Справа № 282/115/22
Провадження № 2-др/282/3/25
29 липня 2025 року
селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Носача В.М.,
при секретарі судового засідання Наумчук-Їлмаз О.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Любарської селищної ради, Орган опіки та піклування Любарської селищної ради, про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними батьком, який проживає окремо, -
23 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №282/115/22.
Заява мотивована тим, що 19 червня 2025 року Любарським районним судом Житомирської області винесено судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. В судовому засіданні, представником позивача, було усно заявлено, що за наслідками розгляду справи буде подана заява про стягнення витрат на правничу допомогу в передбачений законом строк.
У зв'язку із розглядом справи Любарським районним судом Житомирської області були понесені витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 18500,00 гривень, що підтверджуються доданими до заяви документами, зокрема договором про надання правничої допомоги та додатками до нього, актом сплати коштів.
Таким чином, вартість складання позовної заяви склала 2500 гривень. Вартість судових засідань була узгоджена сторонами в розмірі 800,00 грн, станом на січень 2022 року. З початком війни вартість судових засідань була переглянута, відповідно встановлено 2000,00 гривень з урахуванням загального підвищення цін.
Заявник вказує, що правові витрати є реальними, узгодженими, послідовними та оплаченими.
10 липня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідачки ОСОБА_4 про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача зазначає, що в позовній заяві від 27 січня 2022 року ОСОБА_1 зазначив: «на даний час будь-які судові витрати, окрім сплати судового збору, не понесені та не плануються». Зважаючи на долучений ОСОБА_2 до заяви про ухвалення додаткового рішення додаток №1 до договору (угоди) про надання правової допомоги №26/01/1 підписаний ніби то останньою та ОСОБА_1 26 січня 2022 року та в якому чітко зазначено, що на день укладення Договору клієнтом здійснюється оплата за написання позовної заяви в розмірі 2500 гривень. Представник відповідачки вважає, що виникає обґрунтований сумнів щодо дати формування договору про надання правничої допомоги у вказаній справі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та щодо виконання вищевказаного обсягу роботи самим адвокатом.
Вказує, що у зв'язку із відсутністю в позовній заяві орієнтовної суми судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу, представник відповідачки вважає, що з врахуванням зазначених обставин та керуючись приписами ч.2 ст.134 ЦПК України, суд вправі відмовити йому у відшкодуванні витрат, за винятком сплаченого судового збору.
Крім того, представник відповідачки зазначила, що згідно акту сплати коштів клієнтом адвокату від 19 червня 2025 року "Клієнтом було здійснено оплату послуг Адвоката згідно Договору 26/01/1 від 26.01.2025 у розмірі 18500 гривень за представництво інтересів Клієнта у семи судових засідань, вартістю 2000 гривень, тобто на загальну суму 14000 гривень та за нібито складення позовної заяви на суму 2500 гривень, що в сукупності складає 16500 гривень. Сплачена Адвокату сума в розмірі 18500 гривень будь-якими доказами, які підтверджували послуги, за які останні не сплачені, до заяви ОСОБА_2 не додані, як і не долучено договір про надання правової допомоги від 26.01.2025.
Разом з тим вказує, що з семи судових засідань, в яких ОСОБА_2 приймала участь в якості представника ОСОБА_1 , шість було проведено за її участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та тривали менше години, а тому вважає що вартість кожного такого судового засідання в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень є явно завищеною та необґрунтованою.
На підставі викладеного вище, представник відповідачки просить суд у задоволені заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі №282/115/22 відмовити. Судові витрати на правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 у зв'язку із розглядом справи №282/115/22 залишити за останнім.
У випадку відмови щодо залишення витрат на правову допомогу за ОСОБА_1 зменшити їх розмір.
В судовому засіданні позивач та його представник позивача ОСОБА_2 заяву про стягнення витрат на правничу допомогу підтримали просили суд її задовольнити. Адвокат Антонович О.С. дала пояснення аналогічні викладеним у заяві. Крім того, вказала, що нею помилково в акті сплати коштів клієнтом адвокату не зазначено розрахунок ще одного судового засідання. Також вказала, що в позовній заяві позивачем вказано, що у разі понесення додаткових витрат, пов'язаних з розглядом справи, про такі витрати суд буде повідомлено додатково, що і було зроблено нею, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та надали пояснення аналогічні викладеним в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Також відповідачка ОСОБА_3 вказала, що нею не вчинялись будь-яких перешкоди щодо спілкування позивача з його дітьми, а навпаки саме позивач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Таким чином, у зв'язку з відсутністю в її діях будь-якої протиправної поведінки, просила відмовити у стягненні з неї витрат на правничу допомогу.
Частинами 3, 4 ст.270 ЦПК України визначено: суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Вислухавши пояснення учасників процесу, розглянувши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд встановив наступне.
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 19 червня 2025 року у справі № 282/115/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено спосіб участі батька гр. ОСОБА_1 , у вихованні малолітніх синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкуванні з ним. Відповідно до мотивувальної частини рішення суду, зважаючи на посилання представника позивача на положення ч. 8 ст. 141 та ст. 246 ЦПК України, витрати позивача на правничу допомогу не стягувались.
23 червня 2025 року представником позивача подано заяву про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18500,00 грн. До заяви долучено договір (угода) про надання правничої допомоги від 26 січня 2022 року №26/01/1, додаток №1 від 26.01.2022 до договору (угоди) про надання правничої допомоги від 26 січня 2022 року та №2 від 23.09.2024 до договору (угоди) про надання правничої допомоги від 26 січня 2022 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 19 червня 2025 року.
У відповідності до ч.1, 2, 3 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що 26 січня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Антонович Ольгою Сергіївною укладено Договір (угоду) про надання правничої допомоги №26/01/1, в якому визначені права та обов'язки сторін та міститься посилання, що вартість надання правової допомоги за цим договором визначається за добровільною згодою сторін і визначена в додатку №1 до даного договору.
Із додатку №1 від 26.01.2022 до договору (угоди) про надання правничої допомоги №26/01/1 слідує, що складання позовної заяви про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними батьком, який проживає окремо складає 2500,00 грн; представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції складає 800,00 грн за кожне судове засідання у справі про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними батьком, який проживає окремо.
Додатком №2 від 23.09.2024 до договору (угоди) про надання правничої допомоги №26/01/1 сторони встановили, що представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції складає 2000,00 грн за кожне судове засідання у справі про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними батьком, який проживає окремо.
Відповідно до акту сплати коштів клієнту ОСОБА_1 здійснив оплату послуг адвоката на загальну суму 18500,00 грн, із розрахунку: 2500,00 грн - складання позовної заяви; 14000,00 грн за сім судових засідань в розрахунку по 2000,00 грн за кожне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Із додатку №1 від 26.01.2022 до договору (угоди) про надання правничої допомоги №26/01/1 долученого представником позивача до заяви слідує, що вартість складання позовної заяви про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними батьком, який проживає окремо складає 2500,00 грн та на день укладення договору, клієнтом здійснено оплату послуг за написання позовної заяви. Таким чином, згідно долучених матеріалів вбачається, що оплата послуг за написання позовної заяви в розмірі 2500 грн понесені позивачем 26.01.2022.
Разом з тим, у позовній заяві, яка була підписана позивачем та подана до суду 27 січня 2022 року позивач вказав: " На даний час будь - які судові витрати, окрім сплати судового збору, не понесені та не плануються. Якщо вони будуть понесені в майбутньому - я повідомлю суд додатково."
З огляду на викладене, враховуючи, що на дату подачі позовної заяви ОСОБА_1 вказував, що судові витрати, окрім сплати судового збору, ним не понесені, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача зазначених представником позивача витрат на складання позовної заяви в сумі 2500,00 грн, так як про такі витрати не зазначено позивачем в позовній заяві.
Разом з тим, виходячи із додатку №2 від 23.09.2024 до договору (угоди) про надання правничої допомоги №26/01/1 та із акту сплати коштів клієнтом адвокату із розрахунку семи судових засідань по 2000,00 грн кожне з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 , підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 14000,00 грн.
Щодо посилання представника відповідачки ОСОБА_4 на те, що шість судових засідань було проведено за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та тривали менше години, а тому вартість кожного такого судового засідання в розмірі 2000 грн є явно завищеною та необґрунтованою, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст.30 Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Враховуючи, що умовами договору передбачена фіксована плата за участь у кожному судовому засіданні в розмірі 2000,00 грн суд не вбачає підстав для втручання в договірні відносини між адвокатом та клієнтом, а тому враховуючи із співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, кількістю судових засідань, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу за участь представника в судових засіданнях.
Керуючись ст. 58, 60, 134,141, 246, 247, 265, 270, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача Антонович Ольги Сергіївни про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Любарської селищної ради, Орган опіки та піклування Любарської селищної ради про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними батьком, який проживає окремо.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14000,00 (чотирнадцять тисяч ) гривень.
В задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Інформація про учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Любарської селищної ради, адреса: Житомирська область, Житомирський район, селище Любар, вул. Незалежності, 39, ЄДРПОУ:32024296.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Любарської селищної ради, адреса: Житомирська область, Житомирський район, селище Любар, вул. Незалежності, 39, ЄДРПОУ:04345664.
Головуючий суддя В.М.Носач