Справа № 129/1582/25
Провадження по справі № 3/129/1008/2025
29.07.2025 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Бондар О.В. розглянула матеріали, які надійшли з Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173, ч.1 ст. 173-2 КУпАП притягувався, - у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, -
установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 674026 від 15.04.2025 р., ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що він 15.04.2025 р. о 12-55 год. прийшов до будинковолодіння своєї колишньої дружини ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , де вчинив відносно неї насильство психологічного характеру, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Разом із тим, на даний час до ОСОБА_1 відповідно кримінального провадження № 12025020090000024 від 13.01.2025 р. за ч.2 ст.259 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру (справа 129/916/25).
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 137 від 20.02.2025 р. ОСОБА_1 в теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді маніакального розладу, пов'язаного із органічним ушкодженням головного мозку, супутній діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності; в теперішній час ОСОБА_1 за своїм психічним станом не здатний значення своїх дій або керувати ними; ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді стаціонарного примусового лікування в психіатричній лікарні (режим примусового лікування залежить від вчиненого делікту та його встановлення входить виключно в компетенцію суду); з приводу виявлених у ОСОБА_1 розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю потребує лікування сумісно із лікуванням основного психічного захворювання.
Відповідно до ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила злочин у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки; до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі ст.17 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка перебувала в стані неосудності.
Оскільки ОСОБА_1 у стані неосудності вчинив протиправні дії, передбачені ч.3 ст. 173-2 КУпАП, на той час і тепер страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді маніакального розладу, пов'язаного із органічним ушкодженням головного мозку, супутній діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, потребує примусових заходів медичного характеру у психіатричній лікарні із звичайним режимом нагляду, ухвалою Гайсинського районного суду від 18.06.2025 р. до ОСОБА_1 застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 247 КУпАП, суддя, -
ухвалила:
Закрити провадження у справі №129/1582/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, у звязку із неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів.
Суддя: