Справа № 2/593/348/2025
"29" липня 2025 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., ознайомившись із позовною заявою, поданою адвокатом Мартищук Людмилою Петрівною в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Саранчуківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, як органу опіки і піклування про позбавлення батьківських прав, -
29 липня 2025 року адвокат Мартищук Людмила Петрівна в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулася до Бережанського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Саранчуківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, як органу опіки і піклування про позбавлення батьківських прав, у якій просить в судовому порядку позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд прийшов до висновку, що вказана позовна заява, подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Всупереч ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не долучено документів, які би свідчили про сплату стороною позивача судового збору у встановлених порядку і розмірі, чи документів, які є підставою для звільнення позивача від його сплати.
І хоч подана позовна заява містить клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору, однак вказане клопотання до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.
Частиною першою статті 5 ЗУ " Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак позивачка не відноситься до жодної категорії осіб, визначених у вказаному переліку.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України " Про судовий збір" та ст. 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення позивача від сплати судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Крім того, у пункті 29 Постанови Пленуму ВСУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України " Про судовий збір" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на підтвердження майнового стану позивачки не було надано жодного доказу.
А так як із поданого позову та долучених до нього документів позивачкою на підтвердження свого скрутного матеріального становища не представлено суду жодних документів, а тому, враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити.
Роз'яснити позивачці, що подані нею позовні вимоги мають бути проплачені судовим збором, який у відповідності до ч.1 ст. 4 Закону справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову чи у фіксованому розмірі.
А так як відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому, враховуючи зазначені вимоги закону, позивачці необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 1211,20 гривень та надати суду докази його сплати.
Крім вказаного, хоч відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років, однак стороною позивача всупереч вищезазначеному до позовної заяви не долучено, ні свідоцтва про народження дитини в інтересах якої заявлено позов, яке би свідчило про їх родинні стосунки, будинкову книгу, чи інший документ, який би підтверджував факт їх спільного проживання.
Відповідно до ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Процес позбавлення батьківських прав умовно поділяється на етапи, зокрема, етап звернення заявника з відповідною заявою до органу опіки та піклування про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідачки будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Однак стороною позивача у поданій суду позовній заяві не зазначено, а до позову не долучено належних доказів щодо винної поведінки матері та попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання її дитини.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав.
А тому суд вважає, що позивачка не зазначила відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п. 6 ч. 3 ст.175 ЦПК України.
Крім вищевказаного, суд звертає увагу також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4, 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття, однак при подачі вказаних позовних вимог стороною позивача не враховано, що особа, яка зазначена відповідачем, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ще не досягла повноліття, а тому вказані вимоги до неї застосовані бути не можуть.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву, подану адвокатом Мартищук Людмилою Петрівноою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Саранчуківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, про позбавлення батьківських прав, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що в разі не усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.