Справа № 344/13003/25
Провадження № 1-кс/344/5233/25
28 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12025091010001214 від 19.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження внесеного 19.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091010001214, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 при невстановлених слідством місці та обставинах вступили у злочинну змову з метою незаконного заволодіння транспортними засобами на території м. Івано-Франківська.
З цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , 19.07.2025, близько 01.30 год., прибули в двір житлового будинку АДРЕСА_1 .
Перебуваючи на вказаному місці, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , підійшли до автомобіля марки «ВАЗ - 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , бежевого кольору який належить потерпілому ОСОБА_7 .
В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ - 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на незаконне заволодіння транспортним засобом, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, користуючись, тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що даний транспортний засіб їм не належить, розподілили між собою ролі згідно яких ОСОБА_6 , шляхом пошкодження вікна водійських дверцят незаконно проник до салону зазначеного транспортного засобу, а ОСОБА_4 стояв поруч та спостерігав, щоб їхні незаконні дії не були викриті сторонніми особами. Після чого, ОСОБА_6 , перебуваючи в салоні вказаного вище транспортного засобу, шляхом з'єднання електричних дротів запалювання, привівши в дію двигун автомобіля, після чого ОСОБА_4 , присів до його салону та розпочали рух на ньому, чим незаконно заволоділи автомобілем марки «ВАЗ - 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , бежевого кольору на якому покинули місце вчинення злочину, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 24 266 гривень.
Окрім цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продовжуючи свою незаконну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння транспортним засобом 26.07.2025, близько 01 год., прибули в двір житлового будинку № АДРЕСА_3.
Перебуваючи на вказаному місці ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підійшли до автомобіля марки «ВАЗ - 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , оранжевого кольору який належить потерпілому ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ - 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , діючи умисно та повторно за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на незаконне заволодіння транспортним засобом, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, користуючись, тим що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що даний транспортний засіб їм не належить розподілили між собою ролі, згідно яких ОСОБА_6 , шляхом пошкодженні вікна водійських дверцят незаконно проник до салону зазначеного транспортного засобу, а ОСОБА_4 стояв поруч та спостерігав, щоб їхні незаконні дії не були викриті сторонніми особами. Після чого, ОСОБА_6 , перебуваючи в салоні вказаного вище транспортного засобу, за допомогою викрутки привів в дію двигун автомобіля, після чого ОСОБА_4 , присів до його салону та розпочали рух на ньому, чим незаконно заволоділи автомобілем марки «ВАЗ - 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , оранжевого кольору на якому покинули місце вчинення злочину, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 24 132 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
26 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та 26.07.2025 підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах огляду місця події, довідкою по відеозаписах з місця події, показаннями потерпілих, вилученими речовими доказами та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, так як санкція ч. 2 ст. 289 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, може намагатись уникнути покарання.
Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку, немає стійких соціальних зв'язків.
Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті 178 КПК України, слідство приходить до висновку, що ОСОБА_4 працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі не хворіє. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування, джерел доходу, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з викладених в ньому обставин, просив задоволити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби, надавши можливість ОСОБА_4 працювати, у разі якщо суд дійде переконання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив визначити заставу. Зазначив, що мати перебуває за кордоном, а він лише вишов з лікарняного.
Підозрюваний в судовому засіданні щиро покаявся, підтримав думку захисника, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, оскільки працює, заощаджень не має.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
26 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та 26.07.2025 підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодружений, з середньою освітою, раніше не судимий.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 2 ст. 289 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого, відповідно до ч. 2 ст. 289 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як зазначено у клопотанні, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
Водночас, вирішуючи питання обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую те, що оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, а також визнання ним вини у скоєному, його молодий вік, приходжу до висновку що такий запобіжний захід є непосильним для підозрюваного.
Отже, беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, його майновий стан та доходи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування ще більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про часткове задоволення клопотання та вважає, що на підставі ст. 181 КПК України слід застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства, поклавши на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, утриматись від спілкування із свідками сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт/паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 22, 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України
Клопотання задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому у період часу з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. залишати місце свого постійного проживання - АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду,
-утриматись від спілкування із свідками сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт/паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє до 26.09.2025 року включно, в межах строку досудового розслідування та підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , а контроль за її виконанням покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1