вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2103/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянув спір
за позовом Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, м. Дніпро
до відповідача-1 Дніпровської міської ради, м. Дніпро
відповідача-2 Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ДЕПАРТАМЕНТ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ТА ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, м. Дніпро,
про визнання права власності на нерухоме майно
Представники:
від позивача Кондратенко Д.А.
від відповідача-1 Риженко М.С.
від відповідача-2 Дика Н.В.
від третьої особи не з'явився
Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:
- визнати за Дніпропетровською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України (код ЄДРПОУ 02940138, місцезнаходження: 49033, м. Дніпро, туп. Будівельний, 12) право власності на будівлі та споруди, які складаються з: адміністративної будівлі літ. А-1 - загальною площею 303,8 кв.м; будівлі харчоблоку літ. Б-1 - загальною площею 27,6 кв.м; підвалу літ. В-1 - загальною площею 46,4 кв.м; гаража літ. Г-1 - загальною площею 38,4 кв.м; складу літ. Д-1 - загальною площею 22,1 кв.м; котельні літ. Е-1 - загальною площею 27,8 кв.м; гаража (тимчасового) літ. К; споруд № 1-3, I - огорожі, воріт, замощення, розташованих за адресою: 49033, м. Дніпро, тупик Будівельний, 12.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірними будівлями та спорудами з 1976 року на підставі рішення Виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 08.06.1976 № 391 "Про передачу приміщення дитячих ясел № 30 Красногвардійського району по вулиці Тупиковій, № 12 обкому Червоного Хреста", проте не має відповідних правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно згідно діючого на сьогоднішній день законодавства.
20.05.2025 від Виконавчого комітету Дніпровської міської ради через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про те, що позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником (чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Вказаний позов може бути заявлений власником індивідуально визначеної речі, що як володіє, так і не володіє нею (якщо при цьому не ставиться питання про її повернення), права якого оспорюються, заперечуються чи не визнаються третьою особою, що не знаходиться з власником у зобов'язальних чи інших відносних із приводу спірної речі. Правом на подібний позов володіє і титульний власник майна. Як відповідач виступає третя особа, яка як заявляє про свої права на річ, так і не пред'являє таких прав, але не визнає за позивачем речового права на майно.
Підтвердження в суді права власності або іншого речового права на майно, що складає предмет спору, здійснюється за допомогою спростування в суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права (наприклад, факту приналежності частки в загальному майні власників). Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання слугує підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених останнім правовстановлюючих документів, показань свідків, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Якщо майно знаходиться у володінні позивача, його права на майно захищає презумпція правомірності фактичного володіння.
Звертає увагу суду другий відповідач і на те, що спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи, і це право оспорює відповідач. Оскільки позови про визнання права власності, з одного боку, не зв'язані з конкретними порушеннями правомочностей власника і, з іншого боку, диктуються триваючим незаконним поводженням третьої особи, на них, як і на негаторні позови, не поширюється дія позовної давності.
У даному випадку, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради вважає, що відмова державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності за позивачем на спірне приміщення може визнаватись як невизнання такого права іншою особою.
Таким чином, з урахуванням того, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих № 391 від 08.06.1976 вирішено приміщення дитячих ясел № 30 Красногвардійського району по вул. Тупиковій, 12 передати обкому Червоного Хреста, згідно з листом Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради № 16/5-52 від 31.10.2008 запис про об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, у Реєстрі об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська відсутній, виконавчий комітет просить суд розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Містить відзив на позовну заяву і клопотання про розгляд справи без участі Виконавчого комітету Дніпровської міської ради.
17.06.2025 від Дніпровської міської ради через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний відзиву Виконавчого комітету Дніпровської міської ради.
Містить відзив на позовну заяву і клопотання про розгляд справи без участі Дніпровської міської ради.
Ухвалою від 05.05.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2103/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.06.2025.
Крім того, вказаною ухвалою судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ДЕПАРТАМЕНТ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ТА ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.
Ухвалою від 03.06.2025 господарським судом відкладено підготовче засідання до 02.07.2025.
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим господарським судом 02.07.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 16.07.2025, про що постановлено відповідну ухвалу.
Третя особа письмових пояснень про підтримку або заперечення проти позову не надала.
Представник третьої особи у судове засідання 16.07.2025 не з'явився, проте, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 02.07.2025) до електронного кабінету останнього 04.07.2025 10:10.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
16.07.2025 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для визнання за Дніпропетровською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України права власності в порядку набувальної давності на нерухоме майно, розташоване за адресою: 49033, м. Дніпро, тупик Будівельний, 12.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих від 08.06.1976 № 391 "Про передачу приміщення дитячих ясел № 30 Красногвардійського району по вулиці Тупиковій, № 12 обкому Червоного Хреста" дитячі ясла № 30 Красногвардійського району закрито з 1 липня 1976 як нерентабельні; приміщення дитячих ясел № 30 по вулиці Тупиковій, № 12 передано обкому Червоного Хреста (правонаступником якого є Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України); вирішено звільнене приміщення обком Червоного Хреста на території міської лікарні № 7 використовувати для потреб акушерсько-гінекологічної служби лікарні; контроль за виконанням цього рішення покладено на завідувача міського відділу охорони здоров'я гр. В.Н.Агафонова.
З моменту державної реєстрації позивача юридичною адресою Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України визначена адреса спірного нерухомого майна, а саме: м. Дніпро (Дніпропетровськ), тупик Будівельний, 12, що підтверджується Положенням про Дніпропетровську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України, зареєстрованим Управлінням юстиції Дніпропетровської обласної державної адміністрації, свідоцтвом про реєстрацію об'єднання громадян від 01.10.1996 № 145, Положенням про Дніпропетровську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України (нова редакція), затвердженим Постановою Президії Правління Товариства Червоного Хреста України від 17.10.2016 № 3/2, та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 394833076 від 13.09.2024) відсутня інформація про державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Будівельний тупик, буд. 12.
Також, відповідно до листа Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради від 31.10.2008 № 16/5-52 згідно відомостей, наданих останньому, запис про об'єкт нерухомості - Обласний комітет Товариства Червоного Хреста, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, в Реєстрі об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, відсутній.
Дніпровська обласна рада листом від 11.12.2008 № ВИХ-1981/0/2-08 вказала, що нерухоме майно, яке розташоване за адресою: тупик Будівельний, 12, м. Дніпропетровськ, не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області листом від 16.01.2009 № 11-09-00374 повідомило, що приватизацію об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, регіональне відділення не здійснювало. В реєстрі державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, об'єкт нерухомості за вказаною адресою не значиться. Інформація стосовно форми власності зазначеного вище об'єкта в регіональному відділенні відсутня.
Крім того, відповідно до листа Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, буд. 12, відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.07.2008 Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради виготовлено технічний паспорт на будівлі та споруди, які включають: А-1 - адміністративний корпус, Б-1 - харчоблок, В - підвал, Г-1 - гараж, Д-1 - склад, Е-1 - котельня, З-1 - гаражні бокси, склад, К - гараж металевий, Л - вбиральня, № 1, 2 - огорожа, № 3, 4 - естакада, за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12.
У подальшому, на замовлення позивача 28.08.2024 ТОВ "СОДЕЛЬ" виготовлено технічний паспорт на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, тупик Будівельний, 12. Вказаний технічний паспорт зареєстровано в Реєстрі будівельної діяльності № TI01:5163-4960-7175-9832.
Згідно матеріалів інвентаризації спірне нерухоме майно складається з: адміністративної будівлі літ. А-1 - загальною площею 303,8 кв.м; будівлі харчоблоку літ. Б-1 - загальною площею 27,6 кв.м; підвалу літ. В-1 - загальною площею 46,4 кв.м; гаража літ. Г-1 - загальною площею 38,4 кв.м; складу літ. Д-1 - загальною площею 22,1 кв.м; котельні літ. Е-1 - загальною площею 27,8 кв.м; гаража (тимчасового) літ. К; споруд № 1-3, I - огорожі, воріт, замощення.
При обстежені та ознайомлені з наданими документами виконавцем технічної інвентаризації встановлено, що внутрішня загальна площа адміністративної будівлі літ. А-1 зменшилась за рахунок утеплення та вирівнювання стін, без втручання в несучі конструкції; внутрішня загальна площа літ. Б-1 збільшилася за рахунок демонтажу пічок; внутрішня загальна площа літ. В-1, літ. Г-1, літ. Д-1 зменшилась за рахунок уточнення внутрішніх лінійних розмірів, внутрішня загальна площа літ. Е-1 збільшилась за рахунок уточнення внутрішніх лінійних розмірів, що не підлягає узаконенню та введенню в експлуатацію на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" від 07 червня 2017 № 406.
Опис спірних будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Дніпро, тупик Будівельний, 12, які вказані в технічному паспорті № TI01:5163-4960-7175-9832, відповідають опису будівель та споруд відповідно до матеріалів технічних інвентаризацій за попередні роки.
Звертаючись з даним позовом до суду Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України вказує про те, що вона повністю утримує спірне нерухоме майно, проводить поточні і капітальні ремонти, сплачує податок з нерухомості юридичних осіб та податок на землю.
Крім того, за твердженням позивача, враховуючи, що єдиним законним користувачем та володільцем спірного нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, туп. Будівельний, 12, є Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України, яка добросовісно, відкрито, безперервно володіє зазначеним нерухомим майном, має зареєстроване місцезнаходження в ньому починаючи 1976 року та по теперішній час, тобто протягом 49 років, на підставі рішення Виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 08.06.1976 № 391 "Про передачу приміщення дитячих ясел № 30 Красногвардійського району по вулиці Тупиковій, № 12 обкому Червоного Хреста", але документальне підтвердження права власності відсутнє, визнання права власності на дане нерухоме майно може бути визнано судом в порядку набувальної давності.
Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Виходячи з наведеного пункту Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, якщо строк давнісного володіння почався раніше 01 січня 2001 (раніше ніж за три роки до набуття чинності Цивільним кодексом України), то в строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю зараховується лише період після 01 січня 2001, а тому, враховуючи встановлений частиною 1 статті 344 Цивільного кодексу України десятирічний строк набуття права власності на нерухоме майно, остання може застосовуватися лише після 01 січня 2011. Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.02.2008 у справі № 6-27245св 07 щодо строку застосування набувальної давності.
Позов у даній справі подано до господарського суду 29.04.2025, тобто з дотриманням зазначених положень чинного законодавства щодо періоду, в який може застосовуватись набувальна давність.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України підставами для визнання за особою права власності на нерухоме майно за набувальною давністю є наступні факти:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 Цивільного кодексу України відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, наявність факту реєстрації права власності за будь-ким на об'єкт нерухомості для подальшого визнання права власності на нього в порядку набувальної давності є необов'язковим, оскільки інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке немає власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння).
Враховуючи положення статей 335 і 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.
Виходячи зі змісту статей 335 і 344 Цивільного кодексу України взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю.
Судом встановлено, що спірне нерухоме майно не перебуває ні в державній, ні в комунальній, ні в приватній власності. Воно не зареєстроване як безхазяйна річ.
Добросовісність є однією із засад цивільного законодавства, разом з справедливістю та розумністю (стаття 3 Цивільного кодексу України).
Для визнання володільця добросовісним вважається достатнім, щоб він не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про набуття позивачем спірного нерухомого майна злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі. Факт добросовісного володіння позивачем спірним майном не спростовується відповідачами.
Аналізуючи поняття добросовісності володіння як підставу для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач (як володілець майна) повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Так судом встановлено, що позивач володіє та користується будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: 49033, м. Дніпро, тупик Будівельний, 12, з 08.06.1976 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих № 391 "Про передачу приміщення дитячих ясел № 30 Красногвардійського району по вулиці Тупиковій, № 12 обкому Червоного Хреста".
Наведені обставини свідчать, що в момент передачі позивачу спірної будівлі останній був впевнений, що у нього були всі підстави володіти та користуватися нею. Він був впевнений, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що з початку користування майном по сьогоднішній день треті особи заявили вимоги щодо спірних будівлель та споруд.
Як вже було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Будівельний тупик, буд. 12.
Також, запис про спірний об'єкт нерухомості в Реєстрі об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська відсутній (лист Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради від 31.10.2008 № 16/5-52).
Не належить спірне нерухоме майно і до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області (лист Дніпропетровської обласної ради від 11.12.2008 № ВИХ-1981/0/2-08).
До того ж, приватизацію об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області не здійснювало. В реєстрі державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, об'єкт нерухомості за вказаною адресою не значиться. Інформація стосовно форми власності зазначеного вище об'єкта в регіональному відділенні відсутня (лист від 16.01.2009 № 11-09-00374).
Відповідно до листа Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, буд. 12, відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди.
Таким чином, є всі підстави вважати, що позивач, в момент заволодіння майном, діяв добросовісно та законно.
До того ж, відсутні підстави вважати, що позивач приховував факт володіння та користування спірним майном. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач чинив перешкоди доступу до спірного майна іншим особам, та/або чинив перешкоди в отримані інформації про це майно.
На підставі викладеного чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, а також виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність вимог позивача та наявність достатніх правових підстав для визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна: будівлі та споруди за адресою: 49033, м. Дніпро, тупик Будівельний, 12, за набувальною давністю, з покладенням витрат у справі на останнього.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за Дніпропетровською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ТУПИК БУДІВЕЛЬНИЙ, будинок 12, код ЄДРПОУ 02940138) право власності в порядку набувальної давності на будівлі та споруди, які складаються з: адміністративної будівлі літ. А-1 - загальною площею 303,8 кв.м; будівлі харчоблоку літ. Б-1 - загальною площею 27,6 кв.м; підвалу літ. В-1 - загальною площею 46,4 кв.м; гаража літ. Г-1 - загальною площею 38,4 кв.м; складу літ. Д-1 - загальною площею 22,1 кв.м; котельні літ. Е-1 - загальною площею 27,8 кв.м; гаража (тимчасового) літ. К; споруд № 1-3, I - огорожі, ворота, замощення, розташовані за адресою: 49033, м. Дніпро, тупик Будівельний, 12.
Витрати у справі покласти на позивача.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 28.07.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко