Справа № 132/1619/25
Провадження № 2/132/751/25
Іменем України
"23" липня 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
при секретарі Безулій К.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка в позові вказує, що 10 серпня 2003 року, між нею та відповідачем ОСОБА_2 . Хомутинецькою сільською радою був зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про одруження, зроблено відповідний запис № 9 від 10 серпня 2003 року та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 30.05.2006, і донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 03.04.2008.
Після початку відкритої агресії рф на території України сімейні відносини сторін почали поступово погіршуватися. Виникли непорозуміння, які відобразилися у різних поглядах на сімейні взаємовідносини, ведення побуту та спільне життя, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
29.01.2025 позивачем було подано до суду позов про розірвання шлюбу, укладеного з Відповідачем. На сьогодні справа знаходиться у провадженні Калинівського районного суду Вінницької області (справа № 132/315/25).
В той же час, після фактичного припинення сторонами шлюбних відносин, відповідач не приймає добровільно участі в утриманні неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 та повнолітнього сина - ОСОБА_3 , який у 2023 році вступив до вищого навчального закладу Люблінська академія економіки та інновацій (Республіка Польща) на спеціальність Інформатика, форма навчання денна (стаціонарна), запланований термін закінчення навчання - 31.03.2027.
На даний час позивачка бажає стягувати аліменти відповідно до чинного законодавства, оскільки дані виплати будуть регулярними, а не періодичними, так як діти потребують постійного забезпечення відповідно свого віку.
Угоди про добровільну сплату аліментів позивачці на утримання спільних дітей між сторонами немає. Враховуючи наведене позивачка вимушена звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник надали відповідь на відзив в якому просять розгляд справи проводити у їх відсутність, задовольнити позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Залишити без розгляду позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до закінчення останнім навчання.
Відповідач ОСОБА_2 , відповідно до поданої заяви, наявної в матеріалах справи, просить розгляд справи проводити у його відсутність, не заперечує щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки та залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина. Просить судові витрати покласти на позивача.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити з таких підстав.
Так, судом встановлено, що 10 серпня 2003 року, між сторонами Хомутинецькою сільською радою був зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про одруження, зроблено відповідний запис № 9 від 10 серпня 2003 року та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 30.05.2006, і донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 03.04.2008.
Після початку відкритої агресії рф на території України сімейні відносини сторін почали поступово погіршуватися. Виникли непорозуміння, які відобразилися у різних поглядах на сімейні взаємовідносини, ведення побуту та спільне життя, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
29.01.2025 позивачем було подано до суду позов про розірвання шлюбу, укладеного з Відповідачем. На сьогодні справа знаходиться у провадженні Калинівського районного суду Вінницької області (справа № 132/315/25).
В той же час, після фактичного припинення сторонами шлюбних відносин, відповідач не приймає добровільно участі в утриманні неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 та повнолітнього сина - ОСОБА_3 , який у 2023 році вступив до вищого навчального закладу Люблінська академія економіки та інновацій (Республіка Польща) на спеціальність Інформатика, форма навчання денна (стаціонарна), запланований термін закінчення навчання - 31.03.2027.
На даний час позивачка бажає стягувати аліменти відповідно до чинного законодавства, оскільки дані виплати будуть регулярними, а не періодичними, так як діти потребують постійного забезпечення відповідно свого віку.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що днем пред'явлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини є 23.05.2025 року.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов'язок обох батьків утримувати дитину, враховуючи, що відповідач є працездатною особою, інших осіб на утриманні немає, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає задоволенню, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стосовно позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання суд зазначає наступне.
Виходячи з положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення заяви без розгляду.
Стаття 13 ЦПК України передбачає право позивача на власний розсуд розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору, у зв'язку з чим виключно позивачу належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити позов без розгляду, чи закінчити судовий розгляд справи.
Оскільки сторона позивача користуючись своїм правом на ініціювання заяви про залишення без розгляду поданої ними позовної заяви в частині стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання та просить залишити її без розгляду, що не суперечить чинному законодавству, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання слід задовольнити, а позов в цій частині залишити без розгляду.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі у справах за позовами щодо стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.
Судом встановлено, що у зв'язку з розглядом справи ані стороною позивача, ані стороною відповідача судових витрат не понесено.
З урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 211, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, а саме з 23 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн..
На підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Суддя: