61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
29.07.2025 Справа №905/525/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт.Козин, Обухівський район, Київська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективне вуглевидобування", смт.Олександрівка, Краматорський район, Донецька область
про стягнення 29662657,61грн
Представники:
від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Зінченко О.В.
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
До Господарського суду Донецької області через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективне вуглевидобування" (далі - ТОВ "Ефективне вуглевидобування") про стягнення 29662657,61грн, з яких заборгованість з основного боргу в сумі 29308149,44грн, 3% річних в сумі 149351,12грн та інфляційні нарахування в сумі 205157,05грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки вугілля №111/7 від 01.04.2024 (з додатковими угодами до нього №1 від 28.05.2024, №2 від 28.08.2024, №3 від 03.10.2024, №4 від 27.12.2024) в частині поставки кам'яного вугілля.
Ухвалою від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.06.2025; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
У зв'язку з тим, що на початок підготовчого засідання 24.06.2025 об 11:00год тривала повітряна тривога, підготовче засідання 24.06.2025 не відбулось. Враховуючи вказані обставини, судом призначено підготовче засідання на 01.07.2025, про що постановлено відповідну ухвалу.
Відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений засобами електронного зв'язку, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Ухвалою від 01.07.2025 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні 29.07.2025.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
встановив:
01.04.2024 між ТОВ "Ефективне вуглевидобування" (постачальник, відповідач у справі) та ПАТ "Центренерго" (покупець, позивач у справі) укладений договір поставки вугілля №111/7 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність покупця, а покупець приймає і оплачує вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у договорі умовах.
Згідно з пунктом 1.2. договору необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору (далі - специфікації).
За умовами пункту 2.1. договору поставка вугілля по договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс 2010» Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», з урахуванням передбачених договором особливостей.
Відповідно до пункту 2.2. договору узгоджений сторонами в відповідній специфікації обсяг вугілля постачається окремими партіями. Партією вугілля вважається вироблений і відвантажений на адресу вантажоотримувача за певний проміжок часу обсяг вугілля, середня якість якого характеризується однією об'єднаною пробою, за результатами лабораторних випробувань якої оформлене посвідчення якості вугілля в партії та враховані особливості пункту 3.5. договору.
Вугілля поставляється виключно при наявності та на підставі відповідних підписаних сторонами специфікацій. Відвантажене вугілля, яке не відповідає умовам відповідних специфікацій, до обсягів поставленого по договору вугілля не зараховується (пункт 2.4. договору).
Згідно із пунктом 2.5. договору право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами договору.
Приймання вугілля за кількістю та якістю здійснюється спільно вантажоотримувачем і уповноваженими представниками постачальника на території вантажоотримувача (далі - місце надходження) і на обладнанні вантажоотримувача (пункт 3.1. договору).
Пунктом 3.6. договору встановлено, що результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов договору, відображаються в актах звіряння кількості і якості та Актах приймання-передачі вугілля.
За умовами пункту 6.1. договору загальна сума договору складається з визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості поставленого вугілля, вартості доставки вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення територією України (далі - вартість доставки) у випадку її оплати постачальником і відшкодування покупцем, ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 60000000,00грн.
Згідно з пунктом 6.2. договору базова ціна означає ціну однієї тони вугілля при вказаних в пункті 5.1. договору базових показниках якості і не включає в себе вартість доставки. Базова ціна вугілля становить 5076,00грн, в т.ч.ПДВ (20%) - 846,00грн.
Пунктом 7.1. договору сторонами погоджено, що оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та Актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання відповідних Актів.
Згідно з пунктом 7.2. договору покупець має право здійснити попередню оплату за вугілля на підставі рахунку постачальника на суму, що не перевищує вартості вказаного в відповідній специфікації вугілля.
Вартість вугілля для здійснення попередньої оплати розраховується по вказаній в договорі базовій ціні.
Постачальник надає гарантійний лист з зобов'язаннями поставити покупцю вугілля в обсязі, відповідно до якого покупець здійснює попередню оплату.
Відповідно до пункту 9.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 30.04.2025, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 11.1. договору в редакції додаткової угоди №4 від 27.12.2024).
Договір підписаний представниками постачальника та покупця, підписи скріплені печатками юридичних осіб.
У специфікації №1 від 01.04.2024 до договору поставки вугілля №111/7 від 01.04.2024 сторони погодили, зокрема такі умови:
Пункт 1. Постачальник поставляє (передає), а покупець приймає вугілля кам'яне в обсязі 10,0 (+/- 5%) тис.тон в асортименті (вантажоотримувач, залізнична станція призначення - Трипільська ТЕС, залізнична станція Трипілля-Дніпровське; виробник - ТОВ «Техіновація»; вантажовідправник - ТОВ «ОМД-ГРУП», залізнична станція відправлення - ст.Легендарна; Марка (група) згідно ДСТУ 3472 - ДГ; Умовне позначення - ДГ (0-200).
Пункт 2. Строк (термін) поставки (передачі) вугілля - з 01 квітня 2024р. по 31 травня 2024р.
Додатковою угодою №1 від 28.05.2024 до договору, пункт 2 специфікації викладено в такій редакції:
« 2.Строк (термін) поставки (передачі) вугілля - з 01 квітня 2024р. по 31 грудня 2024р.».
Додатковою угодою №2 від 28.08.2024 до договору, пункт 1 специфікації викладено в такій редакції:
« 1.Постачальник поставляє (передає), а покупець приймає вугілля кам'яне в обсязі 10,0 (+/- 5%) тис.тон в асортименті (вантажоотримувач, залізнична станція призначення - Трипільська ТЕС, залізнична станція Трипілля-Дніпровське; виробник - ТОВ «Техіновація»; вантажовідправник - ТОВ «ОМД-ГРУП», залізнична станція відправлення - ст.Новодонецьке (ст.Легендарна); Марка (група) згідно ДСТУ 3472 - ДГ; Умовне позначення - ДГ (0-200)».
Додатковою угодою №3 від 03.10.2024 до договору, пункт 1 специфікації викладено в такій редакції:
« 1.Постачальник поставляє (передає), а покупець приймає вугілля кам'яне в обсязі 10,0 (+/- 5%) тис.тон в асортименті (вантажоотримувач, залізнична станція призначення - Трипільська ТЕС, залізнична станція Трипілля-Дніпровське; виробник - ТОВ «Техіновація»; вантажовідправник - ТОВ «ОМД-ГРУП», ТОВ «СОЮЗТЕХНОІНВЕСТ»; залізнична станція відправлення - ст.Новодонецьке, ст.Добропілля; Марка (група) згідно ДСТУ 3472 - ДГ; Умовне позначення - ДГ (0-200)».
Додатковою угодою №4 від 27.12.2024 до договору, пункт 2 специфікації викладено в такій редакції:
« 2.Строк (термін) поставки (передачі) вугілля - з 01 квітня 2024р. по 31 березня 2025р.».
Гарантійними листами №5 від 01.04.2024, №102 від 02.04.2024, №103 від 03.04.2024, №28/06 від 28.06.2024, №02/07 від 02.07.2024, №25/07 від 25.07.2024, №05/08 від 05.08.2024, №16/08 від 16.08.2024, №22/08 від 22.08.2024, №28/08 від 28.08.2024 за підписами директора ТОВ «Ефективне вуглевидобування», постачальник ТОВ «Ефективне вуглевидобування» гарантував поставку вугілля згідно із специфікацією №1 до договору №111/7 від 01.04.2024.
За твердженнями позивача, на підставі виставлених постачальником ТОВ «Ефективне вуглевидобування» рахунків на оплату, ПАТ «Центренерго» перераховано на рахунок постачальника ТОВ «Ефективне вуглевидобування» в якості попередньої оплати за товар грошові кошти згідно платіжних інструкцій №1194 від 01.04.2024 на суму 1522800,00грн; №1208 від 02.04.2024 на суму 3502440,00грн, №1284 від 08.04.2024 на суму 2000000,00грн, №1284 від 09.04.2024 на суму 2000000,00грн, №1970 від 21.06.2024 на суму 960000,00грн, №1975 від 24.06.2024 на суму 1700460,00грн, №1995 від 28.06.2024 на суму 6091200,00грн, №2007 від 02.07.2024 на суму 10004796,00грн, №2191 від 25.07.2024 на суму 4081104,00грн, №2332 від 05.08.2024 на суму 2005020,00грн, №2446 від 16.08.2024 на суму 4010040,00грн, №2504 від 22.08.2024 на суму 8324640,00грн, №2567 від 28.08.2024 на суму 4202928,00грн, всього - 50 405 428,00грн.
Крім того, на виконання умов договору ПАТ «Центренерго» здійснило відшкодування вартості доставки вугілля на загальну суму 3 167 760,00грн., що підтверджується платіжними інструкціями наявними в матеріалах справи.
На виконання умов договору поставки вугілля №111/7 від 01.04.2024 та специфікації до нього постачальник ТОВ «Ефективне вуглевидобування» поставив товар (вугілля) в кількості 4490,60т на загальну суму 21 097 278,56грн, який був прийнятий позивачем згідно з актами:
- №1-ЕВ/7 від 26.06.2024 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №1 від 01.04.2024 та додаткова угода №1 від 28.05.2024) на суму 2491165,90грн;
- №2-ЕВ/7 від 04.07.2024 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №1 від 01.04.2024 та додаткова угода №1 від 28.05.2024) на суму 2077349,14грн;
- №3-ЕВ/7 від 30.07.2024 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №1 від 01.04.2024 та додаткова угода №1 від 28.05.2024) на суму 6336537,56грн;
- №4-ЕВ/7 від 06.08.2024 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №1 від 01.04.2024 та додаткова угода №1 від 28.05.2024) на суму 3818615,77грн.
- №5-ЕВ/7 від 13.08.2024 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №1 від 01.04.2024 та додаткова угода №1 від 28.05.2024) на суму 1683874,28грн;
- №6-ЕВ/7 від 28.08.2024 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №1 від 01.04.2024 та додаткова угода №1 від 28.05.2024) на суму 1623160,63грн;
- №7-ЕВ/7 від 30.09.2024 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №1 від 01.04.2024, додаткова угода №1 від 28.05.2024, та додаткової угоди №2 від 28.08.2024) на суму 1521091,78грн;
- №8-ЕВ/7 від 21.10.2024 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №1 від 01.04.2024, додаткова угода №1 від 28.05.2024, та додаткової угоди №3 від 03.10.2024) на суму 1545483,50грн.
Акти підписані представником постачальника, вантажоотримувача та покупця, підписи представників скріплені печатками юридичних осіб. Акти підписані без жодних зауважень та заперечень.
Також до матеріалів справи додані, підписані представниками покупця, постачальника та вантажоотримувача Акти відшкодування вартості доставки вугілля до актів приймання-передачі вугільної продукції.
Однак, як зазначає позивач, в подальшому після 21.10.2024 поставка вугілля по договору повістю припинилася.
Листами №06/4249 від 10.10.2024, №06-4349 від 18.10.2024, №06-4440 від 25.10.2024, №06-4494 від 29.10.2024 ПАТ «Центренерго» просило ТОВ «Ефективне вуглевидобування» збільшити обсяги відвантаження вугілля для погашення дебіторської заборгованості, вчасного виконання взятих зобов'язань та забезпечення ТЕС ПАТ «Центренерго» паливом в достатній кількості для ОЗП 2024-2025.
Листом №06-4494 від 29.10.2024 ПАТ «Центренерго» просило також надати Графік відвантаження вугілля.
Оскільки відновлення постачання вугілля не відбулось, ПАТ «Центренерго» вимогами №06-4649 від 07.11.2024, №06-4750 від 18.11.2024 вимагало від постачальника негайно відновити постачання вугілля та надати графік його відвантаження.
Згідно з наданим постачальником Графіком відвантаження вугілля на 2025 рік, який є додатком до листа ТОВ постачальника №377 від 26.12.2024, обсяг постачання у січні 2025 року - 509,4т, у лютому 2025 року - 2500т, у березні 2025 року - 2500т, разом 5509,4т.
Вимогами №06-4909 від 29.11.2024, №06/451 від 31.01.2025, №06/726 від 21.02.2025, №06/875 від 04.03.2025 ПАТ «Центренерго» вимагало від постачальника терміново розпочати відвантаження вугільної продукції, або повернути надлишково отримані кошти попередньої оплати.
Вимогою №06/875 від 04.03.2025 ПАТ «Центренерго» вимагало від постачальника негайно повернути надлишково отримані кошти попередньої оплати в розмірі 29 308 149,44грн. Вказана вимога №06/875 від 04.03.2025 повернута відділенням поштового зв'язку ПАТ «Центренерго» 13.03.2025 у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Отже, в порушення умов договору ТОВ «Ефективне вуглевидобування», як постачальник, не виконав свої зобов'язання з поставки товару у повному обсязі, отримані кошти попередньої оплати в розмірі 29 308 149,44грн не повернув.
Враховуючи, що відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної поставки вугілля, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати в сумі 29 308 149,44грн та нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат в сумі 205 157,05грн та 3% річних в сумі 149 351,12грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з такого:
Предметом позову у цій справі є стягнення коштів, сплачених позивачем (покупцем) за товар, у зв'язку з поставкою відповідачем (постачальником) меншої кількості товару ніж це встановлено договором поставки та стягнення нарахованих інфляційних та 3%річних.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір є договором поставки.
Водночас суд зазначає, що статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження розірвання, визнання недійсним повністю чи частково договору, у зв'язку з чим суд виходить з принципу правомірності цього правочину.
Відповідно до частин першої-другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Згідно зі статтею 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Нормами статті 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Згідно зі статтею 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (частина перша статті 693 ЦК України).
За приписами частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням.
Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, однак, у разі нездійснення поставки, правова природа сплаченої суми не змінюється і покупець має право на її повернення.
У цій справі спір з повернення попередньої оплати виник з приводу дій постачальника спрямованих на зупинення виконання зобов'язань по договору поставки в частині поставки товару (вугілля).
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Оскільки закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, зобов'язання сторін, передбачені договором в частині розрахунків не є припиненими.
Прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати не пов'язано з датою закінчення строку дії договору, оскільки відсутні підстави ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання обов'язку повернути суму попередньої оплати».
Отже, суд зауважує, що частина перша статті 631 ЦК України, положення якої кореспондується зі змістом частини сьомої статті 180 ГК України, визначають, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. При цьому варто розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним. Оскільки факт закінчення строку дії двостороннього договору, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не є підставою для припинення зобов'язальних правовідносин сторін цього договору (тому що згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином) і не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Однак, в кожному конкретному випадку необхідно брати до уваги зміст умов конкретного договору, його предмет та основні положення, які визначають зобов'язання сторін та обставини виконання ними умов договору, а також положення договору, які встановлюють наслідки закінчення строку виконання зобов'язань або строку дії договору, з урахуванням положень норм законодавства.
За умовами укладеного сторонами договору передбачалася попередня оплата покупцем (позивачем) придбаного товару.
Наявними у справі доказами підтверджується факт перерахування покупцем постачальнику попередньої оплати за товар згідно договору поставки вугілля №111/7 від 01.04.2024 в сумі 50 405 428,00грн на підставі виставлених постачальником рахунків.
Також наявними у справі доказами (Актами приймання-передачі партії вугільної продукції, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками) підтверджується передача відповідачем (постачальником) та прийняття позивачем (покупцем), обумовленого специфікацією та договором товару (вугілля) в кількості 4490,60т на загальну суму 21 097 278,56грн.
У зв'язку з переданням меншої кількості товару ніж встановлено договором поставки, позивач (покупець) неодноразово звертався до відповідача (постачальника) про відновлення постачання вугілля, та в подальшому з вимогами про повернення попередньої оплати в частині вартості недопоставленого товару.
Зі змісту частини другої статі 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. І вразі настання такої умови покупець може діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. А тому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №916/1164/23, від 16.07.2024 у справі №910/3574/23).
Суд також зазначає, що можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а тому суд не може замість останнього вирішувати питання щодо доцільності чи недоцільності обрання ним одного з двох варіантів поведінки, передбачених частиною другою статті 693 ЦК України та, у зв'язку з цим, відмовляти в позові.
Принцип диспозитивності господарського судочинства (стаття 14 ГПК України) не надає права суду втручатися в розпорядження учасником справи своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Подібні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23.
Слід зазначити, що поставка товару за договором у цій справі могла бути реалізована протягом строку дії договору, та безпосередньо пов'язана зі строком фактичного виконання зобов'язань з поставки товару - 31 березня 2025 року (додаткова угода №4 від 27.12.2024 до договору поставки вугілля №111/7 від 01.04.2024).
Проте відповідач прострочив виконання зобов'язання з поставки товару, доказів поставки товару на суму частини попередньої оплати в розмірі 29 308 149,44грн матеріали справи не містять.
Вказане свідчить про наявність у відповідача обов'язку щодо повернення попередньої оплати у сумі 29 308 149,44грн.
Поряд із цим, у позивача ПАТ «Центренерго», як покупця, виникло право на повернення йому цієї суми попередньої оплати, в порядку частини другої статті 693 ЦК України, оскільки у спірних правовідносинах покупець пред'являв відповідачу ТОВ «Ефективне вуглевидобування», як продавцю, вимогу про передачу йому товару в порядку статті 530 цього кодексу.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначено вище, вимога позивача ПАТ «Центренерго» №06/875 від 04.03.2025 про повернення попередньої оплати у сумі 29 308 149,44грн, була повернута позивачу відділенням поштового зв'язку без вручення з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» який настав 11.03.2025.
Пунктом 1.7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Таким чином, днем пред'явлення позивачем вимоги відповідачу про повернення коштів є 11.03.2025 та з урахуванням вимог статті 530 ЦК України, обов'язок відповідача із повернення попередньої оплати у сумі 29 308 149,44грн настав 18.03.2025.
Проте, матеріали справи не містять, а відповідач в свою чергу не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування на користь позивача суми попередньої оплати в розмірі 29 308 149,44грн.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач недопоставив товар на загальну суму 29 308 149,44грн та порушив строки повернення (на вимогу позивача) суми попередньої оплати за договором, у нього виникло зобов'язання в частині порушення строків поставки товару та в частині повернення попередньої оплати, з огляду на що, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати за фактично непоставлений за договором товар у сумі 29 308 149,44грн.
Відповідно до пункту 9.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.
У постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України у випадку прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати товару, визначивши, що правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати і три проценти річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
У силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Верховний Суд наголошує, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України, а отже з огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
Згідно з наданим розрахунком 3% річних, позивачем нараховані 3% річних в сумі 149 351,12грн. Такі нарахування проведено позивачем на суму боргу 29 308 149,44грн за період 19.03.2025 по 19.05.2025.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем вірно визначений період нарахувань та поведений розрахунок є арифметично вірним.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 149 351,12грн.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.
Згідно з наданим розрахунком позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 205 157,05грн. Такі нарахування проведено позивачем на суму боргу 29 308 149,44грн за період квітень 2025 року.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем вірно визначений період таких нарахувань та проведений розрахунок є арифметично вірним.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 205 157,05грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 11, 12, 13, 46, 73-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективне вуглевидобування" про стягнення 29 662 657,61грн, з яких: попередня оплата в сумі 29 308 149,44грн, 3% річних в сумі 149 351,12грн та інфляційні нарахування в сумі 205 157,05грн, задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективне вуглевидобування" (84000, Україна, селище міського типу Олександрівка, Краматорський р-н, Донецька обл., Олександрівська ТГ(з), вулиця Ювілейна, будинок, 19; код ЄДРПОУ 42602776) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Україна, Обухівський р-н, Київська обл., селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок, 49; код ЄДРПОУ 22927045) попередню оплату в сумі 29 308 149,44грн, 3% річних в сумі 149 351,12грн., інфляційні нарахування в сумі 205 157,05грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 355 951,89грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні 29.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2025.
Суддя М.О. Лейба