28 липня 2025 року
м. Київ
справа № 465/4452/24
провадження № 61-9559ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Зотов Нікіта Миколайович , на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 липня 2025 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства «НАК «Надра України» «Західукргеологія» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
Дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28 січня 2025 року позов Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Зотова Н. М. про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. У стягненні решти суми у вигляді судових витрат відмовлено за безпідставністю.
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зотова Н. М. залишено без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2025 року залишено без змін.
У липні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Зотов Н. М., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 липня 2025 року, які просить скасувати в частині відмови у стягненні судових витрат та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву повністю.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України.
Апеляційне оскарження ухвали щодо визначення розміру судових витрат передбачено пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Аналіз пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України та інших норм процесуального законодавства свідчить, що він охоплює собою в тому числі
й розподіл судових витрат.
Вказане відповідає правовим висновкам, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21).
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду
в апеляційному порядку.
Отже, зміст пункту 13 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвали суду першої інстанції про розподіл судових витрат, а також постанови суду апеляційної інстанції, якою така ухвала залишена без змін, у касаційному порядку не передбачено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, оскільки ухвала Франківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2025 року та постанова Львівського апеляційного суду від 04 липня 2025 року не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Зотов Нікіта Миколайович, на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 липня 2025 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства «НАК «Надра України» «Західукргеологія» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник