29.07.2025 Суддя Бабенко Ю. П.
Справа № 644/9220/24
Провадження № 2/644/354/25
про передачу справи на розгляд іншому суду
29 липня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря - Книшенко А.С., представника позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , третя особа- Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини,-
Позивач в особі представника звернувся з позовною заявою, в якій просить встановити додатковий строк протягом двох місяців після набрання рішенням суду законної сили на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 за заповітом від 04.06.2020 року. В позовній заяві представник позивача не зазначав спадкове майно після смерті ОСОБА_5 . В підготовчому судовому засіданні представник позивача зазначив, що спадковим майном є квартира в Індустріальному районі м.Харкові. Під час судового розгляду представник позивача посилався на наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_5 у виді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельних ділянок № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 в садівничому товаристві «Залив», що розташовано на території Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області. В ході судового розгляду представником позивача надано суду копію Витягу з Державного реєстру речових прав, сформованого 19.01.2024 року, згідно якого зазначена вище квартира не є спадковим майном.
За змістом ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Представником позивача надано суду копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №775685, копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №775686, які видані на ім'я ОСОБА_5 , які підтверджують, що спадковим майном після смерті ОСОБА_5 є земельні ділянки № НОМЕР_1 площею 0.0600 га і № НОМЕР_2 площею 0.0565 га в садівничому товаристві «Залив», яке розташоване на території Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області.
Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав, сформованого 19.01.2024 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в Індустріальному районі м.Харкова, не є спадковим майном. Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена квартира належить ОСОБА_6 .
Заповіт на ім'я позивача по справі стосується всього майна спадкодавця.
Таким чином, на території юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова не знаходиться будь-яке нерухоме майно, яке б відносилось до спадкового майна після смерті ОСОБА_5 .
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В постанові ВС від 3 квітня 2022 року по справі № 373/118/20 мається посилання на постанову Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц (провадження № 61-15124св20), в якій зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об'єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення».
В постанові ВС від 3 квітня 2022 року по справі № 373/118/20, де розглядалася касаційна скарга за позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дотримали вимог щодо виключної підсудності спору у цій справі, який виник з приводу нерухомого майна.
Приймаючи до уваги викладене, що предметом судового розгляду є позов про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, що нерухоме майно, яке є спадковим майном після смерті ОСОБА_5 , а саме земельні ділянки № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 в садівничому товаристві «Залив», розташовані на території Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області, суд дійшов висновку, що даний позов повинен за правилами виключної підсудності розглядатися судом за місцезнаходженням нерухомого майна, тобто за місцезнаходженням вказаних земельних ділянок, тобто Золочівським районним судом Харківської області.
Рішенням ВРП № 399/0/15-23 від 20 квітня 2023 року змінено з 1 травня 2023 року територіальну підсудність судових справ Золочівського районного суду Харківської області - Дергачівському районному суду Харківської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що справа не підсудна Індустріальному районному суду м. Харкова та її слід передати на розгляд до Дергачівського районного суду Харківської області за виключною підсудністю.
Керуючись ст. ст. 30, 31 ЦПК України, -
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , третя особа- Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, передати на розгляд до Дергачівського районного суду Харківської області за виключною підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Суддя: