694/953/25
2/707/1205/25
24 липня 2025 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
за участю секретаря судового засідання Швидкої І.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку суброгації,-
Представник Приватного акціонерного товариства “УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» - Капля А.С. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку суброгації, в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ “УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» 209 295 грн 53 коп, як відшкодування витрат, заподіяних позивачеві, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 31.08.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ПП "ЄВРОАВТОДОР" укладено договір №06/107-85-007787/21 добровільного страхування наземного транспорту, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу, яким забезпечено транспортний засіб «SUZUKI NEW SX 4», д.р.н. НОМЕР_1 .
30.03.2022 року о 07 год. 18 хв. в м. Черкаси, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21061», д.р.н. НОМЕР_2 , під час перестроювання не надав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «SUZUKI NEW SX 4», д.р.н. НОМЕР_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби, отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та «SUZUKI NEW SX 4», д.р.н. НОМЕР_1 здійснив наїзд на світлову електроопору №268.
Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено транспортний засіб “SUZUKI NEW SX 4», д.p.н. НОМЕР_1 , з вини ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого, як водія “ВАЗ 21061» д.р.н. НОМЕР_2 , була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ № АТ-1286724 (виданий AT «(СГ«TAC») та який діяв на момент ДТП 30.03.2022 року.
Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси по справі №712/2488/22 від 08 квітня 2022 року, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
15.06.2022 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» розрахувало суму страхового відшкодування по даній страховій справі на підставі звіту №2122 від 11.04.2022 p.
Виконуючи свої зобов'язання за Договором страхування, ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», виплатило суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок СТО у розмірі 337 795 грн 53 коп., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР043188 від 16.06.2022 року.
Під час дослідження страхового випадку стало відомо, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як водія «ВАЗ 21061». д.р.н. НОМЕР_2 . була застрахована полісом ОСЦПВВНТЗ № АТ-1286724 (виданий АТ “СГ “TAC») та який діяв на момент ДТП 30.03.2022 року.
Позивач звернувся до AT “СГ “ТАС» з заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 337 795 грн 53 коп., у відповідь на яку АТ “СГ “ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 128 500 грн в рамках ліміту відповідальності передбаченою полісом № АТ -1286724. Невідшкодованою залишилася сума а розмірі 209 295 грн 53 коп.
Розрахунок залишкової суми боргу: 337 795 грн 53 коп. (130 000 (ліміт страховина - 1 500 франшиза, передбачена полісом № 1286724)) = 209 295 грн 53 коп. (різниця).
Оскільки, відповідно до умов Договору ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ШШУРАНС ГРУП» відшкодувало потерпілому витрати на ремонт транспортного засобу «SUZUKI NEW SX 4», д.р.н. НОМЕР_1 , в сумі 337 795,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №ЗР043188 від 16.06.2022 року, а АТ «СГ «ТАС» сплатила 128 500,00 грн., то ціна позову становить 209 295 грн 53 коп.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 19.06.2025 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 24.07.2025 року за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; встановлено позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу - триденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до частини п'ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем його реєстрації, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до постанови судді Соснівського районного суду м. Черкаси Гоменюк О.Ю. від 08.04.2022 року у справі № 712/2488/22, 30.03.2022 о 07 год. 18 хв. в м. Черкаси, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ), під час перестроювання не надав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Suzuki Nеw SX4, д.н.з. НОМЕР_1 (власник ПП «Євроавтодор»), під керуванням ОСОБА_4 . Вказаними діями порушив вимоги п.п. 10.3., 2.3.б) Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та Suzuki Nеw SX4 здійснив наїзд на світлову електроопору №268.
Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди.
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до інформації з Націрнальної поліції України про ДТП, цивільно правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_2 застрахована у АТ “СГ» “ТАС» згідно полісу серії АТ № 1286724.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 04.09.2020 року, транспортний засіб Suzuki Nеw SX4, д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ПП “ЄВРОАВТОДОР».
31.08.2021 року між ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ПП “ЄВРОАВТОДОР» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/107-85-007787/21, згідно ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» якого взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Suzuki Nеw SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Страхова сума за договором 500 000 грн 00 коп.
30.03.2022 року водій автомобіля, який на праві власності належить ПП “ЄВРОАВТОДОР»звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»з заявою, в якій повідомив про страховий випадок.
Згідно копії страхового акту № 220000553137 від 16.06.2022 року, визначено суму страхового відшкодування власнику транспортного засобу Suzuki Nеw SX4, д.н.з. НОМЕР_1 - ПП “ЄВРОАВТОДОР»у розмірі 337 795 грн 53 коп., що підтверджується й звітом про визначення вартості матеріального збитку від 11.04.2022 року № 2122 , складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5
ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»сплатило ПП “ЄВРОАВТОДОР»337 975 грн 53 коп. страхового відшкодування, що підтверджується копією платіжної інструкції № ЗР 043188 від 16.06.2022 року.
АТ “СГ» “ТАС» сплатило ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» 128 500 грн. 00 коп. страхового відшкодування за договором № АТ 1286724 від 11.10.2021 у порядку регресу, що підтверджується платіжною інструкцією № 286103 від 01.09.2022 року.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Тлумачення частини другої статті 1187 ЦК України свідчить про те, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.
Враховуючи, що відповідач у справі ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП керував автомобілем ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить йому на праві власності, тобто був законним володільцем даного транспортного засобу, є підстави для висновку, що він вважається особою, яка здійснювала діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Водночас, суд зауважує, що правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка відповідає за шкоду, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Вказаною статтею також встановлено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
За змістом пункту 1.4. частини 1 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Отже, за змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону № 1961-IV передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до висновків про правильне застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У постанові від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Таким чином, зібрані у справі матеріали свідчать про те, що позивачем у справі - ПрАТ “УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було виплачено страхову виплату для здійснення відновлювального ремонтуавтомобіля «SUZUKI NEW SX 4», д.р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого у результаті ДТП, у вчиненні якої визнано винуватим відповідача у справі ОСОБА_1 у загальному розмірі 337 795 грн 53 коп.
Також, АТ “СГ» “ТАС» сплатило ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» 128 500 грн. 00 коп. страхового відшкодування за договором № АТ 1286724 від 11.10.2021 у порядку регресу.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків різниці між виплаченим страховим відшкодуванням потерпілому та відшкодованою сумою, яку сплачено АТ “СГ» “ТАС», а саме у розмірі 337 795 грн. 53 коп. -128 500 грн. 00 коп.=209 295 грн 53 коп.
Доказів відшкодування відповідачем позивачеві вказаних коштів матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» матеріальної шкоди в розмірі 209 295 грн 53 коп. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 3028 грн 00 коп.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства “УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку суброгації - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» завдану матеріальну шкоду в розмірі 209 295 (двісті дев'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень 53 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивач: Приватне акціонерне товариство “УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (місцезнаходження: вул. Глибочицька 44 м. Київ код ЄДРПОУ: 24175269).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: В. В. Морозов