справа № 752/2985/24
провадження №: 2-п/752/50/25
Іменем України
21.07.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - Натина Андрія Олексійовича про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10.06.2025 року у справі № 752/2985/24 за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, -
15.07.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвоката Натина А.О., про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10.06.2025 року у справі № 752/2985/24 за позовною заявою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі.
У заяві заявник просить визнати причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду поважними та поновити строк на її подання.
Обґрунтовуючи наведене клопотання пояснює, що рішення суду було ухвалене 10.06.2025. Зазначає, що про заочне рішення суду представник відповідача дізнався 25.06.2025 року і 15.07.2025 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
В обґрунтуванні пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення адвокат Натина А.О. посилається на щорічну відпустку, яка датується з 1.07.2025 по 11.07.2025 року, що підтверджується наказом від 23.06.2025 року.
А тому, позаяк повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення, а ОСОБА_1 стало відомо про заочне рішення лише 14.07.2025, коли його адвокат ознайомилася з матеріалами справи, заявник та його адвокат вважають, що подають заяву про перегляд заочного рішення своєчасно й існують поважні причини для поновлення строку для подання такої заяви. Таким чином, просять суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши надані заявником (відповідачем у справі) докази, проаналізувавши зміст заяв про перегляд заочного рішення, поданих заявником, заслухавши пояснення представниці відповідача у судовому засіданні, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Відповідно до ст. 285 ЦПК України: 1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. 2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв'язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. 3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. 4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. 5. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. 6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. 7. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник. 8. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суд звертає увагу, що судом вчинено усі необхідні дії, передбачені ЦПК України для належного повідомлення відповідача як про відкриття провадження у справі (відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, а отже знав про її розгляд у суді), так і про судові засідання, а потім і про ухвалення рішення у справі. Також, суд належно повідомляв ОСОБА_1 про рішення по справі. Зазначене підтверджується, зокрема тим, що 25.06.2025 року рішення було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд наголошує, що, подавши заяву про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 мала проявити належну уважність та цікавитися ухваленим рішенням у власній справі.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 зазначає, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
ЄСПЛ також наголошував, що зацікавлена сторона зобов'язана виявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів, щоб залишатися в курсі подій у провадженні (Teuschler проти Німеччини (dec.), № 47636/99, 4 жовтня 2001 р.).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 вересня 2022 року, постановленій у справі № 9901/462/21, звертала увагу скаржника на те, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Жодних запитів стосовно надання інформації про стан розгляду справи, заяв щодо ознайомлення з її матеріалами, надсилання копії оскаржуваного судового рішення, зокрема, на офіційну електронну адресу позивача або щодо обставин, які об'єктивно перешкоджали отримати копію цього рішення в паперовій формі, надісланих відповідно до вимог ЦПК України.
Таким чином, процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку. (Постанова ВП ВС у справі №9901/462/21 від 20.10.2022).
У постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно проти діяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом встановлено, що у визначений 10-денний строк з дня отримання копії ухвали, недоліки, вказані в ухвалі суду від 10.06.2025, заявником не було подано жодної заяви про перегляд заочного рішення.
Суд звертає увагу заявника відповідача ОСОБА_1 та його адвоката на те, що статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» регламентовано, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. У ст.4 наведеного Закону визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Зважаючи на наведене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Щодо посилання адвокатки заявника на те, що останній перебував у відпустці, суд зазначає, що така обставина не є поважною причиною для невчинення процесуальних дій у встановлений строк. Заявник мав можливість завчасно передбачити необхідність виконання процесуальних обов'язків та доручити здійснення контролю за розглядом справи іншій уповноваженій особі на період своєї відпустки.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність поважних причин пропуску відповідачем ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду містка Києва та вважає за необхідне відмовити у його поновленні. А тому, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення, подану адвокатом відповідача Натина Андрія Олексійовича без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З урахуванням наведеного та відповідно до ст.ст. 284-287 ЦПК України суд
У задоволенні клопотання Натина Андрія Олексійовича поданого в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на подання до суду зави про перегляд заочного рішення від 10.06.2025 у справі 752/2985/24 за позовною заявою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представника адвоката Натина Андрія Олексійовича, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10.06.2025 у справі 752/2985/24 за позовною заявою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала суду в частині відмови у поновленні строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення (п.10 ч.1 ст.353 ЦПК України).
Суддя Ю.Ю. Мазур