Справа № 357/11142/25
1-кс/357/1531/25
про особисте зобов'язання
22 липня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, стосовно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ягубець Христинівського району Черкаської області, громадянин України, фізична особа-підприємець, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваний у кримінальному провадженні № 42024112030000106 від 27 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368-3, ч. 3 ст. 368-4, ч. 3 ст. 368 КК України,
на розгляд слідчого судді надійшло клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк домашнього арешту, із забороною залишати житло, у період часу з 22:00 год. до 05:00 год. наступного дня, до 23 серпня 2025 року, включно, за виключенням надання останньому невідкладної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту, із покладенням таких обов'язків:
- прибувати до старшого слідчого Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , із періодичністю один раз на тиждень, у заздалегідь обумовлену слідчим дату та час, або до суду залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, а саме ОСОБА_7 , експертами, спеціалістами, залученими у кримінальному провадженні, а також з особами, які брали участь, як поняті у цьому ж кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження;
- не відлучатися із м. Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Вказане клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3, ч. 3 ст. 368-4, ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні доказами.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2025 року, підозрюваному ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло, у період часу з 22:00 год. до 05:00 год. наступного дня, строком до 23 липня 2025 року (включно) та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Завершити досудове розслідування до закінчення строку дії вищевказаної ухвали неможливо, оскільки необхідно отримати висновки експертиз, відповіді на запити; провести тимчасові доступи до інформації оператора мобільного зв'язку; допитати свідків обвинувачення, після зібрання нових доказів; розсекретити НС(Р)Д.
Зараз продовжують існувати ризики, що ОСОБА_4 вчинятиме спроби переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду вмотивований тим, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, вчиненого в період воєнного стану, за який законом передбачене реальне покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років. Він усвідомлює можливість понести таке покарання і це спонукатиме його змінити місце проживання та ухилятися від органу досудового розслідування, суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вмотивований тим, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем (здійснює діяльність пов'язану з вантажним автомобільним транспортом), є акредитованим спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, з проведення обстеження машин сільськогосподарської техніки та має доступ до відділу реєстрації сільськогосподарської техніки (районний підрозділ м. Біла Церква) Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у зв'язку з чим може приховати, знищити, спотворити документи, їх проекти, чорнові записи, інші супутні документи, що необхідні для перереєстрації трактора марки МТЗ 80, р.н. НОМЕР_1 , 1992 року випуску.
Ризик незаконного впливу на свідків вмотивований тим, що ОСОБА_4 з метою ухилення від подальшого покарання може впливати на свідків сторони обвинувачення, а саме ОСОБА_7 та працівників відділу реєстрації сільськогосподарської техніки (районний підрозділ м. Біла Церква) Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області та інших свідків, експертів та спеціалістів, зокрема умовлянням, підкупом чи погрозами.
Отож, у зв'язку з цим, з метою запобігти зазначеним ризикам, зважаючи на те, що інші запобіжні заходи не зможуть досягти цієї мети, прокурор вважав доведеною необхідність продовження строку дії домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти клопотання.
Захисник ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного, звертав увагу, що підозра вручена ОСОБА_4 є необґрунтованою, слідством не установлено, що вилучені грошові кошти належали йому, а не підкинуті працівниками оперативних підрозділів. У клопотанні, ризики необґрунтовані, його клієнт не вчинятиме дій, про які вказує прокурор.
До того ж, він вказував, що нічний домашній арешт є занадто суворим запобіжним заходом, його клієнт має певні вади здоров'я, і коли працівники вночі його перевіряють, це негативно впливає на стан здоров'я останнього.
Крім цього, звертав увагу, що його клієнт належно виконує обов'язки покладені судом, намагався здати паспорт для виїзду за кордон, однак органи державної влади його не приймають. Крім цього, ОСОБА_4 з'являється до слідчого кожний тиждень, це створює незручності, оскільки у зв'язку із зайнятістю слідчого, його можна чекати годинами.
Також, ухвалою обмежена можливість пересуватися за межі м. Біла Церква, що перешкоджає підприємницькій діяльності ОСОБА_4 , а відтак за можливості просив дозволити його пересування в межах Білоцерківського району.
Слідчий суддя заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали з кримінального провадження дійшов висновку, що його слід задовольнити частково.
Слідчим суддею установлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2025 року, підозрюваному ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло, у період часу з 22:00 год. до 05:00 год. наступного дня, строком до 23 липня 2025 року (включно) та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Системний аналіз ст. 176, 181, 199 КПК України свідчить, що у разі необхідності строк домашнього арешту, може бути продовжений за клопотанням прокурора, у разі, якщо буде доведено, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Вказані норми не вимагають від слідчого судді повторне дослідження обґрунтованості підозри, оскільки вказане питання вирішується на етапі обрання запобіжного заходу.
Отож, слідчий суддя відхиляє посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 .
Як на підстави для продовження строку домашнього арешту, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може вчиняти спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Як видно з клопотання, наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризик незаконного впливу на свідків, прокурор мотивував, посилаючись лише на тяжкість врученої ОСОБА_4 підозри.
Слідчий суддя вважає, що самої лише тяжкості підозри недостатньо, для обґрунтування ризику того, що підозрюваний може переховуватися від суду або незаконно впливати на свідків. Для встановлення цих ризиків необхідне доведення і інших обставин, які можуть підтвердити їх існування.
Вказане тлумачення відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини, яка міститься у рішеннях у справі «Подвезько проти України», заява № 74297/11, від 12 лютого 2015 року та справі «W. v. Switzerland» від 26 січня 1993 року.
Отже, оскільки прокурор, окрім як на тяжкість підозри, не посилався на будь-які інші обставини, які можуть свідчити про існування ризику переховуватися від суду або незаконно впливати на свідків, слідчий вважає їх недоведеними.
Разом з цим, слідчий суддя вважає доведеним ризик, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки останній є фізичною особою-підприємцем (здійснює діяльність пов'язану з вантажним автомобільним транспортом), є акредитованим спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, з проведення обстеження машин сільськогосподарської техніки та має доступ до відділу реєстрації сільськогосподарської техніки (районний підрозділ м. Біла Церква) Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у зв'язку з чим може приховати, знищити, спотворити документи, їх проекти, чорнові записи, інші супутні документи, що необхідні для перереєстрації трактора марки МТЗ 80, р.н. НОМЕР_1 , 1992 року випуску.
Також, слідчий суддя погоджується з прокурором, що до закінчення строку дії ухвали про домашній арешт, тобто до 23 липня 2025 року, завершити досудове розслідування неможливо, оскільки, як встановлено з постанови про продовження строку досудового розслідування від 17 липня 2025 року, у ході кримінального провадження необхідно отримати висновки експертиз, відповіді на запити; провести тимчасові доступи до інформації оператора мобільного зв'язку; допитати свідків обвинувачення, після зібрання нових доказів; розсекретити НС(Р)Д.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Отже, до підозрюваного може бути застосований домашній арешт, у разі доведення, що застава, особиста порука чи особисте зобов'язання не зможуть запобігти доведеним ризикам.
Прокурор стверджував, що лише домашній арешт зможе запобігти установленим ризикам. Він вважав, що особиста порука чи особисте зобов'язання не можна застосовувати, з огляду на високий ступінь установлених ризиків.
Захисник заперечив проти цього, оскільки підозрюваний і так обмежений в пересуванні в нічний час, через комендантську годину. Крім цього, він звертав увагу на стан здоров'я підозрюваного, який погіршується, через необхідність прокидатися вночі, коли працівники поліції перевіряють дотримання останнім обов'язків покладених на нього судом.
Слідчий суддя, оцінивши наведені доводи, дослідивши надані докази, враховуючи стан здоров'я підозрюваного, установлений ризик, вважає, що запобігти йому та забезпечити дотримання виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків можливо за допомогою особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Отже, з огляду на встановлені ризики, даних про особу ОСОБА_4 , який є фізичною особою-підприємцем і здійснює свою діяльність на території Білоцерківського району, слідчий суддя встановлює підозрюваному ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого у кримінальному провадженні, а також прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі Білоцерківського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками сторони обвинувачення, а саме: ОСОБА_7 , експертами, спеціалістами, залученими у вказаному кримінальному провадженні, а також з особами, які брали участь, як поняті у цьому кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення процесуальних дій та/або судового провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. 194, 199, 309-310, 532 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - задовольнити частково.
Відмовити в продовженні строку домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_4 .
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, на строк, що не перевищує строк досудового розслідування, тобто до 23 серпня 2025 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк, що не перевищує строк досудового розслідування, тобто до 23 серпня 2025 року (включно), такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого у кримінальному провадженні, а також прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі Білоцерківського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками сторони обвинувачення, а саме: ОСОБА_7 , експертами, спеціалістами, залученими у вказаному кримінальному провадженні, а також з особами, які брали участь, як поняті у цьому кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення процесуальних дій та/або судового провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала виконується негайно, після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений - 28 липня 2025 року о 08:40 год.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1