Справа № 367/7392/24
Провадження №6/367/177/2025
Іменем України
28 липня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Пронченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Ірпінь заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Оплачка Віталія Олексійовича про розстрочення виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 травня 2025 року та додаткового рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2025 року у справі №367/7392/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Оплачка Віталія Олексійовича звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 05 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.
Свою заяву обґрунтовує тим, що станом на сьогодні, відповідач не працює офіційно за станом здоров'я. Має неофіційний, не постійний дохід в розмірі від 10 000 грн. до 12 000 грн. на місяць. Відповідно до пройдених медичних оглядів має діагноз Гіпоплазія правої ХА. Патологічна звивистість ходу лівої ХА на сегменті VI - з її локальним звуженням та динамічним падінням кровотоку в лівій ХА - більш виражене при повороті голови праворуч.». Станом на сьогодні відповідач ще має залишок по кредиту. Враховуючи наявність залишку по кредиту, зобов'язання по сплаті аліментів, відсутність постійного доходу, наявності проблем зі здоров'ям, відповідач не має можливості одноразово сплатити заборгованість. А тому просить про розстрочення виконання рішення суду шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 10 місяців, починаючи з 16 червня 2025 року по 16 квітня 2026 року, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно у сумі 4 780,65 гривень, а також зобов'язати ОСОБА_2 надати банківські реквізити (IBAN) для добровільного виконання рішення суду.
До суду від представника позивачки ОСОБА_3 надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, у яких вказано, що позивачка переконана, що відповідач намагається ввести суд в оману на предмет дійсних обставин справи, виходячи з наступного. По-перше, саме відповідач допустив заборгованість зі сплати аліментів, що й було встановлено рішенням від 05 травня 2025 року та стягнуто як наслідок пеню. Наразі відповідач намагається зробити все можливе, аби максимально відтягнути виплату коштів за рішенням суду, що призведе до негативних наслідків для позивача. По-друге, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться справа №367/12813/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ служби у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Бучанської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю. У відзиві на зустрічну позовну заяву Відповідач зазначив, що хоч і не має офіційного працевлаштування, але має достатній дохід для сплати аліментів на утримання доньки і, як наслідок, забезпечувати доньку усім необхідним у випадку прийняття рішення про визначення проживання дитини з ним. У відзиві на зустрічний позов, викладені ОСОБА_1 аргументи, свідчать про те, що нібито наявні в нього хвороби жодним чином йому не заважають отримувати достатній дохід для сплати аліментів та подальшого можливого утримання дитини. По-третє, так званий «маленький дохід» не завадив відповідачу у 2022 році знайти грошові кошти для придбання кв. АДРЕСА_1 ціною згідно Договору 985 000,00 гривень. Представник позивачки вказав, що відповідач дійсно звертався до позивача для отримання банківських реквізитів позивача, як зазначено в заяві про розстрочення виконання рішення суду. Однак, ОСОБА_1 має реквізити ОСОБА_2 для перерахування коштів і прохання відповідача повторно їх надати викликало насторогу у позивача, тому остання і не надавала їх ще раз. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні заяви.
У судове засідання учасники спарви не з'явилися, про дату,час, місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення повідомлялись належним чином.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.
Суд установив, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05.05.2025 року у справі №367/7392/24 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів задоволено повністю. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) на заборгованість по аліментах на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 21 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 42 806,45 грн. Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.05.2025 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05.05.2025 року та додаткове рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.05.2025 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище, те, що рівень його доходів є невеликим, а також існує непогашений кредит, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 10 місяців.
Суд вважає, що ненадання розстрочки може спричинити негативні наслідки для відповідача та ускладнити виконання рішення у зв'язку з відсутністю у нього необхідних коштів.
При вирішенні питання щодо розстрочки виконання судового рішення суд зважає на необхідність дотримання балансу інтересів сторін та зазначає, що ненадання такої розстрочки може мати значно негативніші наслідки для боржника, ніж розстрочення виконання рішення на незначний строк - для стягувача.
Разом з тим, на переконання суду, розстрочення виконання судового рішення до на 10 місяців, як того просить заявник, є занадто тривалим, а тому, беручи до уваги можливі негативні наслідки для боржника при одномоментному виконанні рішення у встановлений строк та наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, суд вважає за необхідне розстрочити виконання постанови на 6 (шість) місяців.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, а також враховуючи введений на території України воєнний стан, намір боржника виконати рішення добровільно, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_5 задовольнити в частині розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.
При цьому, суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. стягнута додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.05.2025 року розстроченню не підлягає, оскільки відповідач має сплатити вказану суму в загальному порядку виконання судового рішення.
Щодо вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 надати банківські реквізити (IBAN) для добровільного виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Заявник стверджує, що в порядку досудового врегулювання ОСОБА_1 намагався отримати банківські реквізити позивача, але позивач відмовила в їх наданні.
Натомість, заявник не надає жодного доказу на неможливість отримання банківських реквізитів ОСОБА_2 .
Крім того, суду не надано доказів ухилення ОСОБА_2 у наданні банківських реквізитів для добровільного виконання судового рішення.
Як стверджує сторона позивача, у ОСОБА_1 наявні банківські реквізити позивачки ОСОБА_2 .
В силу положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що звертаючись до суду з вимогою про зобов'язання ОСОБА_2 надати банківські реквізити (IBAN), заявник в силу положень ст.ст. 12-13, 81 ЦПК України зобов'язаний довести факт неможливості отримати самостійно банківські реквізити ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога заявника про зобов'язання ОСОБА_2 надати банківські реквізити (IBAN) для добровільного виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Відстак, проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 травня 2025 року у справі №367/7392/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені) на заборгованість по аліментах на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 21 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 42 806,45 гривень, шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 6 місяців, починаючи з дня набрання законної сили цієї ухвали суду, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно у сумі 7 134,41 гривень, у зв'язку із чим заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Оплачка Віталія Олексійовича про розстрочення виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 травня 2025 року та додаткового рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2025 року у справі №367/7392/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 травня 2025 року у справі №367/7392/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені) на заборгованість по аліментах на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 21 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 42 806,45 гривень, шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 6 місяців, починаючи з дня набрання законної сили цієї ухвали суду, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно у сумі 7 134,41 гривень (сім тисяч сто тридцять чотири гривні 41 копійка).
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Заявник (боржник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ..
Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: Я.В. Шестопалова