вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"24" липня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/760/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, код - 00100227
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО", проспект Космонавтів, буд. 30-А, оф. 703, м. Вінниця, 21021, код - 39114300
про стягнення 18 326,15 грн
09.06.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 06.06.2025 року) (вх.канц. № 811/25 від 09.06.2025 року) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" про стягнення 18 326,15 грн заборгованості, з яких 16 719,79 грн основного боргу, 344,69 грн 3% річних, 1 261,67 грн інфляційних втрат за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1074-02015-ПП від 20.05.2019 року.
Ухвалою суду від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі № 902/760/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.07.2025 року.
У судовому засіданні 24.07.2025 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Щодо обізнаності про судове провадження відповідача, суд зазначає наступне.
Примірник ухвали суду від 16.06.2025 року про відкриття провадження у справі направлено відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області, ухвалу суду від 17.06.2025 року надіслано ТОВ "АЕУ ЕНЕРГО" та доставлено до електронного кабінету.
Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого відповідача.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Позивач, в якості підстави позовних вимог, зазначає про укладення між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 1074-02015-ПП від 20.05.2019 року.
У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "АЕУ ЕНЕРГО" умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 1074-02015-ПП від 20.05.2019 року, утворилась заборгованість, тому Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача 16 719,79 грн основного боргу, 344,69 грн 3% річних, 1 261,67 грн інфляційних втрат за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №1074-02015-ПП від 20.05.2019 року.
Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 07.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" оформило заяву-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії та надало письмову згоду на приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, розміщеного на офіційному сайті ОСП (т. 1, а.с. 18).
20.05.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" Користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 1074-02015.
13.12.2023 року згідно повідомлення № 01/68557 про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії позивач повідомив відповідача про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Ідентифікатор договору № 1074-02015-ПП. Дата акцептування 01.01.2024 року (т. 1, а.с. 20).
Вищезазначений Договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Договір та додатки до нього розміщені на офіційному сайті НЕК «УКРЕНЕРГО».
Відповідно до п. 2.1 Договору ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору
Планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та /або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до затвердженої ним методики (порядку), та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті: https://ua.energy/ (п. 4.1 Договору).
Згідно п. 5.1. Договору для розрахунків за договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги. Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.
Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 6.1 Договору).
Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів та розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (п. 6.2 Договору).
Відповідно до п. 6.4. Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП (Позивачем), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання- передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в Акті коригування (п. 6.5 Договору).
ОСП має право серед іншого отримувати від Користувача своєчасну оплату за послугу (п. 7.1 Договору).
Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 14.1 Договору) (т. 1, а.с. 21 (зворотна сторона) - 26).
Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за договором за період надання послуг з січня 2024 по квітень 2025 утворилась заборгованість в сумі 16 719,79 грн.
На підтвердження наявної заборгованості позивачем до матеріалів справи долучено рахунки-фактури та акти приймання-передачі послуги (т. 1, а.с. 39-80).
09.07.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. № 01/10561) про виконання зобов'язань та сплату заборгованості (т. 1, а.с. 81-82).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.
ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.
Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17).
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносин на підставі Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №1074-02015-ПП.
З матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем надано відповідачу, а останнім прийнято послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі послуг.
Акти приймання-передачі послуг та рахунки на послуги передачі електричної енергії позивачем відповідно до пункт 6.4 договору направлено відповідачу в електронній формі з використанням електронного підпису.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем належним чином зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг не виконано, у зв'язку із чим станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду та на час вирішення спору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 16 719,79 грн.
Вірогідність відповідних доказів не спростовано відповідачем.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 16 719,79 грн основного боргу за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1074-02015-ПП від 20.05.2019 року правомірною та обґрунтованою.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 344,69 грн 3% річних, 1 261,67 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора 3 % річних та інфляційних втрат, судом помилок не виявлено.
З питань правомірності нарахування відсотків річних судом враховано останні правові висновки Верховного Суду, зокрема згідно зі статтею 254 ЦК строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша). До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року (частина друга). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця (частина третя). Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку (частина четверта). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята).
З аналізу статті 254 ЦК вбачається, що вказана норма, зокрема, частини перша-четверта, регулюють закінчення строку, який визначений роками, півроком або кварталом року, місяцями, у півмісяця та тижнями, і лише у випадку, коли останній день строку, закінчення якого визначено частинами першою-четвертою цієї статті, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку, згідно з частиною п'ятою цієї статті, є перший за ним робочий день.
Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 11.03.2024 у справі №922/1813/23 та від 16.05.2024 у справі №910/7012/23, від 25.03.2025 року у справі №905/821/24.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 344,69 грн 3% річних, 1 261,67 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", згідно вимог ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору, підлягають віднесенню на відповідача в повністю в сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" (проспект Космонавтів, буд. 30-А, оф. 703, м. Вінниця, 21021, код - 39114300) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, код - 00100227) 16 719,79 грн - основного боргу за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1074-02015 від 20.05.2019 року, 344,69 грн - 3% річних, 1 261,67 грн - інфляційних втрат, 2 442,40 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на електронні адреси: позивачу - nec.court.mail@ua.energy, представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - aeu.energo.abram4uk@gmail.com.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 29 липня 2025 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032)
3 - відповідачу (проспект Космонавтів, буд. 30-А, оф. 703, м. Вінниця, 21021)