Справа № 636/5722/25 Провадження 2-н/636/674/25
11.07.2025 місто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Оболєнська С.А., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання житлових будинків та прибудинкової території з ОСОБА_2 ,
встановила:
Представник ФО-П ОСОБА_1 - адвокат Погрібна Т.С. звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФО-П ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання житлових будинків та прибудинкової території в сумі 6891,69 грн, судового збору в розмірі 302,80 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 300,00 грн.
Суддя, дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, приходить до наступного висновку.
Згідно частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника (пункт 6 частини 1 статті 168 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 167 ЦПК України розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Аналіз наведених приписів процесуального законодавства свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер
За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
З вищевикладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами.
Відповідно до частин 1-2статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зі змісту указаних норм закону вбачається, що вони стосуються лише справ позовного провадження, у яких є сторони справи позивач та відповідач.
При цьому, зі змісту розділу ІІ ЦПК України «Наказне провадження» вбачається, що при видачі судового наказу вирішенню підлягає лише питання щодо стягнення з боржника сплаченого заявником судового збору. Тому інші судові витрати у наказному провадженні не відшкодовуються.
Отже, вимога ФО-П ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 300,00 грн не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України).
З огляду на викладене, у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись стст.165, 258, 260 ЦПК України, суддя
постановила:
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у видачі судового наказу за заявою про стягнення витрат на правничу допомогу з ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.А. Оболєнська