печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25111/25-к
пр. 1-кс-22586/25
11 червня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: не з'явився,
представника власника майна: не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000077 від 17.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, -
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_4 , що вилучене старшим слідчим в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1).
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, щоДругим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000077 від 17.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що за результатами проведеної НАЗК повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої начальником митного поста «УкрПошта» Київської митниці Державної митної служби України ОСОБА_4 , встановлено відображення недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 14 243 400 грн.
Згідно обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність від 07.02.2025 встановлено, що ОСОБА_4 будучи суб'єктом декларування зазначив відомості про фінансове зобов'язання перед ОСОБА_6 у сумі 375 000 дол. США, наявне у члена сім'ї (матері) на 31.12.2023, які не відповідають дійсності.
Суб'єкт декларування в підтвердження наявності фінансового зобов'язання надав копію договору позики від 22.11.2022, укладеного між членом сім'ї ( ОСОБА_7 , матір'ю) та ОСОБА_6 , відповідно до якого позикодавець ( ОСОБА_6 ) надає позичальнику ( ОСОБА_7 ) у позику 375 000 дол. США у готівковій формі, при цьому сторонами строк дії договору визначений до повного його виконання. Інших підтвердних документів чи пояснень суб'єкт декларування не надав.
Надана суб'єктом декларування копія вказаного договору не врахована як підтвердження отримання позики та, відповідно, наявності фінансового зобов'язання у члена сім'ї (матері) станом на кінець 2023 року з огляду на таке.
Відповідно до офіційного курсу Національного банку України 375 000 доларів США станом на 22.12.2022 (дата договору позики) у перерахунку в національну валюту становлять 13 713 225,00 гривень.
Станом на момент укладення договору позики у позичальника (матері суб'єкта декларування) була відсутня фінансова спроможність виконати умови договору в розумні строки. Так, відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_7 впродовж 2023 року не отримувала доходів, а в період з 2016 року по рік її сукупний дохід становив 52 668,25 грн (соціальні виплати). Згідно з інформацією Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування дохід ОСОБА_7 за рік становив 62 199,60 грн (пенсія).
Під час перевірки встановлено, що член сім'ї (матір) 15.04.2023 придбав житловий будинок і шість земельних ділянок, які є суміжними та фактично становлять єдину територію, за загальною ціною 8 604 303,41 грн та став їх власником. Крім цього, матір видала доручення суб'єкту декларуванню та його дружині на представництво з усіх питань.
Факт отримання позики досліджувався Національним агентством під час проведення моніторингу способу життя суб'єкта декларування та є предметом судового спору у Вищому антикорупційному суді (справа № 991/2380/24). Станом на день складення обґрунтованого висновку рішення суду від 17.09.2024 по вказаній справі набрало законної сили після перегляду в апеляційний інстанції.
Під час повної перевірки на адреси позикодавця, відомості про які наявні у Національного агентства, направлялись запити щодо інформації про обставини надання позики, які адресатом не були отримані з невідомих причин.
Водночас згідно з п. 14.1 рішення Вищого антикорупційного суду «Показання свідка ОСОБА_6 » кошти, які позичив ОСОБА_6 матері 19.08.2022, були зняті ним із власного банківського рахунку в розмірі 417 000 дол. США, які він поклав на цей рахунок днем раніше.
Походження грошових коштів ОСОБА_6 пояснює успадкуванням значної суми грошових коштів від батька, який займався бізнесом. Проте документально підтвердити успадкування не може.
Вищий антикорупційний суд надав критичну оцінку показанням ОСОБА_6 про те, що він успадкував від батька значну суму готівкових коштів за відсутності документального підтвердження.
Крім того, ВАКС встановив, що ОСОБА_7 не мала фінансової можливості придбати активи на загальну суму 8 604 303,41 грн самостійно, а версія суб'єкта декларування стосовно купівлі активів за рахунок отриманої позики від ОСОБА_6 не має переконливого підтвердження в представлених доказах, як і можливість реалізувати заходи забезпечення зобов'язання.
Ураховуючи вищезазначене, наявність фінансового зобов'язання у матері суб'єкта декларування перед ОСОБА_6 може свідчити про намір суб'єкта декларування штучно збільшити активи члена сім'ї (матері) через оформлення позики з метою легалізації доходів, отриманих ним в незрозумілий спосіб, для набуття активів за ці кошти в прихований спосіб, а саме через формальне оформлення права власності на активи на свою матір.
Відповідно до офіційного курсу Національного банку України 375 000 дол. США станом на 31.12.2023 у перерахунку в національну валюту становлять 14 243 400,00 гривень.
Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 14 243 400 гривень.
Таким чином, суб'єкт декларування у розділі 13 декларації зазначив відомості, що не відповідають дійсності на загальну суму 14 243 400 грн, чим не дотримав вимоги п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону.
За результатами повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 14 243 400 грн, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є недостовірними відомостями.
В ході проведення обшуку АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ), на підставі ухвали Печерського районного суду, старшим слідчим в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті ОСОБА_5 , виявлено та вилучено:
-договір № 448-КЕС від 26.06.2024 із дефектним актом та додатками на 24 арк.;
-договір підряду № 28-1123-А від 28.11.2023 з додатком, всього на 4 арк;
-акт прийому систему охорони сигналізації з додатком від 25.04.23, всього на 2 арк;
-договір тривожної сигналізації № 4009/тк від 25.04.2023 з додатком, всього на 3 арк.;
-договір № 4008/т від 25.04.2023 (охорони будинку технічними засобами) з додатком, всього на 4 арк.;
-аркуш формату А-4 з рукописними записами щодо сплати комунальних послуг на 1 аркуші;
-аркуш формату А-4 з рукописними записами щодо сплати комунальних послуг на 1 арк.;
-блокнот чорного кольору із записами побутового характеру який належить ОСОБА_8 ;
-мобільний телефон Моторола XT 2343/6, IMEI НОМЕР_1 , сірого кольору, в прозорому чохлі.
23.05.2025 вищевказані речі визнано речовими доказами та долучено в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження № 52025000000000077 від 17.02.2025.
В судове засідання прокурор не з'явився, про день, час, місце розгляду заяви повідомлений належним чином, до канцелярії суду подав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.
Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 подала заяву про розгляд справи без її участі, у задовленні клопотання просила відмовити, оскільки прокурором не дотримано вимог кримінально - процесуального закону під час складання клопотання про арешт майна, а саме клопотання та матеріали не містять відповідної аргументації та обгрунтування правових підстав необхідності накладення арешту на майно. В обгрунтування своєї позиціїї подала письмові заперечення.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за їх відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, щоДругим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000077 від 17.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що за результатами проведеної НАЗК повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої начальником митного поста «УкрПошта» Київської митниці Державної митної служби України ОСОБА_4 , встановлено відображення недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 14 243 400 грн.
Згідно обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність від 07.02.2025 встановлено, що ОСОБА_4 будучи суб'єктом декларування зазначив відомості про фінансове зобов'язання перед ОСОБА_6 у сумі 375 000 дол. США, наявне у члена сім'ї (матері) на 31.12.2023, які не відповідають дійсності.
Суб'єкт декларування в підтвердження наявності фінансового зобов'язання надав копію договору позики від 22.11.2022, укладеного між членом сім'ї ( ОСОБА_7 , матір'ю) та ОСОБА_6 , відповідно до якого позикодавець ( ОСОБА_6 ) надає позичальнику ( ОСОБА_7 ) у позику 375 000 дол. США у готівковій формі, при цьому сторонами строк дії договору визначений до повного його виконання. Інших підтвердних документів чи пояснень суб'єкт декларування не надав.
Надана суб'єктом декларування копія вказаного договору не врахована як підтвердження отримання позики та, відповідно, наявності фінансового зобов'язання у члена сім'ї (матері) станом на кінець 2023 року з огляду на таке.
Відповідно до офіційного курсу Національного банку України 375 000 доларів США станом на 22.12.2022 (дата договору позики) у перерахунку в національну валюту становлять 13 713 225,00 гривень.
Станом на момент укладення договору позики у позичальника (матері суб'єкта декларування) була відсутня фінансова спроможність виконати умови договору в розумні строки. Так, відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_7 впродовж 2023 року не отримувала доходів, а в період з 2016 року по рік її сукупний дохід становив 52 668,25 грн (соціальні виплати). Згідно з інформацією Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування дохід ОСОБА_7 за рік становив 62 199,60 грн (пенсія).
Під час перевірки встановлено, що член сім'ї (матір) 15.04.2023 придбав житловий будинок і шість земельних ділянок, які є суміжними та фактично становлять єдину територію, за загальною ціною 8 604 303,41 грн та став їх власником. Крім цього, матір видала доручення суб'єкту декларуванню та його дружині на представництво з усіх питань.
Факт отримання позики досліджувався Національним агентством під час проведення моніторингу способу життя суб'єкта декларування та є предметом судового спору у Вищому антикорупційному суді (справа № 991/2380/24). Станом на день складення обґрунтованого висновку рішення суду від 17.09.2024 по вказаній справі набрало законної сили після перегляду в апеляційний інстанції.
Під час повної перевірки на адреси позикодавця, відомості про які наявні у Національного агентства, направлялись запити щодо інформації про обставини надання позики, які адресатом не були отримані з невідомих причин.
Водночас згідно з п. 14.1 рішення Вищого антикорупційного суду «Показання свідка ОСОБА_6 » кошти, які позичив ОСОБА_6 матері 19.08.2022, були зняті ним із власного банківського рахунку в розмірі 417 000 дол. США, які він поклав на цей рахунок днем раніше.
Походження грошових коштів ОСОБА_6 пояснює успадкуванням значної суми грошових коштів від батька, який займався бізнесом. Проте документально підтвердити успадкування не може.
Вищий антикорупційний суд надав критичну оцінку показанням ОСОБА_6 про те, що він успадкував від батька значну суму готівкових коштів за відсутності документального підтвердження.
Крім того, ВАКС встановив, що ОСОБА_7 не мала фінансової можливості придбати активи на загальну суму 8 604 303,41 грн самостійно, а версія суб'єкта декларування стосовно купівлі активів за рахунок отриманої позики від ОСОБА_6 не має переконливого підтвердження в представлених доказах, як і можливість реалізувати заходи забезпечення зобов'язання.
Ураховуючи вищезазначене, наявність фінансового зобов'язання у матері суб'єкта декларування перед ОСОБА_6 може свідчити про намір суб'єкта декларування штучно збільшити активи члена сім'ї (матері) через оформлення позики з метою легалізації доходів, отриманих ним в незрозумілий спосіб, для набуття активів за ці кошти в прихований спосіб, а саме через формальне оформлення права власності на активи на свою матір.
Відповідно до офіційного курсу Національного банку України 375 000 дол. США станом на 31.12.2023 у перерахунку в національну валюту становлять 14 243 400,00 гривень.
Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 14 243 400 гривень.
Таким чином, суб'єкт декларування у розділі 13 декларації зазначив відомості, що не відповідають дійсності на загальну суму 14 243 400 грн, чим не дотримав вимоги п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону.
За результатами повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 14 243 400 грн, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є недостовірними відомостями.
В ході проведення обшуку АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ), на підставі ухвали Печерського районного суду, старшим слідчим в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті ОСОБА_5 , виявлено та вилучено:
-договір № 448-КЕС від 26.06.2024 із дефектним актом та додатками на 24 арк.;
-договір підряду № 28-1123-А від 28.11.2023 з додатком, всього на 4 арк;
-акт прийому систему охорони сигналізації з додатком від 25.04.23, всього на 2 арк;
-договір тривожної сигналізації № 4009/тк від 25.04.2023 з додатком, всього на 3 арк.;
-договір № 4008/т від 25.04.2023 (охорони будинку технічними засобами) з додатком, всього на 4 арк.;
-аркуш формату А-4 з рукописними записами щодо сплати комунальних послуг на 1 аркуші;
-аркуш формату А-4 з рукописними записами щодо сплати комунальних послуг на 1 арк.;
-блокнот чорного кольору із записами побутового характеру який належить ОСОБА_8 ;
-мобільний телефон Моторола XT 2343/6, IMEI НОМЕР_1 , сірого кольору, в прозорому чохлі.
23.05.2025 вищевказані речі визнано речовими доказами та долучено в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження № 52025000000000077 від 17.02.2025.
Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи, що речі, вилучені під час обшуку, на які просить накласти арешт слідчий, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 23.05.2025 рокувизнано речовим доказами у кримінальному провадженні № 52025000000000077 від 17.02.2025, та зважаючи на те, що вказані речі мають доказове значення для вказаного кримінального провадження, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на вилучене майно.
За таких обставин, клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000077 від 17.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_4 , що вилучене старшим слідчим в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ):
-договір № 448-КЕС від 26.06.2024 із дефектним актом та додатками на 24 арк.;
-договір підряду № 28-11/23-А від 28.11.2023 з додатком, всього на 4 арк;
-акт прийому систему охорони сигналізації з додатком від 25.04.23, всього на 2 арк;
-договір тривожної сигналізації № 4009/тк від 25.04.2023 з додатком, всього на 3 арк.;
-договір № 4008/т від 25.04.2023 (охорони будинку технічними засобами) з додатком, всього на 4 арк.;
-аркуш формату А-4 з рукописними записами щодо сплати комунальних послуг на 1 аркуші;
-аркуш формату А-4 з рукописними записами щодо сплати комунальних послуг на 1 арк.;
-блокнот чорного кольору із записами побутового характеру який належить ОСОБА_8 ;
-мобільний телефон Моторола XT 2343/6, IMEI НОМЕР_1 , сірого кольору, в прозорому чохлі.
Роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, що за їх клопотанням арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим/прокурорм у кримінальному провадженні № 52025000000000077 від 17.02.2025року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1