ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
28 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1641/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025, ухвалене суддею Волковим Р.В., м. Одеса, повний текст складено та підписано 20.06.2025
у справі № 916/1641/25
за позовом: Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
до відповідача: Приватного підприємства «Євротрансстрой»
про: стягнення 90 000 грн,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі № 916/1641/25 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Ярош А.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали цієї справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.
25.07.2025 матеріали цієї справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване введенням воєнного стану в України, чисельними повітряними тривогами, значною мірою дестабілізується стан енергосистеми країни, в тому числі, періодична відсутність енергозабезпечення в адмінбудівлях міста Чорноморськ.
Крім того, скаржником зазначено, що представники Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не мали достатньої можливості щодо повної та всебічної підготовки апеляційної скарги у належні строки.
Також, скаржником зазначено, що приймаючи до уваги те, що підсистема «Електронний суд» працювала нестабільно, мались чисельні помилки під час входу до підсистеми з позначкою «невірний шлюз 502».
Розглянувши отримані матеріали, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено та підписано 20.06.2025, отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення є 10.07.2025.
Частиною 2 статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст рішення суду позивачу був доставлений скаржнику в його електронний кабінет 20.06.2025, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).
З вищевказаної довідки вбачається, що документ був доставлений до електронного кабінету позивача о 18:24 год.
За таких підстав, днем вручення позивачу оскаржуваного рішення є 23.06.2025.
Отже, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України, кінцевим строком подання апеляційної скарги є 14.07.2025.
Водночас, апеляційна скарга відповідача була сформована через систему «Електронний суд» лише 17.07.2025 та зареєстрована у той же день, тобто з пропуском строку, встановленого як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Дійсно, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває й на теперішній час.
Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).
У постанові від 10.11.2022 у справі за № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків та у пункті 47 постанови вказує, що «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Водночас, у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв'язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022 і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли РФ населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
Скаржник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Розгляд справи відбувався вже у воєнний час і оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого позивача.
Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що апелянт об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.
Не заслуговують на увагу й твердження скаржника щодо того, що підсистема «Електронний суд» працювала нестабільно та мались чисельні помилки під час входу до підсистеми, оскільки ці доводи знову ж таки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Щодо посилання скаржника на те, що представники Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не мали достатньої можливості щодо повної та всебічної підготовки апеляційної скарги у належні строки, колегія суддів зазначає, що ці обставини є суто організаційним питанням самого позивача.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, скаржник у відповідності до вимог чинного законодавства не обмежений у кількості представників, які наділені повноваженнями на представництво інтересів останнього у суді, а тому апелянт, який був достеменно обізнаний про прийняття оскаржуваного рішення, об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції.
Натомість, несвоєчасне оскарження позивачем рішення суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Наведені скаржником причини пропуску строку є суб'єктивними, такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження ухвали суду.
За таких обставин, колегія суддів зауважує, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом подання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати поважні причини його пропуску.
Щодо судового збору.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до п. 2 ч. 3 якої до обов'язкового числа документів, що додаються до апеляційної скарги, відносяться докази сплати судового збору.
Водночас, скаржником не надано жодних доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі № 916/1641/25, що також підтверджується актом від 17.07.2025, складеним працівниками канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Також колегією суддів враховується, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді з використанням підсистеми «Електронний суд», в той час як підпунктом «б» підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147а-VIII від 26.05.2021 до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину 3 такого змісту: «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3028 грн (ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік»).
При поданні позову, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3028 грн, отже судовий збір за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі № 916/1641/25 складає 3633,60 грн ((3028 грн х 150%) - 20%).
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За таких обставин, оскільки скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до статей 174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 120, 174, 234, 258, 259, 260, 282 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн (за належними реквізитами для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду), а також заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційну оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, - протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити, що у разі невиконання вимог даної ухвали в частині надання доказів сплати судового збору апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику, а у випадку неподання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення, або якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними - суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді А.І. Ярош
Н.М. Принцевська