вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2721/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу:
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 589918,80грн, з якої: 554370,24грн - плата за користування вагонами, 35548,56грн - збір за зберігання вантажу. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" від 14.12.2017, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами у розмірі 554370,24грн та збір за зберігання вантажу - 35548,56грн, з причин несвоєчасного забирання відповідачем на свою під'їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу.
Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
12.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти нарахованого позивачем розміру плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при нарахуванні плати за користування вагонами не врахував заперечення, зроблені представником відповідача у відомостях плати за користування вагонами. Разом з тим вказує, що з телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 вбачається, що рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - Перелік). У цьому Переліку зазначено: "У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках, зокрема: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції". Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, плата за користування вагонами в розмірі 12012,36грн, що є предметом позовних вимог у даній справі, нараховані позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022 (січень 2025 року). Тобто за період, в який запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення. Позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення.
16.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що залізницею виконується лише роль перевізника по доставці вантажу, зазначеного в накладній. Крім того, заперечення відповідача в відомостях плати за користування вагонами безпідставні, так як не існує норми права, яка б звільняла вантажовласників від сплати нарахованої плати за користування вагонами у разі, коли порожні вагони одержувач забирає на свою під'їзну колію своїм локомотивом та згідно договору в тій кількості, в якій вони прибули на станцію Терни. Заперечення відповідача з приводу начебто не зазначення в позовній заяві жодних підстав нарахування плати за користування вагонами є безпідставними. Відповідачем не спростовано підстави нарахування спірних сум. Також зазначає, що лист №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці. Відповідно, позивач мав всі законні підстави нараховувати плату.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, Комбінат, відповідач), укладений договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії №VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів (пункт 2 договору).
Приписами пункту 4 договору встановлено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (пункт 8 договору).
Пункт 11 договору визначає, що середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів становить:
навантаження: ст. Навантажувальна (колія №3) - концентрат залізорудний -172пв; ст. Навантажувальна (колія №1) - концентрат залізорудний -156пв; ст. Навантажувальна (колія №2) - концентрат залізорудний -185пв; ст. Навантажувальна (колія №6) - концентрат залізорудний -143пв; ст. Навантажувальна (колія №6) - обкотиші - 222пв або 229хп; ст. Навантажувальна (колія №10) - обкотиші - 236пв або 241хп; ст. Концентратна (колія №19 або №20) - обкотиші - 243пв або 253хп;
вивантаження: ст. Навантажувальна (к. №8, вагоноперекидач) - флюси, глина бентонітова - 216пв; ст. Навантажувальна (колія №9) - флюси - 63хп; ст. Концентратна (колія №18) - флюси - 67хп; ст. Концентратна (колія №17, вагоноперекидач) - глина бентонітова - 188пв.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (у редакції додаткової угоди №2 від 14.06.2019).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (пункт 12 договору).
Згідно з пунктом 13 договору відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0км в обидва кінці.
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
Додатковою угодою №1 від 08.04.2019 в назві, преамбулі і далі по тексту договору було внесено зміни, та замінено слова Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця" (а.с. 102 том 3).
Додатковою угодою №6 від 15.12.2022 пункт 19 цього договору було викладено у новій редакції, та зазначено, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 22.06.2023 включно (а.с. 105 том 3).
Додатковою угодою №7 від 15.12.2022 строк дії договору було продовжено до 30.06.2024, а додатковою угодою №8 від 22.05.2024 - до 30.06.2025 (а.с. 106, 107 том 3).
Також, відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 позивач засвідчив прийняття від відповідача заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача - 5344; 2) платника - 2558000 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером (а.с. 103 том 3).
За таких обставин 01.07.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Приватним акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір перевезення), що знаходиться у публічному доступі.
Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1 договору перевезення).
Пункт 1.4 договору перевезення встановлює, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5 договору перевезення).
Згідно з пунктом 1.10 договору перевезення договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору перевезення замовник зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.4 договору перевезення); відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.5 договору перевезення); у строки, встановлені розд.4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (пункт 2.1.7 договору перевезення).
Згідно з пунктом 3.4 договору перевезення замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування вагонами).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно пункту 3.4.2 договору (пункт 3.4.1 договору перевезення).
Згідно з пунктом 3.4.2 договору перевезення плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик = (Спл/24) * t год * kм, де:
Пвик. - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;
Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн / вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору;
24 - кількість годин у добі;
t год - кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів;
kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору.
Пункт 3.4.3 договору перевезення визначає, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в пункті 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (пункт 12.1 договору перевезення).
У лютому 2025 року за залізничними накладними залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" порожні власні вагони та вагони перевізника (а.с. 11-250 том 1, 1-152 том 2). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, вагони були затримані:
- по станції Жовті Води І за наказами №122 від 02.02.2025, №127 від 04.02.2025,
- по станції П'ятихатки за наказами №190 від 03.02.2025, №191 від 03.02.2025, №193 від 04.02.2025, №201 від 06.02.2025,
- по станції Савро за наказами №123 від 02.02.2025, №125 від 03.02.2025, №126 від 03.02.2025, №130 від 07.02.2025, через зайнятість колій станції Терни вагонами, що своєчасно не забиралися комбінатом на під'їзну колію та вагонами, які знаходилися під обробкою до подавання на під'їзну колію. (а.с. 36-42 том 3) .
Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актом загальної форми ГУ-23 №39 від 02.02.2025 (а.с. 61-зворотній аркуш 61 том 3). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами охоплює час затримки відповідних вагонів за наказом.
Наведене підтверджується актами про затримку форми ГУ-23а №8 від 02.02.2025, №9 від 03.02.2025, №39 від 02.02.2025, №40 від 03.02.2025, №40 від 03.02.2025, №41 від 04.02.2025, №41 від 03.02.2025, №42 від 06.02.2025, №9 від 04.02.2025, №10 від 06.02.2025, №43 від 07.02.2025, №44 від 08.02.2025, №89 від 03.02.2025, №88 від 05.02.2025, №90 від 03.02.2025, №89 від 06.02.2025, №91 від 04.02.2025, №90 від 06.02.2025, №95 від 06.02.2025, №92 від 07.02.2025 (а.с. 43-60 том 3).
По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 74-зворотній аркуш 94 том 3).
Повідомлення про затримку наведених вагонів за наказами №122 від 02.02.2025, №127 від 04.02.2025, №190 від 03.02.2025, №191 від 03.02.2025, №193 від 04.02.2025, №201 від 06.02.2025, №123 від 02.02.2025, №125 від 03.02.2025, №126 від 03.02.2025, №130 від 07.02.2025 станцією призначення передано представникам відповідача не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами.
Зазначена обставина підтверджується повідомленням (а.с. 64-73 том 3).
Наведені вагони відповідач своєчасно не забрав на свої під'їзні колії, про що був складений акт загальної форми ГУ-23 №39 від 02.02.2025 (а.с. 61-зворотній аркуш 61 том 3).
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника за відомостями форми ГУ-46 №№ 6029083, 07029084, 07029178, 07029179, 07029180, 07029181, 07029182, 07029183, 10029088, 10029089, 10029190, 10029191, 10029192, 10029193, 10029194, 10029195, 10029196, 10029197, 10029198, 10029200, 10029201, 10029202, 10029203, 10029208, 11029205, 13029211, 13029212, 14029215, 10029199 позивачем нараховано плату за користування вагонами - 554370,24грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №№ 10059082, 13059083, 13059084, 16059085, 16059086, 16059087, 19059089, 19059090, 19059091, 19059092, 19059093, 19059094, 21059095, 13069148, 13069149, 13069150 - 35548,56грн, які відповідач підписав із зауваженнями (а.с. 206-250 том 2, 1-зворотній аркуш 13 том 3).
Відповідач заявлені до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 554370,24грн та збір за зберігання вантажу у сумі 35548,56грн не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для сплати відповідачем плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажів.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту залізниць України визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порт, підприємства.
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
За змістом пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Для запису повідомлень на станції ведеться Книга повідомлень. Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Порядок нарахування плати за зберігання вантажів залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000.
Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача (пункт 4 Правил зберігання вантажів).
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється:
якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
при затримці - з моменту затримки (пункт 8 Правил зберігання вантажів).
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (пункт 9 Правил зберігання вантажів).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9грн за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0грн за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Як вбачається з матеріалів справи, за весь час затримки відповідних вагонів на підставі акту загальної форми ГУ-23 та згідно з Тарифним керівництвом №1 позивачем розрахована за відомостями форми ГУ-46 №№6029083, 07029084, 07029178, 07029179, 07029180, 07029181, 07029182, 07029183, 10029088, 10029089, 10029190, 10029191, 10029192, 10029193, 10029194, 10029195, 10029196, 10029197, 10029198, 10029200, 10029201, 10029202, 10029203, 10029208, 11029205, 13029211, 13029212, 14029215, 10029199 плата за користування вагонами у загальній сумі 554370,24грн (без ПДВ), а також збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками ФДУ-92 №№10059082, 13059083, 13059084, 16059085, 16059086, 16059087, 19059089, 19059090, 19059091, 19059092, 19059093, 19059094, 21059095, 13069148, 13069149, 13069150 у загальній сумі 35548,56грн (без ПДВ).
За результатом перевірки виконаного позивачем розрахунку порушень не встановлено.
Оцінюючи надані позивачем докази, суд доходить висновку щодо законності й обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Доводи відповідача щодо відсутності його вини в затримці вагонів за зазначеними залізничними накладними судом не приймаються з огляду на таке.
Так, згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Доказів відсутності вини у затримці спірних вагонів відповідач суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права і обов'язки таку можливість мав.
Обґрунтованість затримки зазначених вагонів на станціях підходу підтверджується скупченням вагонів на станції призначення Терни Придніпровської залізниці відповідно до актів загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника форми ГУ-23, час затримки яких повністю охоплює час затримки зазначених вагонів на станціях підходу.
Крім того, відповідно до статті 121 Статуту залізниці України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Згідно з пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" Відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Відповідач не довів відсутності своєї вини у спричиненні затримки вагонів, які прибули на його адресу відповідно до вимог статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Вирішуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Доводи відповідача щодо неправомірного нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу під час дії комендантської години судом не приймаються з огляду на таке.
Згідно з телеграмним розпорядженням Департаменту комерційної роботи Акціонерного товариства "Укрзалізниця" №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 звільнення замовника від плати за користування вагонами за час існування перелічених у ньому виняткових обставин повинно засвідчуватися актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.
Зазначеним розпорядженням передбачено, що акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акта. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище.
У той же час, інформація, яка зазначена в акті загальної форми ГУ-23 вказує на те, що Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" працювало та забирало вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з введенням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходило.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливості прийняти наведені вагони, а також не довів наявність обставин, які є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 554370,24грн та збору за зберігання вантажу у сумі 35548,56грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 8848,78грн повністю покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" " про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 589918,80грн, з якої: 554370,24грн - плата за користування вагонами, 35548,56грн - збір за зберігання вантажу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 554370,24грн - плати за користування вагонами, 35548,56грн - збору за зберігання вантажу та 8848,78грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 28.07.2025.
Суддя В.О. Татарчук