ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1537/25
провадження № 2/753/4329/25
25 березня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
У січні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів (пенсії) в розмірі 109 647,74 грн.
В обґрунтування вимог вказує, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві перебуває ОСОБА_1 , який отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Під час опрацювання списків осіб, які працевлаштувалися, було з'ясовано, що ОСОБА_1 працевлаштувався по спеціальності за вислугою років, згідно договору №02-07/25-31-2021 від 05 липня 2021 року до ТОВ «Авіакомпанія Українські крила» на посаду другого пілота повітряного судна з 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року. Оскільки згідно з статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, виплата пенсії повинна бути припинена в період працевлаштування на посаду другого пілота. Внаслідок цього у відповідача виникла переплата пенсії в сумі 109 647,74 грн за період з 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року та позивач прийняв рішення про її утримання від 20 липня 2022 року № 998, починаючи з 01вересня 2022 року.
Як зазначає позивач, він надсилав ОСОБА_1 лист з повідомленням про переплату від 20 липня 20222 року № 2600-0504-8/84700 щодо добровільного повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 109647,74 грн., відповідь на який відповідач не надав. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/3929/23 визнано протиправним та скасовано рішення про стягнення з пенсії 20% для погашення переплати, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві повернути утримані кошти ОСОБА_1 . На виконання рішення вказаної постанови позивачем проведено нарахування доплати утриманих коштів згідно рішення про утримання надмірну виплачених сум пенсій від 20 липня 2022 року № 998 за період з 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року у сумі 98 562,00 грн, виплата яких була проведена в додатковий виплатний період липня місяця 2024 року.
За викладених обставин станом на 16 жовтня 2024 року на обліку в ГУ ПФУ існує невідшкодована переплата пенсії ОСОБА_1 за період з 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 109 647,74 грн, яку позивач просить стягнути.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2025 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
03 лютого 2025 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/1537/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 06 березня 2025 року.
24 лютого 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючи на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, яким частково задоволено його позовні вимоги та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення з пенсії 20% для погашення переплати, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві повернути утримані кошти ОСОБА_1
06 березня 2025 року розгляд справи відкладено на 25 березня 2025 року.
Позивач у судове засідання не прибув, відповіді на відзив не подав, до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без участі їх представника.
Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з наданими довідками Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
05 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» було підписано договір № 02-07/2-25-31-2021, однак будь-яких трудових стосунків у позивача з вказаним товариством не виникло.
Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, договір укладено на термін з 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно.
Відповідач отримав лист з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20 липня 2022 року, в якому зазначається, що у зв'язку з працевлаштуванням по спеціальності у позивача виникла переплата пенсії за період з 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 109 647,74 грн.
15 серпня 2022 року відповідач надіслав лист-відповідь до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, в якому повідомив, що трудові відносини у нього із ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» не виникли, будь-яких робіт позивач не виконував та кошти за роботу або послуги не отримував. Вказана обставина підтверджується листом ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» № 01-11-11 від 01 серпня 2022 року.
У відповідь, відповідач отримав лист з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №27118/8 від 19 серпня 2022 року, в якому позивач повідомив, що виплата пенсії повинна бути припинена в період працевлаштування на посаду другого пілота, іншого чинним законодавством непередбачено.
Відповідно до листа ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» від 03 листопада 2022 року №01-13-25, будь-яких трудових або інших правовідносин між сторонами договору з моменту підписання вказаного договору не виникали, з огляду на те, що такий договір носить декларативний характер. Через незалежні від товариства обставини, була відсутня потреба в послугах та роботі ОСОБА_1 в якості пілота згідно умов договору. У зв'язку із чим, трудових відносин не виникало, будь-яких робіт та послуг ОСОБА_1 не виконував та не надавав відповідно. Зокрема, йому не нараховувались та не виплачувались заробітна плата або будь-які інші грошові виплати, компенсації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 3 частини другої статті 16 цього Закону передбачено, що застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
Приписами статей 1, 14, 50 Закону унормовано, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.
Відповідно до положень статті 102 Закону «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до пункту 2.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).
Згідно з пунктом 2.21 цього Порядку, у разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.
Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Отже, обов'язковою умовою для стягнення надміру виплачених сум пенсій, є допущення зловживань з боку пенсіонера (зокрема, неповідомлення про працевлаштування, реєстрацію як фізична особа-підприємець) або подання страхувальником недостовірних даних, що призвело до виплати сум пенсії в більшому розмірі, ніж потрібно було.
Як слідує з матеріалів справи, 05 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» було підписано договір № 02-07/2-25-31-2021.
Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору він укладено на термін з 05.07.2021 по 31.12.2021 включно.
Згідно з пунктом 1.2 Договору, на підставі договору не виникають трудові відносини між сторонами. Виконавець надає послуги особисто без права покладання виконання цього договору на інших осіб. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування оплачується відповідно до чинного законодавства.
За змістом пункту 1.3 договору виконавець не входить в штат авіакомпанії, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку авіакомпанії і норми трудового законодавства. Трудова книжка на виконавця не ведеться.
Відповідно до листа ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» від 03 листопада 2022 року № 01-13-25, будь-яких трудових або інших правовідносин між сторонами договору з моменту підписання вказаного договору не виникали, з огляду на те, що такий договір носить декларативний характер. Через незалежні від товариства обставини, була відсутня потреба в послугах та роботі ОСОБА_1 в якості пілота згідно умов договору. У зв'язку із чим, трудових відносин не виникало, будь-яких робіт та послуг ОСОБА_1 не виконував та не надавав відповідно. Зокрема, йому не нараховувались та не виплачувались заробітна плата або будь-які інші грошові виплати, компенсації.
Стаття 626 Цивільного кодексу України, визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що цивільно-правові угоди регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові договори регулюються Кодексом законів про працю України.
Цивільно-правові договори укладаються про виконання певної роботи, яку працівник виконує самостійно і вичерпуються виконаною роботою (послугою, продукцією), тож цивільно-правовий договір розрахований на однократне застосування.
Основними ознаками цивільно-правового договору (угоди) є: - суб'єктами правовідносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи; - предмет договору - результат виконання робіт; - правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються на виконавця робіт за договором; - відносини між сторонами наказами не регулюються; - учасник угоди сам регулює процес виконання робіт; - оплата праці здійснюється на підставі акта виконаних робіт; - правові відносини регулюються нормами цивільного права.
За зобов'язаннями, які виникають із цивільно-правових угод не сплачуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та не заноситься запис до трудової книжки про прийняття на роботу.
Таким чином, враховуючи, що позивач уклав договір № 02-07/2-25-31-2021 від 05 липня 2021 року, який є саме цивільно-правовим договором з надання послуг з управління повітряним судном в якості другого пілота, адже за його умовами, до складу трудового колективу працівників не входив, не підпадав під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства, тому Головне управління дійшло помилкового висновку про його працевлаштування, як підставу повернення раніше виплачених сум пенсії.
До того ж, зловживання пенсіонера може проявлятися у поданні ним органу Пенсійного фонду завідомо недостовірних відомостей із метою отримання пенсійних виплат у розмірі більшому від того, що передбачений Законом. При розгляді цієї справи таких обставин не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що доказів того, що відповідач був прийнятий на посаду пілота або прирівняних до неї, виконував роботи та функцій пілота, зокрема другого пілота, надавав будь-які послуги та отримував заробітну плату або будь-які інші фінансові виплати, матеріали справи не містять, а відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було перевірено ці обставини та не доведено наявності підстав для прийняття рішення, що позбавляє особу на гарантоване пенсійне забезпечення.
Вказані обставини також встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/3929/23 від 03 липня 2024 року, яке набуло законної сили.
Вказаною постановою визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-0504-8/84700 від 20 липня 2022 року «Про встановлення переплати пенсії за період з 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 109 647,74 грн. та стягнення з пенсії 20% для погашення переплати». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути питання про повернення на користь ОСОБА_1 суми 12162 грн безпідставно утриманої з пенсії ОСОБА_1 .
Вказане рішення набрало законної сили, чого позивач не заперечує.
Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, позивачем не доведено факту безпідставності отримання пенсійного забезпечення, у зв'язку з чим відповідно до статті 1212 ЦК України, зазначена сума поверненню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у справі, понесені позивачем, покладаються на нього.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29 липня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК