Справа № 381/3550/23
Провадження № 2/369/978/25
16.07.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
позивача Дхармендри,
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 381/3550/23 за позовом громадянина Індії Дхармендра до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та неустойки за договором купівлі-продажу,
17.08.2023 року позивач громадянин Індії Дхармендра звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та неустойки за договором купівлі-продажу.
Позов обґрунтовано ти, що 11 листопада 2021 року між Дхармендра як продавцем та громадянками України ОСОБА_2 як покупцем-1 та громадянкою ОСОБА_4 як покупцем-2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, що посвідчений Якушевою Є.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1477.
Умовами Договору передбачено наступні умови:
1) продавець продав (передав у власність), а покупці купили (прийняли у власність у рівних частках (по кожній)) житловий будинок, загальною площею 166,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі житловий будинок) (пункти 1 та 2 Договору);
2) за згодою сторін продаж житлового будинку було здійснено за 1000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок (пункт 5 Договору);
3) покупці сплатити продавцю вартість придбаного житлового будинку частково, а саме сплатили лише 609 138,00 грн., а решту 390 862,00 грн. покупці зобов'язалися сплатити продавцю в строк до 11 (одинадцятого) травня 2022 року (пункт 5 Договоpy);
4) право власності на придбаний житловий будинок у покупців виникає з моменту підписання Договору та державної реєстрації (пункт 20 Договору);
5) реєстрація права власності покупців на житловий будинок за згодою продавця відбувається в день підписання Договору .
В дійсності державна реєстрація права власності покупців на житловий будинок була здійснена у встановленому законом порядку 11 листопада 2021 року, що підтверджується інформаційною довідкою №241733778 від 05.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Станом на дату звернення до суду із цим позовом покупці не сплатити продавцю повну вартість житлового будинку, а тому на даний час розмір заборгованості за Договором становить 390 862,00 грн.
Згідно із пунктом 5 Договору факт повного розрахунку покупця за придбаний житловий будинок може засвідчуватися заявою продавця (його представника), підпис на якій засвідчується нотаріально або іншим документом, що встановлений чинним законодавством України.
З метою врегулювати спір в позасудовому порядку позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про проведення перемовин та мирне врегулювання розрахунків за Договором. Названа заява від 06.06.2023 була направлена відповідачу 08.06.2023 поштовим зв'язком (поштовий трекер 0306600489013). За даними АТ «Укрпошта» поштове від-правлення із трекером 0306600489013 надійшло отримувачу 09.06.2023, проте у зв'язку із не врученням під час доставки було повернуто відправнику. Докази названого додаються. Вказане свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання Договору та від проведення перемовин із позивачем з метою вирішити спір мирним шляхом.
Оскільки відповідач не виконав своє зобов'язання зі сплати 390 862,00 гривні 00 копійок до 11 травня 2022 року, то з 12 травня 2022 року по даний час відповідач, на думку сторони позивача, порушує свої зобов'язання за Договором.
Таким чином, ціна заявленого позову становить 481 184,93 грн., з якої:
- 390 862,00 грн. - заборгованість за Договором (станом на 05.08.2023);
- 75 840,94 грн. - інфляційні втрати, нараховані за порушення строків виконання До-говору (станом на 05.08.2023);
- 14 481,99 грн. - 3% річних за порушення строків виконання Договору (станом на 05.08.2023).
На підставі зазначеного позивач громадянин Індії Дхармендра просив суд:
- стягнути з громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО: НОМЕР_1 ) на користь громадянина Індії ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО: НОМЕР_2 ) заборгованість за договором купівлі-продажу житлового будинку від 11 листопада 2021 року у розмірі 390 862,00 грн. (триста дев'яносто тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 00 копійок);
- стягнути з громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО: НОМЕР_1 ) на користь громадянина Індії ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО: НОМЕР_2 ) інфляційні втрати, нараховані станом на 05 серпня 2023 року за порушення строків виконання договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 листопада 2021 року (розраховані станом на 05.08.2023) у розмірі 75 840,94 грн. (сімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок гривень 94 копійки);
- стягнути з громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО: НОМЕР_1 ) на користь громадянина Індії ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО: НОМЕР_2 ) 3% річних, нараховані станом на 05 серпня 2023 року за порушення строків виконання договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 листопада 2021 року (роз-раховані станом на 05.08.2023) у розмірі 14 481,99 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста ві-сімдесят одну гривню 99 копійок);
- стягнути з громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО: НОМЕР_1 ) на користь громадянина Індії Дхармендра ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО: НОМЕР_2 ) понесені судові втрати.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.08.2023 року цивільну справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
14.09.2023 року цивільна справа надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 19.09.2023 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 874 від 18.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 381/3550/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Янченку А.В.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 23.07.2024 року постановлено прийняти до розгляду цивільну справу № 381/3550/23 за позовом громадянина Індії Дхармендра до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та неустойки за договором купівлі-продажу та призначити підготовче судове засідання.
14.02.2025 року від відповідача 1 ОСОБА_2 до суду подано заперечення на позову, у якому вона зазначила наступне.
Відповідно до пункту 5 Договору, продаж житлового будинку здійснюється за 1000 000, 00 (один мільйон) гривень 00 коп., з яких 609 138 (шістсот дев'ять тисяч сто тридцять вісім) гривень 00 коп. покупці сплатили продавцю до укладення договору, а решту цієї суми, а саме 390 862 (триста дев'яносто тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 00 коп. покупці зобов'язуються сплатити продавцю в строк до 11 (одинадцятого) травня 2022 року.
Однак, 24 лютого 2022 року по всій підконтрольній Україні території на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», запровадили в Україні воєнний стан. Ситуація в країні вплинула на фінансовий стан покупця.
Так, ОСОБА_2 безпідставно залишилась без виплати заробітної плати, про цю свідчить судовий розгляд у справі №369/8297/22 який досі розглядається в судовому порядку.
Відповідач 1 зазначила, що покупці підтверджують суму заборгованості в розмірі 390 862 (триста дев'яносто тисяч вісімсот шістдесят дні) гривні 00 коп. та готові сплатити продавцю, але продавець не згоден і подав позов про стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій.
Відповідач 1 вважає претензії позивача щодо оплати штрафних санкцій в розмірі 90 322,93 (дев'яносто тисяч триста двадцять дві) гривні 93 коп. необґрунтованими та такими що суперечать нормам діючого законодавства.
Відповідачка 1 зазначила, що щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-11 (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після Його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Враховуючи викладене відповідачка 1 ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.02.2025 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні 09.07.2025 року позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 09.07.2025 року відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 погодились з наявністю у відповідача перед позивачем заборгованості частини вартості житлового будинку за договором купівлі-продажу житлового будинку у розмірі 390 862, 00 грн, та просили відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3 % річних.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, заслухавши думку учасників справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11.11.2021 року між громадянином Індії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як продавцем та громадянками України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як покупцем-1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як покупцем-2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1475, 1476.
Відповідно до п. 1 Зазначеного договору продавець продав (передав у власність), а Покупці купили (прийняли у власність) в рівних частках (по 4 частці кожний) ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та сплатили за Житловий будинок грошову суму визначену цим Договором.
Згідно п. 2 Договору купівлі-продажу житлового будинку відчужуваний житловий будинок, загальною площею 166,3 кв.м., житловою площею 71,2 кв.м., зазначений на плані літерою «А».
Відповідно до п. 4 Договору купівлі-продажу житлового будинку вартість житлового будинку згідно висновку про вартість майна від 10.11.2021 року, яку провів експерт ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ», що діє на підставі сертифікату, виданого 10.06.2001 року Фондом державного майна за № 456/21, становить 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок.
Згідно до п. 5 Договору купівлі-продажу житлового будинку продаж житлового будинку здійснюється за 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок, з яких 609 138 (шістсот дев'ять тисяч сто тридцять вісім) гривень покупці сплатили продавцю до укладання цього договору, а решту цієї суми, а саме 390 862 (триста дев'яносто тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні, покупці зобов'язуються сплатити продавцю в строк до 17 (одинадцятого) травня 2022 року. Сторони домовились, що факт повного розрахунку за цим договором може підтверджуватися заявою продавця (його представника), підпис на який засвідчується нотаріально, або іншим документом, що встановлений чинним законодавством. Також, сторони домовились, що реєстрація права власності на житловий будинок за продавцями відбудеться в день підписання цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 не було виконано умови Договору купівлі-продажу житлового будинку щодо сплати решти суми вартості житлового будинку, а саме 390 862 гривні, які покупці зобов'язалися сплатити продавцю в строк до 17.05.2022 року, відповідно до п. 4 Договору.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 383/2010.
Попередній договір є чинним, а відтак, договір підлягає виконанню сторонами і відповідно створює для них відповідні правові наслідки у разі невиконання його положень. Крім того відповідач не заперечує щодо наявності у неї заборгованості та визнає її.
Що стосується стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-2311цс16 висловив правову позицію та зазначив, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність судового рішення про стягнення боргу не позбавляє позивача права на стягнення з відповідача інфляційних втрат за користування грошовими коштами на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу житлового будинку продавці (відповідач) у строк до 11.05.2022 року зобов'язувався передати у власність Покупцеві (позивачеві).
Таким чином, прострочення виконання зобов'язання розпочалось з 11.05.2022 року.
Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами є грошовими та містять зобов'язальний характер, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних з моменту прострочення зобов'язання (12.05.2022 року) по 05.08.2023 року як просить позивач.
Три відсотки розраховується за формулою:
[Відсотки] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка] / 100% / 365 днів ? [Кількість днів].
Таким чином, сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 12.05.2022 по 05.08.2023 року (451 дні) складає 75 840,94 гривень.
Інфляційні збитки розраховується за формулою:
[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період
[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]
Інфляційні збитки за періоди з 12.05.2022 року по 05.08.2023 року складають 14 481,99 гривень, тобто 390 862,00 * 1.19403508 -390 862,00 грн.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем було сплачено судовий збір за позовні вимоги у розмірі 4811,85 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 526, 533-535, 529, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,
Позовну заяву громадянина Індії Дхармендра до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та неустойки за договором купівлі-продажу, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на користь громадянина Індії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти у загальному розмірі 481 184 (чотириста вісімдесят одна сто вісімдесят чотири) 93 коп., які складаються з:
- заборгованості за договором купівлі-продажу житлового будинку від 11 листопада 2021 року у розмірі 390 862 (триста дев'яносто тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 00 коп.;
- інфляційних втрат, нарахованих станом на 05 серпня 2023 року за порушення строків виконання договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 листопада 2021 року у розмірі 75 840 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок) грн 94 коп.;
- 3% річних, нарахованих станом на 05 серпня 2023 року за порушення строків виконання договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 листопада 2021 року у розмірі 14 481 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн 99 коп.
Стягнути з громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь громадянина Індії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 4 811 (чотири тисячі вісімсот одинадцять) грн 85 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: громадянин Індії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Інформація про третю особу: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 29.07.2025 року.
Суддя А.В. Янченко