Справа № 357/6648/25
Провадження № 2/357/3583/25
( ЗАОЧНЕ )
28 липня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква, в залі суду № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 07.08.2023 року він позичив відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 75 000 грн. строком на 1 місяць, до 07.09.2023 року, по що позичальник склав боргову розписку. А також, 17.08.2023 року позивач позичив відповідачу ще 75 000 грн., на термін до 17.09.2023, про що позичальник написав боргову розписку, але у вказаний строк відповідач кошти не повернув. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 150 000 грн. за борговими розписками від 07.08.2023р. та від 17.08.2023р., судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 17.06.2025р. (а.с. 18)
В зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 18.07.2025р, 12:30
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, звертаючись до суду з позовною заявою, просив розглядати справу за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов, не заявив жодних клопотань.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що 07.08.2023 року позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 75 000 грн., строком на 1 місяць, тобто до 07.09.2023 року, про що ОСОБА_2 власноруч написав розписку, оригінал якої приєднано до матеріалів справи (а.с.3).
Встановлено, що 17.08.2023 позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 75 000 грн., строком на 1 місяць, тобто до 17.09.2023 року, про що ОСОБА_2 власноруч написав розписку, оригінал якої приєднано до матеріалів справи (а.с.4).
Позиція суду та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
За частиною 2 цієї статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Так, за ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, між сторонами існують договірні правовідносини з позики, встановленим є порушення позичальником зобов'язання щодо повернення боргу. Надані суду розписки про позику не містять жодних відміток про повернення хоч частини коштів. Також, відсутня будь-яка інформація щодо оскарження позичальником договору позики, чи окремих його умов.
Отже, заборгованість виникла з вини відповідача ОСОБА_2 . Суду не надано доказів зворотного, тоді як за ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду наведеного, суд прийшов до висновку, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за розписками про позику від 07.08.2023р. та від 17.08.2023р. на загальну суму 150 000 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сплачений останнім судовий збір в сумі 1500 грн., що підтверджено відповідною квитанцією (а.с.9)
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , борг за розписками від 07.08.2023 та від 17.08.2023 в сумі 150 000 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень) та судові витрати по справі в сумі 1500 грн. (тисяча п'ятсот гривень).
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Позивач : ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 /
Відповідач : ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 /
Повний текст рішення виготовлено 29.07.2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола