Справа № 129/729/25
Провадження по справі № 2/129/806/2025
"29" липня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,
заочно розглянувши без учасників справи в м. Гайсині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Встановив:
27.02.2025 р. до суду заявлено позов, у якому представник позивачка просить:
- змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 для утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/1497/16-ц від 03.08.2016року, та стягувати з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили;
- припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , для утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/1497/16-ц від 03.08.2016року, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили,стягнути з відповідача витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5000грн.
Свої вимоги мотивувала тим, що їх з відповідачем шлюб було укладено 08.06.2013р., рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області шлюб було розірвано 09.08.2016р. В даному шлюбі у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка проживає з нею. На підставі виконавчого листа Гайсинського районного суду №129/1497/16-ц від 05.08.2016р. з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 400 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.05.2016 р. і до повноліття дитини. З моменту прийняття рішення про стягнення з відповідача аліментів істотно збільшилися витрати на утримання дитини, змінився розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та змінився матеріальний стан відповідача і стягуваних з нього аліментів на утримання їх спільної дочки не вистачає, ОСОБА_2 працює в ПП «Тодор» м. Ладижин Вінницької області та отримує заробітну плату, однак добровільно свій обов'язок по утриманню дитини не виконує, чим порушує її право на отримання належного матеріального забезпечення (утримання) від батька.
Представник позивачки адвокат Мельник А.М. в судове засідання не з'явився, письмово вимоги позову підтримав в повному обсязі, заявив про ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення повісток та розміщення оголошення на сайті суду, що відповідно до вимог процесуального закону вважається належним способом повідомлення сторони у справі. Відзиву на позов до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень ст.280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та позов задовільнити повністю з таких міркувань.
Доведено, що за рішенням Гайсинського районного суду №129/1497/16-ц від 03.08.2016 рокуіз ОСОБА_2 на користь позивачки щомісячно для утримання неповнолітньої дочки стягуються аліменти в розмірі 400 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.05.2016 р. і до повноліття дитини, однак з моменту прийняття попереднього судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, істотно збільшилися витрати на утримання дитини, та змінився розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання їх спільної неповнолітньої дочки їй не вистачає, що порушує права неповнолітньої дитини, а тому батько неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу аліменти для утримання їх спільної неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Спірні правовідносини регулюються такими нормами права.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
Частину першу статті 182 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017; в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України) та на підставі припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом, а стаття 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, схваленою резолюцією50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995року, яку ратифіковано Постановою ВР№ 789-XII від 27.02.91 р., -
1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
2. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Найкращі інтереси дитини - це принцип зі сфери захисту прав дитини, що стосується прийняття рішень. В статті третій Конвенції ООН про права дитини говориться: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини»[1]. В оцінці найкращих інтересів дитини необхідно дотримуватись балансу «всіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей».
Оскільки за рішенням Гайсинського районного суду №129/1497/16-ц від 03.08.2016 рокуіз ОСОБА_2 на користь позивачки щомісячно для утримання неповнолітньої дочки стягуються аліменти в розмірі 400 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.05.2016 р. і до повноліття дитини, однак з моменту прийняття попереднього судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, істотно збільшилися витрати на утримання дитини, та змінився розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання їх спільної неповнолітньої дочки їй не вистачає, що порушує права неповнолітньої дитини, а тому батько неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу аліменти для утримання їх спільної неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини - в примусовому порядку; при цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін та неповнолітньої дитини.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору 1211,20 грн. та витрати за надану правничу допомогу ОСОБА_4 в розмірі 5000грн.
Керуючись ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.3 Конвенції про права дитини, схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995року, яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 р., ст.ст. 9, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст.180, 181, 182, 183 СК України,
Вирішив:
Позов задовільнити повністю.
Змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 для утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/1497/16-ц від 03.08.2016року.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , для утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/1497/16-ц від 03.08.2016року, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти витрачені на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: