Справа № 369/12166/25
Провадження №1-кп/369/1938/25
23.07.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
за участю захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
за участю обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22024140000000272 від 08.11.2024,
встановив:
09 липня 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від Львівської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 червня 2025 року обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» до 02 серпня 2025 року (включно).
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожної обвинуваченої, без визначення розміру застави, які обґрунтовував тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України та кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Вважає, що існують ризики того, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не є можливим.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_8 заперечували щодо клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Крім цього, захисник ОСОБА_6 просила постановити ухвалу про етапування обвинувачених до ДУ «Київський слідчий ізолятор» з метою безпосередньої участі у судовому засіданні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_9 заперечували щодо клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт
Вислухавши доводи учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України та кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
На даному етапі розгляду кримінального провадження обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показань суду не давали та судом не досліджувались матеріали кримінального провадження, що не виключає мотивацію для незаконного впливу обвинувачених на свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі переховуватися від суду.
З урахуванням пред'явленого обвинувачення, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченим строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особами, до яких не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України та не визначає обвинуваченим розмір застави на підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на строк 60 днів, починаючи з 23 липня 2025 року до 20 вересня 2025 року включно, без альтернативи внесення застави.
Крім того, враховуючи клопотання захисника ОСОБА_6 , суд вважає за доцільне етапувати обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для подальшого конвоювання у судові засідання для розгляду кримінального провадження.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 205, 314-315, 376, 392 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 23 липня 2025 року до 20 вересня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 23 липня 2025 року до 20 вересня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Клопотання захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Етапувати обвинувачених ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з Державної установи «Львіський слідчий ізолятор» до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Львіський слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для негайного повідомлення Києво-Святошинського районного суду Київської області про результати її виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, А обвинуваченими, що тримаються під вартою, протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 28 липня 2025 року о 17:00 годині.
Головуючий суддя ОСОБА_10
Суддя ОСОБА_11
Суддя ОСОБА_12