29.07.2025 Справа № 363/3146/25
29 липня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участ ю секретаря Крюкової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
09.06.2025 до Вишгородського районного суду Київської області представником позивача - адвоката Хановим А.О. подано позовну заяву, у якій, з урахуванням позовної заяви у новій редакції від 17.06.2025, позивач просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем та зареєстрований 21.07.2018 Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №195.
В обґрунтуванні позовної заяви, зазначено, що 21.07.2018 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб та у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 . Останнім часом відношення відповідача до позивача погіршилося та призвело до постійних сварок, непорозумінь. Зазначено, що позивач працює та матеріально забезпечує відповідача та він намагався знайти спільну мову з відповідачем, проте марно. На даний час сторони проживають окремо, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберегти сім'ю не мають, шлюб існує формально та подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, оскільки у них відсутнє взаєморозуміння та бажання підтримувати шлюб. Спір щодо поділу спільного майна подружжя відсутній.
Так, після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, усунення представником позивача недоліків позовної заяви, встановлених ухвалами суду від 13.06.2025 та від 16.06.2025, ухвалою суду Вишгородського районного суду Київської області від 17.06.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження на 29.07.2025 о 09:40.
28.07.2025 до суду надійшла заява відповідача, у якій вона, не погоджуючись з окремими доводами, викладеними у позовній заяві, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, проти позову не заперечує та просить суд задовольнити позов і ухвалити рішення про розірвання шлюбу між нею та позивачем, а справу розглянути у її відсутності.
29.07.2025 позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. До вказаної заяви додано оригінал свідоцтва про шлюб.
У судове засідання, призначене на 29.07.2025, учасники провадження не з'явились.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує заяви позивача та відповідача про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21.07.2018 перебувають у шлюбі, зареєстрованому Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №195, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Позивач та відповідач є батьками малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначає позивач, через погіршення стосунків з відповідачем та за наявності постійних сварок, непорозумінь, вони проживають окремо, не підтримують шлюбних стосунків та наміру зберегти сім'ю не мають, а шлюб існує формально.
Відповідач, у свою чергу, не заперечуючи проти задоволення позову та розірвання шлюбу, не спростувала підстав, зазначених позивачем, для розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з частиною першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а відповідачем це не заперечується.
Позивач скориставсь наданим правом та звернувся до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме їхнім інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21.07.2018 Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 195.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: :
АДРЕСА_2 .
Суддя О.П. Лукач