Справа № 712/10286/25
Провадження № 1-кс/712/3781/25
29 липня 2025 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянув внесене у кримінальному провадженні №12025250310002473 від 18.07.2025 року, клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, який особою з інвалідністю, учасником бойових дій, депутатом - не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1261 КК України,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася старший слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_3 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , мотивуючи його наступним:
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , в період часу із 17.08.2024 по теперішній час в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань, на ґрунті побуту, систематично вчиняє психологічне насильство щодо своєї тещі ОСОБА_6 , зокрема безпричинно висловлює словесні образи, погрози, нецензурні слова, чим принижує потерпілу, заподіює шкоди її психічному здоров'ю, що призвело до психологічних страждань останньої у вигляді змін в її емоційному стані, в індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості та порушують якість її життя.
Так, 17.08.2024 о 12:30 год., ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї тещі ОСОБА_6 , а саме виражався нецензурною лексикою та погрожував фізичною розправою, за що Чигиринським районним судом Черкаської області був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_4 27.02.2025 о 16:20 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї тещі ОСОБА_6 , яке виразилося в агресивній поведінці, нецензурній лайці на адресу потерпілої та психологічному тиску, за що Чигиринським районним судом Черкаської області був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Тобто, ігноруючи факти притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 умисно, систематично, не маючи підґрунтя, вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї тещі, яке виражається у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні.
Так, ОСОБА_4 , не припиняючи свої протиправні дії відносно своєї тещі ОСОБА_6 11.07.2025 о 10:20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по місцю проживання за адресою АДРЕСА_2 вчинив психологічне насильство відносно неї, яке проявилося в тому, що він висловлював образи нецензурними словами у адресу останньої та погрожував фізичною розправою.
Згідно висновку експерта № 431 за результатами судово-психологічної експертизи від 25.07.2025, ситуація, яка досліджується у матеріалах кримінального провадження відкритого по факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 щодо своєї тещі ОСОБА_6 є істотно психотравмуючою для неї. Внаслідок цього ОСОБА_6 завдано психологічних (моральних) страждань у вигляді змін в емоційному стані, в індивідуально психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості та порушують якість її життя.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
28.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування зібрано достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та підтверджується наступними доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_6 про вчинене кримінального правопорушення від 18.07.2025;
- постановою іменем України №708/991/24 від 16.09.2024;
- постановою іменем України №708/246/25 від 13.05.2025;
- показаннями потерпілої ОСОБА_6 від 22.07.2025;
- показаннями свідка ОСОБА_7 від 22.07.2025;
- показаннями свідка ОСОБА_8 від 22.07.2025;
- висновком експерта № 431за результатами судово-психологічної експертизи від 25.07.2025.
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років або обмеження волі на той самий строк або позбавлення волі на строк до двох років.
Наразі в ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені ст. 177 КПК України та є достатні підстави вважати, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків;
Під час досудового слідства встановлено наявність трьох (п. п. 1, 3) з п'яти ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 не працевлаштований,не має стійких соціальних зв'язків, враховуючи усвідомлення ним вчиненого кримінального правопорушення вважаю, що не обрання йому запобіжного заходу останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України за який передбачено покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або пробаціний нагляд на строк до п'яти років або обмеження волі на той самий строк або позбавлення волі на строк до двох років, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду та змінити місце проживання з метою уникнення справедливого покарання. Невідворотність покарання за скоєні правопорушення вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
- ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 проживає в одному будинку з потерпілою ОСОБА_6 , окрім цього, має вплив на свідка ОСОБА_7 , так як останній являється його сином та проживає з ними в одному будинку та на свідка ОСОБА_8 , який проживає в одному селі і тому матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання: переховуванням від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на потерпілих, свідків.
Вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відповідає потребі швидкого досудового розслідування та подальшого судового розгляду кримінального провадження і не становить надмірного втручання у права обвинуваченого, зможе запобігти ризикам, що визначені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та убезпечити потерпілу ОСОБА_6 від вчинення ОСОБА_4 аналогічних кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні систематичного домашнього насильства відносно потерпілої, що підтверджується зібраними по провадженню доказами, вчинив домашнє насильство, а також те, що ОСОБА_4 продовжує проживати разом з потерпілою, що збільшує ризик повторного домашнього насильства, є необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 обмежувального заходу передбаченого п. 5 ч. 6 ст. 194 КПК України, а саме: направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників, яка дасть змогу покращити взаємовідносини між потерпілим та підозрюваним, і як наслідок зменшити ризик вчинення нових фактів домашнього насильства.
Крім того, на сьогодні існують відомості, що дають підстави для застосування особистого зобов'язання та не існує відомостей які б безумовно свідчили про неможливість його обрання, оскільки підозрюваним вчинено кримінальне правопорушення передбачене за ст. 126-1 КК України, а іншого комплексу обставин які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України не встановлено.
А тому, при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу прошу врахувати наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та факт наявності суспільного інтересу.
Вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та обмежувального заходу убезпечить як потерпілу ОСОБА_6 , так і самого підозрюваного ОСОБА_4 від переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілих, свідків.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала та просила суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не заперечував.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.176 КПК України особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту ст.179 цього ж Кодексу особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язків, передбачених ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В судовому засіданні встановлено, що Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310002473 від 18.07.2025.
28.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1261 КК України
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Тобто вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.
В силу ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Таким чином, на даній стадії кримінального провадження, слід визнати підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1261 КК України обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та беручи до уваги, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, однак наявні ризики того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то з метою мінімізації ризику його неналежної процесуальної поведінки слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 найменш суворого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України № 1434 від 01.10.2018 в Україні затверджено типову програму для кривдників. Цією типовою програмою передбачено комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов'язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків. Мета цієї типової програми - зміна насильницької поведінки кривдника, формування соціально прийнятних норм і гуманістичних цінностей.
Відповідно до даного наказу Міністерства соціальної політики України №1434 організацію та виконання цієї типової програми, її проходження кривдниками забезпечують місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно 8,9,10 пункту даного наказу кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством; також кривдник може брати участь у цій ОСОБА_9 програмі за власною ініціативою на добровільній основі, заходи з організації та забезпечення проходження цієї Типової програми кривдниками проводяться на підставі інформації, отриманої відповідно до законодавства від суду, уповноваженого підрозділу органу Національної поліції України, в разі неприбуття кривдника для проходження цієї Типової програми або ухилення від її проходження без поважних причин суб'єкти, відповідальні за її виконання, повідомляють про це письмово протягом трьох робочих днів уповноважений підрозділ органу Національної поліції для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному діяння, суд вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ст. 194 КПК України обмежувальний захід у вигляді направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників до Комунального закладу «Центр соціальних служб» Чигиринської міської ради за адресою: м. Чигирин, вулиця Богдана Хмельницького, 26 каю № 8, строком на два місяці.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176 - 179, 193 - 196, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 (шістдесят) діб, а саме до 26 вересня 2025 року включно.
Строк особистого зобов'язання обчислювати з моменту проголошення ухвали, тобто з 29 липня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ст.194 КПК України обмежувальний захід у вигляді направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників до Комунального закладу «Центр соціальних служб» Чигиринської міської ради за адресою: м. Чигирин, вулиця Богдана Хмельницького, 26 каю № 8, строком на два місяці.
Ухвалу в частині застосування обмежувального заходу у вигляді направлення підозрюваного ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників покласти на Чигиринську міську раду.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 .
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.
Попередити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення у розмірі від 0.25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1