" липня 2025 р. Калиинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
присяжних Мілінчука Ю.М.
Казмірук О.М.
секретаря Безулої К.В.
адвоката Тарасюк Н.Г.
розглянувши у судовому засіданні в м. Калинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Орган опіки і піклування Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_2 ) про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,
ОСОБА_1 (далі - заявник), звернувся до суду з заявою, у якій просив:
- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванів, Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним;
- встановити над ОСОБА_2 опіку і призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник обґрунтовує свою заяву наступними обставинами.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється його звідним братом, з яким він проживає разом за однією адресою. ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з дитинства безтерміново, що підтверджується довідкою серії 12ААА № 584772 від 07.06.2017 року. На даний час ОСОБА_2 не може розуміти значення наслідків своєї поведінки, не може правильно орієнтуватися та оцінювати прості життєві ситуації, не здатний себе обслуговувати, не може самостійно приймати ніяких рішень, потребує постійної сторонньої допомоги та догляду.
Викладені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 13.09.2024 відкрито провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 17.10.2024 призначено у справі судово-психіатричну експертизу, поставлено на вирішення відповідні запитання, проведення експертизи доручено експертам Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інституту судової психіатрії МОЗ України», а на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
10.07.2025 на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 354 від 08.05.2025.
Ухвалою суду від 17.07.2025 поновлено провадження у справі та призначено наступну дату судового засідання.
Заявник ОСОБА_1 подав заяву в якій просив подану ним заяву задовольнити, справу розглянути у його відсутність.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Тарасюк Н.Г. надала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Представляючи інтереси ОСОБА_2 не заперечує щодо заявлених вимог ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду рішення та подання органу опіки та піклування Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у випадку визнання його недієздатним.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копієюйого паспорта, довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та актом обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї (а.с. 8, 11, 16). Згідно з копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 584772 від 07.06.2017 року ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності з дитинства, безстроково (а.с. 7). ОСОБА_1 здійснює догляд за своїм звідним братом ОСОБА_2 . Крім того, згідно з висновком експерта Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» № 354 від 08.05.2025 визначено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості помірного ступеня із відхиленнями у поведінці (F71.8), а також ОСОБА_2 внаслідок свого захворювання не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 потребує опіки.
Суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено у ст. 1 Конституції України - Україна є правова держава, а в силу її ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст. 129 Конституції України). Верховенство права - це панування права в суспільстві, а такий принцип вимагає від держави його втілення у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи та рівності. Разом з тим, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зауважує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Разом з тим, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Як визначено в п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, розгляд якої, згідно з ч. 4 ст. проводиться судом у складі 1-го судді і 2-ох присяжних.
Отже, з огляду на особливість окремого провадження, в порядку якого розглядається дана справа щодо визнання громадянина ОСОБА_2 недієздатним, в даному судовому процесі необхідно довести чи дійсно вказаний громадянин внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Так, зі змісту аргументів заявника, який є звідним братом ОСОБА_2 , з яким вони проживають однією сім'єю, вбачається, що останній хворіє на психічне захворювання і через свою хворобу він не може усвідомлювати та розуміти значення своїх дій і керувати ними, тому потребує постійного стороннього догляду.
Як визначено в ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Судом встановлено, що згідно з висновком експерта Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» № 354 від 08.05.2025 визначено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості помірного ступеня із відхиленнями у поведінці (F71.8), а також ОСОБА_2 внаслідок свого захворювання не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 потребує опіки.
Оскільки суд вважає вищевказаний висновок експерта належним та допустимим доказом, а тому враховуючи й інші медичні документи у справі відносно ОСОБА_2 визначено, що аргументи заявника про те, що його звідний брат страждає на хронічний стійкий психічний розлад і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними є обґрунтованими. Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч. 4 ст. 63 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає про наявність законних підстав призначення недієздатному ОСОБА_2 опікуна - ОСОБА_1 .
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги заявника про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначення заявника опікуном, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати по провадженню справи про визнання громадянина недієздатним відносяться на рахунок держави.
В силу вимог ч. 6 ст. 300 ЦПК України суд роз'яснює, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 295-300, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Орган опіки і піклування Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_2 ) про визнання особи недієздатною та призначення опікуна - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванів, Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним.
Встановити над ОСОБА_2 опіку і призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити в 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою ст. 300 ЦПК України.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 9229, 28 грн. віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя: Ю.О. Аліменко
Присяжні: Мілінчук Ю.М.
Казмірук О.М.