Справа № 601/1990/25
Провадження № 1-кс/601/504/2025
29 липня 2025 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець клопотання старшого слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільської області капітана поліції ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12025211010000257 від 02 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, освіта середня-спеціальна, депутатом не являється, на утриманні малолітніх дітей не має, не судимий (згідно ст. 89 КК України),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_4
встановив:
Старший слідчий СВ Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 .. Клопотання погоджено прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_5 ..
Із клопотання вбачається, що у невстановлений час та невстановленому місці, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та носіння предмету, вилученого законом з обігу, а саме однієї бойової ручної гранати РГД-5, заводського виготовлення, із запалом УЗРГМ, яка є бойовим припасом та 57 (п'ятдесят сім) бойових патронів калібру 5,45 мм (5,45х39мм), зразка 1974 року, промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, де 16 (шістнадцять) патронів із звичайними кулями, 28 (двадцять вісім) патронів із бронебійними кулями та 13 (тринадцять) із трасуючими кулями, Даний тип патронів призначений для проведення пострілів із зброї калібру 5,45 мм (5,45х39 мм) в якій вони є штатним, які є боєприпасими, без передбаченого законом дозволу.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 на початку травня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому місці, незаконно придбав, одну бойову ручну гранату РГД-5, заводського виготовлення, із запалом УЗРГМ, яка є бойовим припасом та 57 (п'ятдесят сім) бойових патронів калібру 5,45 мм (5,45х39мм), зразка 1974 року, промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, дані патрони придатні для стрільби та є боєприпасами.
Після цього, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що придбані ним предмети відноситься до категорії бойових припасів, переніс їх до власного місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав в житловому будинку домоволодінні до 10.07.2025.
10.07.2025 під час невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено одну бойову ручну гранату РГД-5, заводського виготовлення, із запалом УЗРГМ, яка є бойовим припасом та 57 (п'ятдесят сім) бойових патронів калібру 5,45 мм (5,45х39мм), зразка 1974 року, промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, де 16 (шістнадцять) патронів із звичайними кулями, 28 (двадцять вісім) патронів із бронебійними кулями та 13 (тринадцять) із трасуючими кулями. Даний тип патронів призначений для проведення пострілів із зброї калібру 5,45 мм (5,45х39 мм) в якій вони є штатним, без передбаченого законом дозволу, дані патрони придатні для стрільби та є боєприпасами.
Відповідно до ч.2 ст.178 ЦК України, види об'єктів цивільних справ, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 ст.263 КК України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної), бойових припасів вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Враховуючи те, що спеціального закону, який регулює порядок придбання, зберігання та носіння зброї, вибухових припасів та вибухових речовин немає, дозвіл на володіння об'єктами, які обмежені в цивільному обороті, на законних підставах, фізичним особам-загального статусу, виданий бути не може.
Враховуючи наведене ОСОБА_4 не маючи будь-якого дозволу на такі дії, придбав, зберігав та носив одну бойову ручну гранату РГД-5, заводського виготовлення, із запалом УЗРГМ, яка є бойовим припасом та 57 (п'ятдесят сім) бойових патронів калібру 5,45 мм (5,45х39мм), зразка 1974 року, промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, де 16 (шістнадцять) патронів із звичайними кулями, 28 (двадцять вісім) патронів із бронебійними кулями та 13 (тринадцять) із трасуючими кулями. Даний тип патронів призначений для проведення пострілів із зброї калібру 5,45 мм (5,45х39 мм) в якій вони є штатним, без передбаченого законом дозволу, дані патрони придатні для стрільби та є боєприпасами, чим порушив вимоги: п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VІІІ від 23 грудня 2015 року, Постанови Верховної Ради України за № 2471- ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992р. та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21.08.1998 року.
Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, що виразилися у придбанні, зберіганні, носінні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_4 11 липня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення є показання свідків, протокол обшуку, висновки експерта, які вказують про вчинене кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Крім цього, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого, ч. 1 ст. 263КК України, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України тяжкого злочину, та усвідомлюючи суворість зазначеного злочину та покарання, передбаченого за його вчинення, підозрюваний ОСОБА_4 може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
- незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск на свідків, шляхом погрози він може схиляти свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. на його покази з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України, відсутність у нього постійного місця роботи, майновий стан, репутацію, дотримання умов застосування запобіжних заходів.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний раніше не судимий, згідно наданої характеристики, до органу місцевого самоврядування скарг на нього не надходило, ніде не працює.
Таким чином, вищезазначені ризики у комплексі свідчать про виправданість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити з наведених у клопотанні підстав.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
На думку слідчого судді, про обґрунтованість підозри, пред'явленої та його причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 301-1 КК України свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваного конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження, відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, та з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 розуміючи вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст.263 КК України, може вчиняти дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування.
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги вищевикладене, те що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, слідчий суддя вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, характеристику підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе у повній мірі забезпечити можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та забезпечити досягнення мети кримінального провадження.
У клопотанні слідчого також порушується питання про покладення таких обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: з'явитися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомити слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
З огляду на тяжкість, характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, існуючого ризику, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги слідчого про покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Покладення таких обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов'язків дає можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому з урахуванням положень ст.219 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись статями 178, 179, 194 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 (два) місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні зобов'язання:
- прибувати до старшого слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , прокурора, суду за першою вимогою.
Строк дії ухвали закінчується 28 вересня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього можуть бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільської області капітана поліції ОСОБА_3 ..
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 29 липня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1