вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"22" липня 2025 р. Cправа № 902/789/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" (вул. Тернопільська, буд. 13, кімната 6, м. Хмельницький, 29000)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 113 223,29 грн
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
позивача Упадов Д.Д. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);
відповідача не з'явився.
На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 13/06/2025 від 13.06.2025 (вх. № 457/25 від 13.06.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 113 223,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладених між сторонами Договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 167 від 21.11.2024 та Договору поставки № 1164 від 22.11.2024 в частині передачі дизельного палива згідно паливних карток, придбаних у відповідача, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі вартості невикористаних талонів у спірній сумі в розмірі 113 223,29 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
Суд, ухвалою від 17.06.2025, за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/789/25 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 15.07.2025.
На визначену судом дату представник позивача з'явився в режимі відеоконференції.
Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце слухання справи останній повідомлений належним чином ухвалою суду від 17.06.2025, яка відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронного кабінету відповідача - 18.06.2025.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням неявки представника відповідача суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 15.07.2025 суд, заслухавши вступне слово представника позивача, провів стадію безпосереднього дослідження доказів, після чого перейшов до стадії судових дебатів, у межах якої представник позивача виступив з промовою.
Після завершення дебатів суд, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 22.07.2025 о 12 год 45 хв.
У судовому засіданні 22.07.2025 суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
21.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" (позивач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (відповідач, за Договором Постачальник) було укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливним картками № 167, відповідно до пункту 2.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали та Паливні картки, на яких воно обліковується; організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику або Довіреній особі Замовника на підставі Паливних карток, а Замовник зобов'язується сплатити Постачальнику вартість ПММ.
Відповідно до п. 2.2 Договору, асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно умов цього Договору.
Пунктами 2.3 та 2.4 Договору передбачено, що право власності на ПММ виникає у Замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі Авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції Терміналу, в повному обсязі згідно з Договором за ціною що визначена відповідно розділу 5 Договору. Відпуск ПММ Постачальником Замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по Паливним карткам через Термінал.
Згідно із п. 3.2 Договору, асортимент ПММ відображається у рахунку згідно з п. 2.2. Договору.
Розділом 4 Договору Сторони визначили взаємні зобов'язання, а також умови та порядок їх виконання. Зокрема, відповідно до підпункту 4.1.5 пункту 4.1 Договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити Замовнику можливість безперешкодного використання Паливних карток відповідно до умов Договору та Правилами користування Паливними картками (Додаток 1 до Договору).
Як передбачено пунктами 5.1 та 5.2 Договору, оплата Товару здійснюється Замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на Товар. Ціна товару вказується у рахунку- фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника. Оплата Товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інші реквізити.
Сторони в разі необхідності складають акти звірок взаєморозрахунків (п. 5.4 Договору).
Згідно із положеннями пункту 7.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах (п. 7.2 Договору).
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
До Договору Сторонами було підписано низку додатків, що є його невід'ємною частиною, а саме: Додаток № 1 - Правила користування Паливною карткою; Додаток № 2 - Анкета-заява на оформлення доступу до особистого кабінету Замовника; Додаток № 3 - Перелік уповноважених представників Замовника.
Як вбачається з матеріалів справи, Постачальником було виставлено Покупцеві рахунок-фактуру № 0005/1031445 від 22.11.2024 на загальну суму 95 980,00 грн.
На підставі зазначеного рахунку-фактури позивач здійснив оплату Товару на суму 95 980,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 15890 від 22.11.2024. У призначенні платежу міститься посилання на відповідний рахунок-фактуру.
Відповідно до видаткових накладних № 0005/1000983 від 30.11.2024 та №0005/1001019 від 31.12.2024, відповідачем було передано, а позивачем прийнято товар (дизельне паливо) у кількості 80 літрів на суму 3?839,20 грн з ПДВ та 560,69 літра на суму 26 907,51 грн з ПДВ відповідно, що в загальному становить 30?746,71 грн з ПДВ. У зазначених видаткових накладних підставою для їх складення та передачі товару зазначено Договір поставки № 167 від 21.11.2024.
22.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" (позивач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (відповідач, за Договором Постачальник) було укладено Договір поставки № 1164, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
У пунктах 1.2- 1.4 Договору Сторонами передбачено найменування Товару (дизпаливо, бензин, газ та інше), одиницю виміру - літри, а також зазначено, що фактична кількість поставленого Товару визначається на підставі видаткових накладних.
За умовами п. 1.5 Договору відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Відповідно до п. 2.1 Договору Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору.
Розділом 3 Договору встановлено, що ціна за 1 літр Товару визначається відповідно до видаткових накладних на Товар, а загальна сума Договору формується на підставі загального обсягу поставленого Товару згідно з такими накладними.
У пункті п. 4.1 Договору сторони погодили умови оплати, а саме оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно із п. 4.2 Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника згідно наданого рахунка на наступні реквізити: НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", ЄДРПОУ 44618933.
Положенням пункту 5.1 Договору визначено, що строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
У пункті 5.2 Договору сторони визначили місце поставки (передачі) Товару, а саме: передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (пп. 5.2.1); скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (пп. 5.2.2).
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 Договору).
Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Даний Договір укладений до 31.12.2025 року. Цей договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони за відсутності заборгованості. Договір вважається розірваним з моменту отримання письмового повідомлення. У випадку отримання письмового повідомлення про розірвання договору укладання додаткової угоди про розірвання не потребується (п. 10.2 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Позивачем на підставі платіжної інструкції № 16074 від 10.12.2024 перераховано відповідачу кошти у розмірі 47 990,00 грн.
Відповідно до видаткової накладної № 0005/0002379 від 11.12.2024 та специфікації № 0005/0002379-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0005/0002379 відповідачем передано, а позивачем прийнято товар (дизельне паливо) у вигляді 20 штук номіналом по 30 літрів (загалом 600 літрів) та 20 штук номіналом по 20 літрів (загалом 400 літрів) на загальну суму 47 990,00 грн з ПДВ. У видатковій накладній вказано, що підставою для її оформлення та передачі товару є Договір № 1164 від 22.11.2024.
Позивач зазначає, що послуги з постачання дизельного пального, а саме здійснення відпуску паливно-мастильних матеріалів за паливними картками, не виконуються відповідачем починаючи з грудня 2024 року. Внаслідок цього ТОВ "Дорожні машини" позбавлене можливості в повній мірі отримати паливно-мастильні матеріали за Договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 167 від 21.11.2024 на суму 65 233,29 грн та за Договором поставки № 1164 від 22.11.2024 на суму 47 990,00 грн, за які було здійснено попередню оплату, у зв'язку з відсутністю дизельного пального на мережі автозаправних станцій відповідача.
09.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" засобами поштового зв'язку направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" вимоги № 04/04/25 та № 01-04/04/25 від 04.04.2025, у яких зазначено про необхідність здійснення поставки паливно-мастильних матеріалів за Договором №167 від 21.11.2024 на залишок у сумі 65 233,29 грн та за Договором № 1164 від 22.11.2024 на залишок у сумі 47 990,00 грн у строк, що не перевищує семи календарних днів з моменту отримання даних вимог, або повідомити про місце, де можна отримати Товар.
Разом з тим реагування відповідача на такі вимоги матеріали справи не містять.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договорами в частині передачі товару в повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду про стягнення сплачених за товар коштів в загальному розмірі 113 223,29 грн.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши умови Договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 167 від 21.11.2024 та Договору поставки № 1164 від 22.11.2024, суд установив, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно із ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договорів зобов'язання щодо оплати товару виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 15890 від 22.11.2024 на суму 95 980,00 грн та платіжною інструкцією №16074 від 10.12.2024 на суму 47 990,00 грн.
Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За видатковими накладними № 0005/1000983 від 30.11.2024 та № 0005/1001019 від 31.12.2024, складеними на підставі Договору поставки № 167 від 21.11.2024, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято дизельне паливо у кількості 80 літрів на суму 3?839,20 грн з ПДВ та 560,69 літра на суму 26 907,51 грн з ПДВ, що загалом становить 30? 746,71 грн, водночас залишок дизельного палива на суму 65 233,29 грн залишився непоставленим.
Разом з тим за видатковою накладною № 0005/0002379 від 11.12.2024, складеною на підставі Договору поставки № 1164 від 22.11.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" передало Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" дизельне паливо у вигляді талонів (скретч-карток) на загальну суму 47?990,00 грн, які покупець оплатив.
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної № 0005/0002379 від 11.12.2024 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, право власності на товар, який був переданий позивачу за видатковою накладною, перейшло до покупця. Товар залишався на зберіганні у продавця. Оплата за товар здійснена у повному обсязі.
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) ( абзац 2 п.3 Правил).
Згідно із п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3. Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п. 10.3.3.2).
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до п. 2.4 Договору поставки № 167 від 21.11.2024 відпуск ПММ Постачальником Замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по Паливним карткам через Термінал.
Згідно умов Договору поставки № 1164 від 22.11.2024 (п.п. 5.2.1, 5.2.2) передача Покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки, яка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Інших умов щодо передачі товару (пального) Покупцю Договори поставки не містять.
Позивач стверджує, що внаслідок відсутності дизельного палива на автозаправних станціях відповідача, він не має можливості в повному обсязі отримати паливно-мастильні матеріали, за які було проведено попередню оплату.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України закріплено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Оскільки умови укладених Договорів не передбачають конкретної дати постачання пального за талонами, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача щодо повернення попередньо сплачених коштів виник після закінчення семи днів з моменту пред'явлення вимог № 04/04/25 та № 01-04/04/25 від 04.04.2025.
Суд відзначає, що відповідач не надав доказів спростування як обсягу поставленого товару за Договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливним картками № 167 від 21.11.2024, так і переліку невикористаних талонів позивача за Договором поставки № 1164 від 22.11.2024, а також не надав власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов Договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливним картками № 167 від 21.02.2024 та Договору поставки № 1164 від 22.11.2024 щодо своєчасної передачі позивачу товару, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 113 223,29 грн за пальне, вартість якого сплачена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару, однак відповідач визначений Договорами товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 113 223,29 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 44618933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" (вул. Тернопільська, буд. 13, кімната 6, м. Хмельницький, 29000; код ЄДРПОУ 41134310) 113 223 грн 29 коп - основного боргу та 3 028 грн 00 коп - витрат зі сплати судового збору.
Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 28 липня 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи