Справа № 726/2502/25
Провадження №3/726/514/25
Категорія 307
29.07.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 652351 від 19.07.2025, складного щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-2 КУпАП: 19.07.2025 о 18:10 в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, ударив по обличчю, що завдало фізичного болю та не нанесло тілесних ушкоджень, внаслідок чого заподіяно шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_3 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, серед таких, стаття 173-2 КУпАП - відсутня. Оскільки у цій категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та недопущення затягування розгляду справи і можливого уникнення відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.
Так, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, -
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, передбачає відповідальність згідно із ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно із ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до вказаного Закону, особа, яка постраждала від домашнього насильства (постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі, а дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Слід зазначити, що на ОСОБА_1 складено протокол за ч.2 ст. 173-2 КУпАП за те, що він вчинив домашнє насильство стосовно дружини у присутності неповнолітньої дитини.
Разом із тим, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 «Вчинення домашнього насильства» викладена в новій редакції.
Наразі, як і на момент вчинення адміністративного правопорушення, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, діяла в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024, яка передбачає новий склад правопорушення - вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Тобто щодо малолітньої чи неповнолітньої особи повинно бути вчинено домашнє насильство, внаслідок якого має бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яким виступає малолітня чи неповнолітня особа.
Натомість, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 у присутності дитини вчинив стосовно своєї дружини домашнє насильство. Протокол про адміністративне правопорушення не містить визначення які конкретні дії вчинив ОСОБА_1 саме стосовно дитини, як про це зазначено у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто які дії стосовно дитини було ним вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю дитини.
Необхідно зазначити і те, що вище вказаним Законом (№3733-IX від 22.05.2024) було внесено зміни і до ст. 269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не щодо малолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних неправомірних дій конкретно щодо до дитини вчинено не було, а така дитина лише стала очевидцем (свідком) вчиненого насильства.
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки відповідно до наданого на розгляд суду протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього документів, домашнє насильство щодо дитини не вчинялося, а тому відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
На підставі наведеного, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 173-2, 278, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев