"29" липня 2025 р. Справа № 363/2723/25
29 липня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До суду надійшов адміністративний матеріал за ст. 130 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Так зі змісту протоколу серії ЕПР 1 за №330569 від 14.05.2025 року слідує, що 14.05.2025 року о 19 год. 02 хв. в м. Вишгороді по вул. Кургузова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - моторолером марки FD50QT12, без д/н, в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, лікарем-наркологом, в медичному закладі - Вишгородська ЦРЛ. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком за №90. Зазначеними діями водій порушив п. 2.9А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду спрямував клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд матеріалу на іншу дату.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 року «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 року у справі за №11-237сап18 звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судом враховується, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 викликався до суду декілька разів, жодного разу для прийняття участі у розгляді справи не прибув, при цьому справа перебуває в провадженні суду з 20.05.2025 року, про розгляд справи 29.07.2025 року ОСОБА_1 належним чином повідомлений, заяв чи клопотань щодо відкладення цього судового засідання від нього не надходило, а відтак суд вважає за можливе, керуючись вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП, здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння.
Стаття 14 ЗУ "Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року за №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Так, відповідно до вимог п. 2.9. а ПДР України - водію забороняється керувати транспортним засобом у стані, зокрема наркотичного сп'яніння.
Стаття 266 КУпАП визначає, що особи, які керують зокрема транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння, в інших закладах забороняється. При цьому о гляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан зокрема наркотичного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан наркотичного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за №1395. Так, відповідно до розділу Х цієї Інструкції, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан сп'яніння. У разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).
Вищевказані вимоги також дублюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103, де передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані зокрема наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Так, о гляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року за №1452/735 - огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції ст. 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 за №330569 від 14.05.2025 року слідує, що 14.05.2025 року о 19 год. 02 хв. в м. Вишгороді по вул. Кургузова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - моторолером марки FD50QT12, без д/н, в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, лікарем-наркологом, в медичному закладі - Вишгородська ЦРЛ. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком за №90.
Зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , в ньому відображені необхідні й передбачені ст. 256 КУпАП відомості. Так, протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Зміст зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на факт роз'яснення його процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі, те є підпис особи, яка притягається до відповідальності. Вказаний протокол підписано особою, що його склала та самим ОСОБА_1 . У відповідній графі протоколу ОСОБА_1 власноруч зазначив, що з висновком лікаря погоджується.
Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання відносно нього цього протоколу у справі також відсутні.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 за №330569 від 14.05.2025 року відповідає вимогам, установленим ст. 256 КУпАП та Інструкції №1376.
Також, обставини, викладені в цьому протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами, а саме:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.05.2025 року, в якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені працівником поліції;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану зокрема наркотичного сп'яніння від 14.05.2025 року за №90, зі змісту якого слідує, що лікарем КНП «Вишгородська ЦРЛ» 14.05.2025 року о 19 год. 50 хв. проведено медичний огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, зокрема за допомогою комбінованого тесту, результат тесту позитивний, лікарем констатовано, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння;
- заявою ОСОБА_1 та копією паспорту ОСОБА_1 і тимчасовим реєстраційним талоном;
- листом інспектора відділу превенції Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ст. лейтенанта поліції Т. Щіпкової.
Таким чином, зібрані у справі письмові докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що вимог п. п. 10-14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103, передбачено, що висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Також зі змісту ст. 267 КУпАП слідує, що адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
В той же час, що стосується оскарження огляду на стан сп'яніння безпосередньо до суду, то відповідно до Постанови Верховного Суду від 27.01.2023 року у справі за №340/2716/22 - висновок медичного огляду на стан сп'яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо розгляду зазначеного матеріалу судом, будь-яких доказів на спростування факту його перебування 14.05.2025 року у стані наркотичного сп'яніння суду не надав.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про Національну поліцію" - поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Викладені в протоколі обставини підтверджується також і матеріалами відеозапису доданими до матеріалів справи. Так, із зазначеного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до КНП «Вишгородська ЦРЛ», де пройшов відповідний огляд, за результатами якого факт його перебування у стані наркотичного сп'яніння знайшов своє підтвердження. При цьому з зазначеного відео вбачається, що ОСОБА_1 добровільно, в присутності працівника поліції здав зразок біологічного середовища для дослідження, а саме сечу, потім за допомогою комбінованого тесту на наркотики лікарем було проведено дослідження за результатами якого виявлені речовини, які спричинили стан його наркотичного сп'яніння, як наслідок складено відповідний висновок за №90.
Так, дійсно з наданого суду матеріалу відеозапису вбачається, що працівник поліції висунув вимогу ОСОБА_1 пройти огляду на стан наркотичного сп'яніння та запропонував форму такого огляду, передбачену ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року, а саме: у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним, зазначеним в протоколі автотранспортом, а відтак в діях поліцейських та медичних працівників судом не встановлено порушень зазначених вище нормативних документів у ході виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
Таким чином на відеозапису, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксовані події щодо обставин, викладених у протоколі, за яких встановлено факт керування водієм ОСОБА_1 14.05.2025 року транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. Зазначений відеозапис є одним із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином судом повно, всебічно, об'єктивно й неупереджено досліджено письмові матеріали, надані уповноваженим правоохоронним органом (протокол про адміністративне правопорушення, направлення, висновок тощо), матеріали відеозапису, які зібрані й задокументовані органом Національної поліції без участі суду.
Суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За порушення встановлених правил співіснування особа піддається примусу у вигляді накладення стягнення, користуючись яким, суспільство забезпечує погодженість особистих і суспільних інтересів, скеровує поведінку особи у необхідне, суспільно корисне русло. Отже, юридична відповідальність для особи застосовується невідворотно, якщо є позитивно виражені умови для настання такої відповідальності та немає негативно виражених умов для її усунення. Відповідальність є мірою людини. Людина постає вольовою особою завдяки розуму, а завдяки волі і свободи вона відповідає за свої вчинки. Так, юридична відповідальність передбачає для порушника настання обов'язків зазнавати несприятливих наслідків у вигляді особистого, майнового та іншого характеру, вид і міра яких передбачені санкціями правових норм. Вид і міра за вчинення діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків, а відтак діяння за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 130, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя