СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-п/759/72/25
ун. № 759/23457/24
22 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді П'ятничук І.В.,
секретаря судового засідання Кульбовської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі,
Відповідач ОСОБА_1 16.06.2025 року звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2025 року по цивільній справі № 759/23457/24, посилаючись на те, що відповідач належним чином не повідомлялася про судовий розгляду справи, з огляду на що не повідомлення судом у встановленому порядку про розгляд справи позбавило відповідача передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими останній заперечує проти позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, по дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення у відсутність представників сторін, оскільки, згідно ч.1 ст. 287 ЦПК України, їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши доводи та заяву відповідача про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, при ухваленні заочного рішення в справі у суду були наявні всі умови, необхідні для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, довідкою про доставку електронного листа (а.с. 23, 38, 53).
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Проте під час розгляду від відповідача до суду не надходило відзиву чи заперечень на позовну заяву, які б містили докази, які мають істотне значення для вирішення справи. В своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач не наводить жодного належного та допустимого доказу.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд немає законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.137, 287,288 ЦПК України, суд,
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: І.В. П'ятничук