Справа № 147/264/21
Провадження по справі № 1-кп/129/212/2025
28.07.2025 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відсутність сторін та їх представників у м. Гайсині клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , про забезпечення участі його у судовому засіданні в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні №12020020300000132 про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Встановив:
23.07.2025 р. обвинувачений ОСОБА_2 надіслала клопотання, в якому просив забезпечити його участь в призначеному судовому засіданні на 31.07.2025 р. о 15:00 год. у кримінальному провадженні №12020020300000132 про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, посилаючись на наявні у нього, труднощі явки до Гайсинського районного суду Вінницької області, оскільки на даний час перебуває за кордоном та не може особисто з'явитися в судові засідання, просить проводити в режимі відеоконференції, однак при цьому не вказав відомостей, які необхідно для організації проведення відеоконференції.
З урахуванням вимог закону суд визнає за необхідне у задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовити, з таких міркувань.
Відповідно до п.п.1), 4), 5) ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Відповідно до ч.2 ст.336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 в судові засідання у справі не з'являється, за наявними у матеріалах справи відповідей з ДПСУ та клопотань обвинуваченого, ОСОБА_2 перебуває за кордоном, та у нього відсутня об'єктивна можливість особисто з'являтись на судове засідання, однак ОСОБА_2 у своєму клопотанні не вказав відомостей, які необхідно для організації проведення відеоконференції, як то місця, з якого він має брати участь у відеоконференції; технічних засобів, з використанням яких він має брати участь у відеоконференції; технічного сервісу, з якого ОСОБА_2 та суд має технічну можливість проводити відеоконференцію, електронну адресу, яка зареєстрована у Електронному кабінеті ЄСІТС, а також не додав відповідних доказів на підтвердження цих обставин, а тому на даний час в суду відсутні технічні можливості проведення відеоконференції із ОСОБА_2 за відсутністю відомостей, які необхідно для організації проведення відеоконференції.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 у відкрите підготовче судове засідання 15.07.2025 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання у справі, відповідно до ч.7 ст.42, ч.1 ст. 131 КПК України не виконує своїх процесуальних обов'язків обвинуваченого, - прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.12.2021 р. у справі № 760/15429/20, у ході проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення з використанням власного облікового запису в системі «EasyCon» реалізація положень ч. 4 ст. 366 КПК України, є неможливою, а тому проведення відеоконференцзв'язку під час судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників цією нормою не передбачено.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи судів в умовах воєнного стану» від 02.03.2022 р., п. 7 Інформаційного листа Верховного суду від 03.03.2022 р. «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» №1/0/2-22, якщо за об'єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Оскільки обвинуваченим ОСОБА_2 не наведено жодної об'єктивної обставини неможливості брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, або безпосередньої участі обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 у відкрите підготовче судове засідання 15.07.2025 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання у справі, відповідно до ч.7 ст.42, ч.1 ст. 131 КПК України не виконує своїх процесуальних обов'язків обвинуваченого, - прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд, також обвинувачений ОСОБА_2 у своєму клопотанні не вказав відомостей, які необхідно для організації проведення відеоконференції, як то місця, з якого він має брати участь у відеоконференції; технічних засобів, з використанням яких він має брати участь у відеоконференції; технічного сервісу, з якого ОСОБА_2 та суд має технічну можливість проводити відеоконференцію, електронну адресу, яка зареєстрована у Електронному кабінеті ЄСІТС, а також не додав відповідних доказів на підтвердження цих обставин, а тому на даний час в суду відсутні технічні можливості проведення відеоконференції із ОСОБА_2 за відсутністю відомостей, які необхідно для організації проведення відеоконференції, що у своїй сукупності є підставою у відмові у поданому клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
На підставі викладеного, керуючись ст. 336, 350 КПК України, суд,-
Постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за кримінальним провадженням №12020020300000132 про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Копію ухвали для відома надіслати обвинуваченому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: