Справа № 185/6755/25
Провадження 1-кп/185/1214/25
іменем України
29 липня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046370000197 від 06.06.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, неодружений, який має середньо-спеціальну освіту, офіційно непрацевлаштований, проходив службу в АТО, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
05.04.2024 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 126-1 КК України до 1 року позбавлення волі, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.02.2025 вирок Павлоградського міськрайонного суду від 05.04.2024 змінено в частині покарання на 240 годин громадських робіт, на підставі ст. 91-1 КК України застосовано обмежувальний захід у вигляді проходження програми для кривдників протягом 3 місяців,
24.06.2025 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на один рік, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
установив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_3 вчинив умисне ухилення від проходження програми для кривдників, за таких обставин.
05.04.2024 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області по справі № 185/2010/24, провадження № 1-кп/185/633/24, ухвалено вирок за ст. 126-1 КК України відносно ОСОБА_3 . Згідно з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.02.2025 вирок Павлоградського міськрайонного суду від 05.04.2024 щодо ОСОБА_3 змінено в частині призначення покарання, призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт та на підставі ст. 90-1 КК України застосовано обмежувальний захід, відповідно до якого покладено на ОСОБА_3 обов'язок пройти програму для кривдників протягом 3 місяців.
З вказаним рішенням суду ОСОБА_3 ознайомлений у встановленому законом порядку. Проте, ОСОБА_3 , направлений судом для проходження корекційної програми для кривдників та належним чином повідомлений про призначений судом обов'язок щодо її проходження, достовірно знав про необхідність участі у програмі та про покладені на нього обов'язки. Усвідомлюючи наслідки невиконання, поінформований про день та час відвідування, маючи реальну можливість пройти програму, з метою ухилення від виконання покладеного обов'язку, умисно та без поважних причин не з'явився до Громадської організації клуб «Імпульс», тим самим умисно ухилився від проходження програми для кривдників.
Внаслідок таких дій ОСОБА_3 заподіяно шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду й органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Вказаними умисними діями ОСОБА_3 , на якого було покладено обов'язок проходження програми для кривдників, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06.02.2025 у справі № 185/2010/24, маючи реальну можливість пройти програму та не маючи поважних причин для її невиконання, умисно ухилився від проходження програми для кривдників.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 , передбачена ст. 390-1 КК України.
Позиція сторін кримінального провадження
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , повністю згоден з пред'явленим обвинуваченням, беззаперечно визнає його, а наведені в обвинуваченні час, місце, спосіб та всі обставини вчинення злочину встановлено та наведено в обвинувальному акті вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Просив допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки йому цілком зрозуміло детально роз'яснене висунуте обвинувачення, він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, та вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, у зв'язку з чим досліджувати їх немає ніякої необхідності.
З'ясувавши думку учасників процесу, які, кожен окремо, не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши обвинуваченому правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Відповідно до витягу з ЄРДР за 12025046370000197 від 06.06.2025, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ст. 390-1 КК України, 05.06.2025 до Павлоградського РВП надійшло повідомлення з ГО Клуб «Імпульс» про те, що ОСОБА_3 , не пройшов програму для кривдників (к.п. арк. 16).
Відповідно до повідомлення ГО Клуб «Імпульс» № 9 від 06.05.2025, про не проходження типової програми для кривдників, ГО Клуб «Імпульс» повідомляє, що за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , направлений в ГО клуб «Імпульс» для проходження типової програми для кривдників до ГО Клуб «Імпульс» не з'явився. Типову програму для кривдників не пройшов (к.п. арк. 18).
Повідомленням про підозру від 16.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_3 підозрюється в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою щодо якої такі заходи застосовані судом, тобто у вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України. (к.п. арк. 19-20).
Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого
Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_3 , суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч. 3 ст. 349 КПК України, доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 , «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії за ст. 390-1 КК України, а саме умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
Об'єктом злочину є інтереси правосуддя у частині забезпечення виконання призначених судом проходження програми для кривдників.
Об'єктивна сторона злочину характеризується бездіяльністю і проявляється у формі ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
Кривдник - це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі або насильство за ознакою статі.
Програма для кривдника - це комплекс заходів, складених на основі оцінки ризиків та спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника та формування в нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків (статті 1, 28 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Злочин вважається закінченим з моменту, коли особа фактично ухилилась від виконання заходів, передбачених програмою для кривдників.
Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яку зобов'язано пройти програму для кривдників, відповідно до ст. 91-1 КК.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання
Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов'язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, за час проживання на території Межиріцької сільської ради зарекомендував себе з задовільної сторони, з 01.04.2016 по 08.07.2016 та з 18.07.2016 по 11.10.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції м. Маріуполя та м. Волноваха Донецької області, має подяку за сумлінне виконання службових обов'язків, офіційно не працює, раніше судимий, неодружений, підлягає покаранню за вчинення кримінального проступку, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення ОСОБА_3 , до скоєного, впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості й цілей правосуддя, щирого каяття, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ст. 390-1 КК України у виді обмеження волі.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 ОСОБА_3 був засуджений за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком тривалістю один рік.
Враховуючи той факт, що інкриміноване кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 вчинив до ухвалення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2025, за яким йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, тому остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд призначає на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покараньзі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. ст. 75,76 КК України.
Саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Мотиви ухвалення інших рішень
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373,374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покараньза цим вироком суду та за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2025, призначити ОСОБА_3 до відбування остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1