Справа № 361/6226/17
Провадження № 4-с/361/38/25
29.07.25
29 липня 2025 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Писанець Наталії Володимирівни,
установив:
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за скаргою ОСОБА_2 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Служба у справах дітей та сім'ї Броварської міської ради Броварського району Київської області.
28 липня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Писанець Наталії Володимирівни. В обгрунтування заяви остання зазначала, що вирішила звернутися до Броварського міськрайонного суду Київської області із запитом про отримання публічної інформації, щоб перевірити, які рішення у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановляв суддя Писанець Н.В. Після отримання відповіді від Броварського міськрайонного суду Київської області їй стало відомо про величезну кількість рішень, у яких суддя Писанець Н.В. звільнила від адміністративної відповідальності осіб, які вчини правопорушення, що має високу суспільну небезпечність. Так, листом від 24.07.2025 підтверджується, що суддя Писанець Н.В. у 2023 році повернула 4 протоколи на доопрацювання, закрила 17 справ, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, 1 справу закрила, у зв'язку із закінченням строку притягнення до відповідальності. У 2024 році 5 справ закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Очевидно, що суддя Писанець Н.В. звільнила від відповідальності осіб у значній кількості справи, що може свідчити про те, що ухвалені суддею рішення не містять належного обґрунтування застосування приписів п. 1 ст. 247 КУпАП, що, як наслідок, не узгоджується з поняттям справедливого судового розгляду. Така поведінка судді під час розгляду наведених судових справ істотно підриває авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду, оскільки відображається на головних елементах здатності судді виконувати довірену йому як судді роботу щодо здійснення правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно й сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді.
Крім викладеного, особливе занепокоєння викликає ситуація із розглядом сімейних справ суддею Писанець Н.В. З початком повномасштабної війни значно зросло навантаження на систему правосуддя у справах, що стосуються захисту прав дітей, визначення місця проживання, участі у вихованні, стягнення аліментів, позбавлення чи поновлення батьківських прав. Такі справи мають високу соціальну чутливість, адже стосуються найвразливіших верств населення - дітей, одиноких матерів, родин, які перебувають у кризових обставинах через війну, втрату житла чи загибель годувальника. Проте, на запит щодо надання детальної інформації про результати розгляду суддею Писанець Н.В. сімейних справ, було надано лише формальні статистичні дані про кількість справ за категоріями без конкретизації рішень, мотивів чи тенденцій. В умовах, коли прозорість судового процесу має бути не лише принципом, а й запорукою довіри суспільства до правосуддя, така відмова в наданні змістовної відповіді фактично свідчить про приховування відомостей, що мають суспільне значення.
Таким чином, у сукупності викладених обставин - численні випадки звільнення осіб від відповідальності у справах з високим ступенем суспільної небезпеки, відсутність належного мотивування рішень, формальна відповідь на запит про сімейні справи, а також зниження довіри до суду з огляду на важливість соціального контексту - вона наполягає на відводі судді Писанець Н.В. задля гарантування її права на справедливий, об'єктивний та відкритий судовий розгляд.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Зі змісту статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).
Згідно зі статтею 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З огляду на підстави заявленого відводу суд вважає, що наведені заявницею обставини не є підставами, у розумінні вимог ст. 36, 37 ЦПК України, для відводу судді Писанець Н.В.
Крім того, заявником не повідомлено і не зазначено жодних інших обставин та не надано підтверджуючих доказів, які б свідчили про упередженість судді Писанець Н.В при розгляді справи за її скаргою на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця, та які викликають сумніви в його неупередженості або об'єктивності до певної зі сторін у справі.
Тлумачення статистичних даних результатів розгляду справ суддями є власним розсудом заявника та не може бути підставою для задоволення заяви про відвід судді.
Суд вважає, що вказаний відвід судді є необґрунтованим, наведені в заяви обставини не підтверджені належними доказами та не є підставою для відводу судді, у зв'язку з чим відповідно до положень ч. 1 ст. 33 ЦПК України, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст.33 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 252 ЦПК України, суд
Передати справу у відповідності до частини першої статті 33 Цивільного процесуального кодексу України до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Писанець