Справа №760/28064/24 1-кс/760/13097/24
09 грудня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в межах кримінального провадження № 22024101110001020 від 29 вересня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 113 КК України,
Прокурор відділу Київської міської прокуратури звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 113 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 29 вересня 2024 року приблизно о 15?25 год. не встановлені особи здійснили підпал релейної шафи на Дарницькій дистанції зв'язку ПАТ «Укрзалізниця» в Дніпровському районі м. Києва, з метою пошкодження об'єктів, які мають народногосподарське значення.
У межах досудового розслідування кримінального провадження, 30 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29 вересня 2024 року проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «Meizu» золотистого кольору.
30 жовтня 2024 року зазначений мобільний телефон оглянуто та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що вилучений мобільний телефон містить на собі інші відомості, які можуть бути використані як доказ чи обставин, що встановлюються під час кримінального, з метою збереження речових доказів, та запобігання їх приховуванню, пошкодженню, псуванню, зникненню, втрати, знищенню, використанню, перетворенню, пересуванню, передачі, відчуженню, виникла необхідність в накладенні арешту, тому прокурор звернувся з цим клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак матеріали справи містять його заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність слідчого та власника майна/його представника.
Дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 113 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 29 вересня 2024 року приблизно о 15?25 год. не встановлені особи здійснили підпал релейної шафи на Дарницькій дистанції зв'язку ПАТ «Укрзалізниця» в Дніпровському районі м. Києва, з метою пошкодження об'єктів, які мають народногосподарське значення.
30 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29 вересня 2024 року проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «Meizu» золотистого кольору.
Постановою слідчого 3 відділу СУ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 30 жовтня 2024 року вищевказане майно, вилучене в ході обшуку, визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучений мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а незастосування арешту майна може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, втрати, зникнення, перетворення, відчуження вилученого майна.
Крім того, в матеріалах клопотання міститься протокол огляду вилученого мобільного телефону від 30 жовтня 2024 року, з якого вбачається, що вказаний телефон захищений системою логічного захисту, подолання якої неможливо здійснити без застосування спеціальних знань.
Таким чином, прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначений вище мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 30 жовтня 2024 року у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_6 , де фактично проживає ОСОБА_4 , а саме:
- мобільний телефон «Meizu» золотистого кольору.
Контроль за виконанням ухвали покласти Київську міську прокуратуру.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1