22.07.2025 Справа № 363/403/25
22 липня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Шевченка Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради, третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора, Садівниче товариство «Дозорний», ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 , в січні 2025 року звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з даним позовом, посилаючись на те, що після смерті її батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,0423 га, кадастровий номер 3221887801:02:029:0154, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для колективного садівництва. На земельній ділянці розташований садовий будинок загальною площею 75,1 кв.м, будівництво якого закінчено до 05.08.1992 року. Зазначає, що 31.10.2023 року позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку. Проте, нотаріус повідомив позивачу, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, що підтверджують реєстрацію права власності на нерухоме майно, неможливо вчинити відповідні нотаріальні дії. Тому вона на підставі ст.ст. 1216-1217, 1268, 1296 ЦК України змушена звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів. Крім того, зазначає, що до збудованих до 05.08.1992 року житлових будинків закон не передбачав процедуру введення в експлуатацію нерухомого майна при оформленні права власності, а документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садового) житлового будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
На підставі наведеного просить суд визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на садовий будинок загальною площею 75,1 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.01.2025 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.04.2025 року по даній справі витребувано у Першій Київській державній нотаріальній контори копію спадкової справи № 627/2011 до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протокольною ухвалою суду від 10.06.2025 року в даній справі на підставі статті 53 ЦПК України залучено третю особу ОСОБА_2 .
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.07.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні 16.04.2025 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та долучених матеріалів в справі, в судове засідання 22.07.2025 року позивач не з'явилася, повідомлена про час і місце належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Петрівська сільська рада в судове засідання свого представника не направила, водночас представник відповідача ОСОБА_4 направив суду клопотання про розгляд справи без його участі, на розсуд суду за наявними матеріалами.
Третя особа - Перша Київська державна нотаріальна контора свого представника не направила, до суду надіслала лист від 25.03.2025 року про розгляд справи у їх відсутність та прийняти рішення згідно діючого законодавства України.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа - СТ «Дозорний» свого представника до суду не направили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, заяв та клопотань до суду від них не надходило.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 22.04.1960 року, актовий запис № 58. Батьками вказано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_6 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 12.02.2011 року відділом реєстрації смерті у м. Києві - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що було зроблено відповідний актовий запис № 2732.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2023 року, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,0423 га, кадастровий номер 3221887801:02:029:0154, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для колективного садівництва, що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю І-КВ № 037575 виданого Старопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області 16.04.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 206. Державна реєстрація земельної ділянки проведена 01.08.2023 року відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Вказане свідоцтво посвідчено державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І., зареєстровано в реєстрі № 4-388.
Як вбачається з копії спадкової справи № 627/2011 заведеній від 16.06.2011 року, після смерті ОСОБА_3 , наступний склад спадкоємців: дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Син померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 відмовився від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 на користь дочки померлого ОСОБА_1 , що підтверджується поданою заявою до нотаріальної контори від 16.06.2011 року.
Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідно до частини першої-другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Отже самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду, земельну ділянку.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.06.2012 року № 6-54цс12, постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 557/1209/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією права власності на збудовані об'єкти нерухомого майна, нерозривно пов'язані з законодавством у сфері містобудування, а саме із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, відповідно до норм вказаного Закону, обов'язковою умовою створення об'єкта містобудування як об'єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності з 12.03.2011 року. У пункті 9 Розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону передбачений певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження.
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 05.08.1992 року до 12.03.2011 року.
Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05.08.1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з частиною 3 статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Згідно копії довідки КП «Вишгородське БТІ» від 25.08.2023 року № 835 вбачається, що станом на 31.12.2012 року за ОСОБА_3 чи іншою особою право власності на садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.
Також позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 побудований садовий будинок, який і просить позивач визнати за нею право власності в порядку спадкування.
Наданий суду технічний паспорт на садовий будинок, який виготовлений на замовлення позивача, є неналежним доказом на підтвердження права власності ОСОБА_3 на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не підтверджує факту будівництва садового будинку саме померлим ОСОБА_3 та саме за адресою його розташування.
Крім того, позивач не надала суду докази, що підтверджують неможливість оформлення права на спадщину на садовий будинок після смерті батька ОСОБА_3 у нотаріальному порядку.
В матеріалах спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3 відсутня заява позивача про те, що на день його смерті залишилась спадщина, яка складається з садового будинку площею 75,1 кв.м. який розташований за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 . А відтак відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок, після смерті ОСОБА_3 , що і послугувало б підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У частині 1 статті 81 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч вищевказаних вимог закону позивачем суду не було надано жодного належного та допустимого доказу що підтверджує, факт будівництва за життя спадкодавця спірного майна на земельній ділянці, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності, підстава будівництва садового будинку саме час побудови будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, на момент відкриття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірний садовий будинок не має статусу нерухомого майна та право власності на нього не зареєстровано.
Обов'язковою умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду, земельну ділянку.
З огляду на зазначене, для отримання права на спадкування на об'єкти нерухомості, земельну ділянку безумовною підставою є належність вказаного майна на праві власності спадкодавцю. Відповідно, майно, що не належало спадкодавцю за життя, право власності на яке не було оформлено у визначеному законом порядку, не може входити до складу спадщини та передаватися в порядку спадкування.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. При вирішенні спорів про спадкування позивачем повинна бути доведена належність спірного майна, набуття права власності спадкодавцем у встановленому законодавством порядку.
За життя спадкодавець не оформив у передбаченому законом порядку право власності на будинок, який є предметом спору в цій справі, однак це не може бути безумовною підставою для набуття позивачем у власність зазначеного майна без отримання правовстановлюючого документу, який у матеріалах справи відсутній.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку, однак у справі відсутні докази набуття такого права батьком позивача, який помер, а тому підстав для задоволення позову немає.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладеного та керуючись ст.ст. 376, 1216, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 56, 76-81, 82, 89, 141, 142, 200, 206, 211, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради, третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора, Садівниче товариство «Дозорний», ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Петрівська селищна рада Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359620, 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 171).
Третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 11);
Садівниче товариство «Дозорний» (ЄДРПОУ 26025977, 07353, Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Лісова (Дозорна);
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 ).
Повний текст судового рішення складено 29.07.2025 року.
Суддя О.Д. Рудюк