17.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2742/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алд Інжиніринг та Будівництво" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 (суддя Золотарьова Я.С.)
у справі № 904/2742/23
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Алд Інжиніринг та Будівництво"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС"
про стягнення попередньої оплати у розмірі 8 317 200,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алд Інжиніринг та Будівництво" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС" та просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за договором поставки від 01.11.2021 № 1101-221 у розмірі 8 317 200,00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 затверджено мирову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС". Провадження у справі № 904/2742/23 закрито.
Від позивача 23.12.2024 надійшла заява, в якій просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС" та його керівника Учителя Сергія Олександровича надати звіт про виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі № 904/2742/23 та встановити строк для подання таких звітів. Також, позивач просив суд не зупиняти провадження у даній справі у зв'язку із надсиланням справи до Центрального апеляційного господарського суду на підставі частини 2 статті 345-1 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 у справі №904/2742/23 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО" про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "Алд Інжиніринг та Будівництво" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 у справі № 904/2742/23 - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким:
- заяву ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі № 904/2742/23 - задовольнити;
- зобов'язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВМШ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 32410750; юридична адреса: 03195, Україна, місто Київ, провулок Лі Павла, будинок, 2Б, офіс, 8) та його керівника ОСОБА_1 надати звіт про виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі № 904/2742/23 та встановити строк для подання таких звітів.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у судовому рішенні, встановленим обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- незважаючи на те, що предметом позову було стягнення попередньої оплати за договором поставки від 01.11.2021 № 1101-221, Ухвала про затвердження Мирової угоди як судове рішення та виконавчий документ містить, перш за все, зобов'язання Відповідача (Боржника) немайнового характеру - особисто усунути недоліки Обладнання. З приводу невиконання Боржником положень Мирової угоди щодо особистого усунення недоліків Обладнання між сторонами виник спір, який і є спором немайнового характеру;
- суд не дослідив та не надав оцінку в оскаржуваній ухвалі жодним доказам у справі, в тому числі, і доказам, долученим до заяви Стягувача;
- призначаючи розгляд справи на 26.12.2024, суд порушив строк, визначений частиною 4 статті 120 ГПК України. У судове засідання від 30.12.2024 сторони не викликалися та не повідомлялися про дату та час засідання цього дня, в тому числі і Стягувач;
- стягувач позбавлений був можливості у судовому засіданні навести свої доводи та правову позицію з приводу поданої заяви.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
Учасники справи своїм правом на подання відзиву не скористалися.
За приписами ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 17.07.2025 брав участь представник позивача (апелянта). Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не проінформував.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує її розгляд, вважаючи за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити його заяву про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі 904/2742/23.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алд Інжиніринг та Будівництво" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС" та просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за договором поставки від 01.11.2021 № 1101-221 у розмірі 8 317 200,00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 затверджено мирову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС". Провадження у справі № 904/2742/23 закрито.
Від позивача 23.12.2024 надійшла заява, в якій просить суд зобов'язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВМШ ПЛЮС" та його керівника Учителя Сергія Олександровича надати звіт про виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/2742/23 та встановити строк для подання таких звітів. Також, позивач просив суд не зупиняти провадження у даній справі у зв'язку із надсиланням справи до Центрального апеляційного господарського суду на підставі частини 2 статті 345-1 ГПК України.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі № 904/2742/23 затверджено мирову угоду, за умовами якої «сторони домовились, що протягом 40 календарних днів з моменту затвердження Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 904/2742/23 - Відповідач зобов'язується передати Позивачу Обладнання, перелік та дані якого зазначені в Акті попереднього огляду по якості обладнання від 13.02.2024р. укладеного між Сторонами, з усуненими недоліками (якщо про це зазначено в Акті)».
Отже, умовами Мирової угоди передбачено, перш за все необхідність особистого усунення боржником недоліків обладнання, перелік та дані якого зазначені в Акті попереднього огляду по якості обладнання від 13.02.2024р.
Постановою Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2024 у ВП 76041119 вирішено відкрити виконавче провадження з виконання ухвали суду від 09.04.2024. Ідентифікатор доступу до ВП № 76041119 (закінчене) - В49Г0Б47А5Е5.
Цією ж постановою вирішено зобов'язати ТОВ "КВМШ ПЛЮС" передати ТОВ "АЛД ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО" обладнання, перелік та дані якого зазначені в Акті попереднього огляду по якості обладнання від 13.02.2024 р. укладеного між Сторонами, з усуненими недоліками.
Боржник ТОВ "КВМШ ПЛЮС" недоліки, зазначені в Акті попереднього огляду по якості обладнання від 13.02.2024р., не усунув, що підтверджується актами державного виконавця від 03.10.2024 та від 17.10.2024.
Також за невиконання виконавчого документа на ТОВ "КВМШ ПЛЮС" постановами від 03.10.2024 та 21.10.2024 накладені штрафи.
Відтак, матеріалами виконавчого провадження підтверджено неможливість виконання затвердженої судом Мирової угоди.
Постановою державного виконавця від 28.10.2024 закінчено виконавче провадження та зазначено про направлення заяви про невиконання рішення суду до правоохоронних органів.
Оскільки виконавче провадження було закінчено, Стягувачем повторно отримано в суді ухвалу як виконавчий документ та повторно пред'явлено його до органу ДВС.
Постановою державного виконавця Саксаганського ВДВС від 05.12.2024 у відкрито виконавче провадження щодо виконання Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі 904/2742/23. При відкритті державним виконавцем присвоєно інший номер ВП - 76625496. Ідентифікатор доступу до зазначеного ВП - Б3123Б09А8Е4.
Наразі в межах даного відкритого виконавчого провадження боржником умови мирової угоди (та Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі № 904/2742/23 як виконавчого документа) не виконано, зокрема, в частині вимог немайнового характеру не усунуто недоліки Обладнання, перелік та дані якого зазначені в Акті попереднього огляду по якості обладнання від 13.02.2024р.
З 18.12.2024 є чинними норми ГПК України стосовно подання боржниками та їх керівниками звітів про виконання судового рішення, що внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень».
Відповідно до частини 1 статті 345-2 ГПК України Суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
Як підтверджується відомостями із ЄДР ЮО ФОП та ГФ Боржником прийнято рішення про ліквідацію (строк пред'явлення вимог - до 01.12.2024).
За приписами пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Таким чином, наслідком прийняття рішення про ліквідацію є звільнення працівників. За таких обставин, найбільш вірогідним є те, що єдиною службовою особою ТОВ «КВМШ ПЛЮС» є його колишній директор, а нині - голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1 , який є представником боржника та від якого прямо залежить виконання або невиконання Боржником зобов'язань.
Тому позивач просить суд одночасно із Боржником також і особисто керівника боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО" про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Предметом даного спору є матеріально-правові вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором поставки від 01.11.2021 № 1101-221 у розмірі 8 317 200,00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 затверджено мирову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС". Провадження у справі № 904/2742/23 закрито.
Частиною 1 статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах:
1) про захист ділової репутації;
2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
3) в інших спорах немайнового характеру.
Тобто, перелік господарських справ (категорій таких справ), у яких може бути зобов?язано боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є вичерпним.
Частинами 1 та 2 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що предметом спору у справі № 904/2742/23 було стягнення попередньої оплати у розмірі 8 317 200,00 грн, тобто спір мав майновий характер, а для такої категорії справ процесуальним законом не передбачено можливість зобов'язати боржника подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому як правильно зауважив суд першої інстанції, укладення мирової угоди жодним чином не вплинуло на те, що між сторонами є зобов?язання майнового характеру. Так, в результаті укладення мирової угоди, одна сторона - боржник зобов?язалась усунути недоліки обладнання та передати це обладнання іншій стороні - стягувачу. Відтак, з умов мирової угоди також вбачається, що її умови мають майновий характер, оскільки обладнання має певну вартість.
Більше того, як передбачено ч. 1 ст. 192 ГПК України у мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Однак, даний вихід за межі предмета спору не змінює характер спірних правовідносин та не впливає на первісно заявлені позовні вимоги, а лише визначає можливість врегулювання спору іншим шляхом, що задовольняє претензії позивача до відповідача, що витікають саме з предмету позову.
Оскільки справа № 904/2742/23 не відноситься до господарських справ, визначених у частині 1 статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України, то й відсутні підстави для задоволення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО" про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Наведеним спростовуються твердження скаржника що спір між сторонами є спором немайнового характеру.
Щодо посилання апелянта на те, що суд не дослідив та не надав оцінку в оскаржуваній ухвалі жодним доказам у справі, в тому числі, і доказам, долученим до заяви Стягувача, то такі не впливають на правильність застосування судом норм процесуального права при вирішенні відповідного процесуального питання та надання належної правової оцінки спірним правовідносинам між сторонами.
Крім того, скаржник приводить аргументи про порушення господарським судом строків повідомлення про розгляд справи на 26.12.2024 та не здійснення виклику на судове засідання 30.12.2024.
Так, згідно із абз. 1 ч. 4 ст. 120 ГП України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Водночас, за умовами абз. 2 ч. 4 ст. 120 ГПК України цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).
При цьому у відповідності до ч. 1 ст. 345-2 ГПК України суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
В свою чергу, за приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відтак, враховуючи, що розгляд заяви про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення здійснюється в порядку письмового провадження, а також скорочені строки її розгляду (10 днів), суд відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом порядку повідомлення та виклику сторін.
З аналогічних міркувань визнаються безпідставними аргументи скаржника, що стягувач позбавлений був можливості у судовому засіданні навести свої доводи та правову позицію з приводу поданої заяви.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, порушень або неправильного застосування норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до постановлення помилкової ухвали, апеляційним судом не виявлено, апелянтом висновків суду не спростовано.
За таких умов, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 232-236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алд Інжиніринг та Будівництво" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 у справі № 904/2742/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 у справі №904/2742/23 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Алд Інжиніринг та Будівництво".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 28.07.2025
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя А.Є. Чередко