вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
"24" липня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/749/25
Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ.", вул. Дубовецька, буд. 35, м. Вінниця, 21012, код - 13298337
до: Вінницького навально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", вул. Янгеля Академіка, буд. 4, м. Вінниця, 21001, код - 31679925
про визнання недійсними окремих положень статуту
за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.
за участю представників:
позивача: Дудчик Олег Михайлович
відповідача: Желіховський Володимир Миколайович
Кучерява Інна Петрівна
05.06.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 05.06.2025 року) (вх. № 800/25 від 05.06.2025 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." до Вінницького навально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про:
- визнання недійсним пункту п. 6.9. Статуту Вінницького навчально-науково- виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відповідно до якого: учасник, який виходить із Об'єднання має право одержати вартість частини майна об'єднання, що було придбано Об'єднанням у власність протягом терміну перебування цього учасника у складі об'єднання, в розмірі, пропорційному його частці у пайовому капіталі, на день прийняття Загальними зборами учасників рішення про його виключення з об'єднання.
- визнання недійсним пункту "з" підпункту 9.3.4. Статуту Вінницького навчально- науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відповідно до якого: Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року позовну заяву залишено без руху.
17.06.2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." надійшла заява (б/н від 16.06.2025 року) (вх.канц. № 01-34/6458/25) щодо усунення недоліків до позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року відкрито провадження у справі № 902/749/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.07.2025 року.
04.07.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 04.07.2025 року) (вх.канц. № 01-34/7113/25).
15.07.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 14.07.2025 року) (вх.канц. № 01-34/7426/25).
21.07.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 21.07.2025 року) (вх.канц. № 01-34/7652/25).
22.07.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 21.07.2025 року) (вх.канц. № 01-34/7667/25) про об'єднання справ №902/749/25 та №902/814/25 в одне провадження.
23.07.2025 року представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 23.07.2025 року) (вх.канц. № 01-48/29/25), в якій останній просить суд накласти арешт на частку Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" у розмірі 9861/10000 нерухомого майна - адміністративна будівля літ "У" загальною площею 11 607,80 кв.м., яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 836039805101.
24.07.2025 року представником позивача подано заперечення на заяву про об'єднання справ в одне провадження (вх.канц. № 01-34/7769/25).
24.07.2025 року представником відповідача подано заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх.канц. № 01-34/7781/25).
У судовому засіданні прийняли участь представники позивача та відповідача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову (б/н від 23.07.2025 року) (вх.канц. № 01-48/29/25), суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." звернулося із позовом до Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про визнання недійсними окремих пунктів Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", який затверджений рішенням загальних зборів від 15.02.2022, оформленого протоколом № 1А.
Серед іншого, Позивач просить суд визнати недійсним пункт «з» підпункту 9.3.4. Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відповідно до якого: Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання.
Генеральний директор Об'єднання є батьком ОСОБА_1 - власниці ПП "ВІКАНТ", якому належить 51% у пайовому капіталі Об'єднання.
Сама ОСОБА_1 є Ревізором Об'єднання, яка згідно п.п. 9.4.1. здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю свого батька (керівник Об'єднання).
Заступником Генерального директора Об'єднання є чоловік власниці ПП "ВІКАНТ" - ОСОБА_2 .
Тобто, увесь керівний менеджмент Об'єднання та головний його учасник, який маючи більшість голосів, фактично одноособово приймає усі рішення загальних зборів (голосування «за» чи «проти» Товариства не мають жодного значення, оскільки ні на що не впливають) пов'язані між собою тісними родинними зв'язками, діють координовано в умовах відвертого конфлікту інтересів.
Крім того, Генеральний директор і пов'язаний з ним ПП «ВІКАНТ» мають відверто недружнє ставлення до Товариства та періодично намагаються позбавити будь-якого впливу на діяльність Об'єднання.
Єдиним суттєвим активом Об'єднання є об'єкт нерухомості - адміністративна будівля літ «У» загальною площею 11 607,80 кв.м., яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4 (Об'єднання є власником 9861/10000 цього об'єкту нерухомості).
За твердженнями позивача, основним фактичним видом поточної діяльності Об'єднання є здача приміщень у цьому об'єкті нерухомості в оренду, що є ключовим і чи не єдиним джерелом отримання доходу Об'єднання, від розміру якого прямо залежить розмір частини прибутку, належної Товариству як учаснику Об'єднання.
Генеральний директор Об'єднання, який афілійований з іншим учасником (ПП "ВІКАНТ"), а його родичі займають ключові посади в Об'єднанні (заступник керівника та ревізор) може самостійно продати 49 % майна Об'єднання будь-якій третій особі на самостійно визначених умовах.
З урахуванням чого, зазначені дії призведуть до значного зменшення майна Об'єднання та, відповідно, доходів від його використання у господарській діяльності Об'єднання.
За твердженнями позивача, у праві отримання повної, обґрунтованої та справедливої частини реального доходу Об'єднання або частини його майна полягає законний інтерес позивача як учасника Об'єднання, для забезпечення захисту якого, позивач звернувся із позовом та вважає за необхідне і виправдане вжити заходи забезпечення позову.
24.07.2025 року відповідачем подано заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 24.07.2025 року) (вх.канц. № 01-34/7781/25), в яких останній зазначає, що твердження позивача про наявність родинних зав'язків між керівником Об'єднання та представником ПП «ВІКАНТ» жодним чином не свідчить про упередженість чи наявність конфлікту інтересів у діяльності органів управління Об'єднання.
Припущення позивача є суб'єктивними домислами, не підтвердженими фактами, та не можуть розцінюватися як підстави для обмеження прав Об'єднання чи його органів управління, тим більше як обґрунтування для арешту майна Об'єднання.
Щодо об'єкта нерухомості, відповідач зазначає, що він був придбаний у 2005 році і з того часу постійно експлуатується для забезпечення діяльності Об'єднання, обслуговується, підтримується в належному стані, використовується для надання послуг та приносить стабільний дохід. Жодних дій або намірів щодо його відчуження не здійснювалося, при цьому, відсутні будь-які докази, які б підтверджували підготовку або ініціювання відповідного правочинну.
Частина майна, яку позивач просить арештувати, передана в оренду на визначений строк та використовується орендарем з освітньою метою.
Враховуючи викладене, твердження про наявність загрози відчуження майна є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами, а заява про забезпечення позову у вигляді накладення арешту є такою, що не відповідає критеріям необхідності, співмірності та реальності загрози, встановленим процесуальним законодавством.
Тому, відповідач просить відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Оцінивши позиції сторін, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обов'язок доведення існування реальних передумов для вжиття заходів забезпечення позову, в силу положень ст. ст. 73-80 ГПК України, покладається на заявника.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (Постанови Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19).
Підстави поданої заяви обґрунтовані тими ж обставинами, що включені до підстав поданого позову.
Однак, оцінка предмету та підставам позовних вимог надається на інших стадіях судового процесу, тому визначення ступеню обґрунтованості позовних вимог на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову суперечить вимогам ГПК України.
Позивачем не доведено доцільність вжиття заходів забезпечення позову на даному етапі судового процесу, оскільки у межах строку розгляду справи відсутні додатні докази на підтвердження тих обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Предметом спору є захист саме корпоративних, а не майнових прав позивача шляхом визнання недійсними окремих положень Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1".
Зміст оспорюваних пунктів Статуту стосується захисту прав учасника у випадку виходу зі складу юридичної особи, а також повноважень керівника об'єднання.
Матеріали справи не містять відомостей про намір відчуження нерухомого майна або вчинення таких дій протягом тривалого проміжку часу, чи під час вирішення попередніх судових спорів.
Відтак. не доведеними є побоювання позивача стосовно можливого вчинення дій зі зменшення майна юридичної особи протягом розгляду справи, а також неможливість захисту порушених прав.
Тобто, позивачем не доведено достатніх підстав для застосування положень ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 21 грудня 2021 року у справі № 910/10598/21, від 28 серпня 2023 року у справі № 906/304/23.
Оскільки, предмет спору не стосується стягнення грошових коштів з відповідача, визначення розміру та вартості частки у зв'язку з виходом зі складу учасників, тому застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є неспівмірним з предметом поданого позову.
За відсутності станом на момент розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову існування ризиків та належних доказів щодо намірів відчуження об'єкта нерухомого майна та доказів, які б підтверджували підготовку або ініціювання відповідного правочинну, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини.
Тобто, на заяви про забезпечення позову, у задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 136-142, 233, 234, 235, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ.", адвоката Ізвєкова Віталія Володимировича від 23.07.2025 року (вх. №01-48/29/25), про забезпечення позову у справі № 902/749/25 шляхом накладення арешту на частку Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" у розмірі 9861/10000 нерухомого майна - адміністративна будівля літ "У" загальною площею 11 607,80 кв.м., яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 836039805101.
2. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, а також засобами електронного зв'язку: позивачу - vitalii_izviekov@ukr.net, budmontagproekt@gmail.com, відповідачу - komplex.1@ukr.net, v.zhelikhovskiy@gmail.com.
Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення - 24.07.2025 року.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 29.07.2025 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Дубовецька, буд. 35, м. Вінниця, 21012)
3 - відповідачу (вул. Янгеля Академіка, буд. 4, м. Вінниця, 21001)