Рівненський апеляційний суд
Іменем України
24 липня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/3082/25
Провадження № 11-сс/4815/197/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
власника майна - ОСОБА_6 ,
представника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2025 року про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025186200000143 від 12.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_5 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:
- транспортний засіб марки «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , темно-зеленого кольору, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 ;
- поліетиленовий згорток з подрібненою рослинною речовиною зеленого кольору, невідомого походження, може бути речовиною, забороненою в обігу;
- експрес накладну ТОВ «Нова Пошта» №2045182323629.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власниці транспортного засобу ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати ухвалу суду від 16 червня 2025 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на автомобіль «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною у зв'язку з порушенням стороною обвинувачення строку подання клопотання про накладення арешту на майно, оскільки воно було вилучено 11 червня 2025 року, а з клопотанням прокурор звернувся до суду 13 червня 2025 року, наслідком чого стало порушення права на доступ до суду та справедливий суд, оскільки розгляд даного клопотання відбувся без участі власниці майна, транспортний засіб арештовано без врахування її позиції, що порушує принцип змагальності. При цьому наголошує, що ОСОБА_6 , шукаючи місцезнаходження свого автомобіля, отримала інформацію, що він містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та вважаючи, що працівники поліції намагаються штучно створити докази для кримінального правопорушення 11.06.2025 року, вона 13.06.2025 року звернулася з письмовими скаргами до начальника Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області та керівника Сарненської окружної прокуратури про негайне повернення їй автомобіля та проведення службового розслідування, однак ніхто з осіб, з якими вона спілкувалася, зокрема прокурор ОСОБА_5 , не повідомили їй про дату судового засідання, на яку був призначений розгляд поданого клопотання.
Як вбачається з апеляційної скарги, представник оскаржує рішення лише в частині накладення арешту на автомобіль марки " Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , тому в іншій частині ухвала місцевого суду не перевіряється.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_6 та її представника - адвоката ОСОБА_7 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання дотримався даних вимог закону та перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12025186200000143 від 12.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 червня 2025 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , за допомогою транспортного засобу «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , прибув до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що по вул. А.Коломійця, 146 в с. Городець, Сарненського району Рівненської області, де отримав посилку за експрес накладною ТОВ «Нова Пошта» №2045182323629. В подальшому ОСОБА_9 із вищевказаною посилкою повертався до автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , де був виявлений працівниками поліції, які в ході проведення поверхневої перевірки в середині посилки виявили поліетиленовий згорток з подрібненою рослинною речовиною зеленого кольору, зовні схожою на наркотичний засіб.
Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події проведено огляд та вилучення до Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області поліетиленового згортку з подрібненою рослинною речовиною зеленого кольору (котрий опечатано до спец. пакету «Національна Поліція України» PSP1233277), експрес накладну ТОВ «Нова Пошта» №2045182323629 (котра опечатана до спец. Пакету «Національна Поліція України» PSP1233276) та транспортний засіб «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_1 ..
Колегія суддів вважає, що місцевим судом при розгляді клопотання про арешт майна встановлено наявність достатніх підстав вважати, що транспортний засіб, на який просить накласти арешт прокурор, відповідає вимогам ч.2,3 ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в поданому клопотанні.
Так, постановою дізнавача від 12.06.2025 року вилучені предмети, зокрема автомобіль марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки транспортний засіб міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди, зокрема міг використовуватися як засіб для перевезення наркотичних речовин.
Крім того, під час апеляційного розгляду прокурор вказав, що перевірка ОСОБА_9 відбулася на підставі спецоперації ДУ «Катеринівська ВК (№46)», та в посилці, яку ОСОБА_9 отримав у відділенні Нової пошти, згідно проведеної судової експертизи, знаходилася наркотична речовина - канабіс, масою 28 грам, яку останній мав намір перевезти до виправної колонії, однак не довів свій злочин до кінця у зв'язку з затримкою його працівниками поліції.
Зважаючи на ці положення та враховуючи обставини кримінального провадження, попередню правову кваліфікацію за ч.1 ст.309 КК України, колегія суддів вважає, що такі обмеження у праві користування та розпорядження транспортним засобом є обґрунтованими та виправданими.
Доводи власниці транспортного засобу та її представника про необхідність його повернення для особистого користування не заслуговують на увагу, оскільки автомобіль на даному етапі досудового розслідування має значення для доведення обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, оскільки міг використовуватися для перевезення заборонених речовин, тому його арешт відповідає встановленим законодавством завданням запобігти можливості приховування, втрати, знищення, перетворення та відчуження.
Стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Твердження представника ОСОБА_8 в апеляційній скарзі про порушення прокурором строків звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, передбачених ч.5 ст.171 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з ксерокопії квитанції поштового відправлення вбачається, що посилка з трек-номером 59001395124648 була подана ОСОБА_10 (який згідно витягу з ЄРДР є дізнавачем органу досудового розслідування у справі) 12.06.2025 року, тобто на наступний робочий день після вилучення майна (11.06.2025 року), що відповідає положенням ч.5 ст.171 КПК України.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є підставою для задоволення вимог адвоката та скасування судового рішення в частині накладення арешту на транспортний засіб.
Крім того, апеляційний суд наголошує, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Інших підстав для скасування ухвали слідчого судді апеляційна скарга не містить і колегія суддів не вбачає.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2025 року про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025186200000143 від 12.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2