Справа № 944/346/25
Провадження №2/944/972/25
(ЗАОЧНЕ)
24.07.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши в судовому засіданні, в залі суду, в місті Яворові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В огрунтування заявлених вимог покликається на те, що 27.10.2023 між ТОВ "Качай гроші" та відповідачкою, ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10016938 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомилася з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику.
Після цього добровільно без примусу чи тиску відповідачка заявила про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказала свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Пунктом 4.3.4 договору передбачено, що позичальник при реєстрації на сайті кредитодавця зобов'язується вказувати повні, точні та достовірні відомості, включаючи свої персональні дані. Відмова Клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з клієнтом та відмову від надання йому кредиту.
ТОВ «Качай гроші», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки позичальнику.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а отже належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
У вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 5000грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктом 1.5. передбачено, що за надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає: 250грн. Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 5000грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту. Отже, відразу після вчинених дій відповідачки 27.10.2023 ТОВ "Качай гроші" ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-10016938 від 27.10.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку №4149-51XX-XXXX-2523, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ "Качай гроші".
Тобто, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 09.09.2024 з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та додатком до нього.
Всупереч умов договору №00-10016938 від 27.10.2023 відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 15250грн., яка складається з наступного: 5250грн. - заборгованість по кредиту; 10000грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 22.01.2024 24.12.2024.
Згідно з п.1.3.1 позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 26 листопада 2023 протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Відповідно до п.1.4 сторони погодили тип процентної ставки-фіксована.
Згідно вимог п.1.4.1 договору знижена процентна ставка становить 0,5(нуль цілих 5 десятих)% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного договору.
22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-10016938 від 27.10.2023.
Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 12500 грн., Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024.
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №00-10016938 від 27.10.2023.
Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
В ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за Договором №00-10016938 від 27.10.2023 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідачки в розмірі 15250грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс в зв'язку із розглядом даної справи складає 9 422,40 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: - судовий збір: 2 422,40 грн. 7 000грн. - витрати на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу складаються: 1 000грн. - вивчення матеріалів справи, 500грн. - складання адвокатського запиту, 500грн. - складання клопотання про витребування доказів 1 год., 5 000грн. - складання позовної заяви 2 год.
Просить суд позовні вимоги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №00-10016938 від 27.10.2023року в розмірі 15 250 грн., 2 422 грн. 40 коп. судових витрат, пов'язаних з сплатою судового збору, та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, відзив від відповідачки, на адресу суду не надходив.
Як вбачається, з позовної заяви, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , саме на цю адресу були скеровані виклики в судове засідання.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так як відповідачка, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання не з'явився повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч.3 ст.131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подав відзиву, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та згідно ч.6 ст.128, ст.280 ЦПК України, постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 27.10.2023 між ТОВ "Качай гроші" та відповідачкою, ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10016938 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомилася з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику.
Після цього добровільно без примусу чи тиску відповідачка заявила про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказала свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 692R6. Зокрема, 27.10.2023 15:29:34 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційнотелекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Пунктом 4.3.4 договору передбачено, що позичальник при реєстрації на сайті кредитодавця зобов'язується вказувати повні, точні та достовірні відомості, включаючи свої персональні дані. Відмова Клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з клієнтом та відмову від надання йому кредиту.
ТОВ «Качай гроші», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки позичальнику.
Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.
Первісний кредитор своє зобов'язання за Кредитним договором перед Позичальником виконав,
Пунктом 1.5. передбачено, що за надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає: 250грн. Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 5000грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту. Отже, відразу після вчинених дій відповідачки 27.10.2023 ТОВ "Качай гроші" ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-10016938 від 27.10.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку №4149-51XX-XXXX-2523, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ "Качай гроші".
Тобто, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 09.09.2024 з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та додатком до нього.
Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Всупереч умов договору №00-10016938 від 27.10.2023 відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 15250грн., яка складається з наступного: 5250грн. - заборгованість по кредиту; 10000грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 22.01.2024 24.12.2024.
22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-10016938 від 27.10.2023.
Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 12500 грн., Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024.
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №00-10016938 від 27.10.2023.
Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
В ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за Договором №00-10016938 від 27.10.2023 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідачки в розмірі 15250грн.
Згідно ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений Документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні,новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, позивач набув право належного кредитора до відповідача за Кредитним договором.
Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний. На час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати боргу та не спростовано зазначених позивачем обставин.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У зв'язку з вищевказаним, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором утворилась заборгованість.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що на підставі наданих стороною позивача доказів встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконує, відповідачем доводи позову не спростовані та не надано суду докази належного виконання кредитних зобов'язань, а відтак суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №00-10016938 від 27.10.2023року в розмірі 15 250 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 - 3 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з вимогами ст.137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, відповідно до ч.6 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 915/1654/19.
Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000грн.
На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання правничої допомоги, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №2211/E від 22 листопада 2024року, додаткова Угода №11 до Договору про надання правничої допомоги №2211/E від 22 листопада 2024року, акт приймання-передачі наданих послуг.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, тому суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №00-10016938 від 27.10.2023року в розмірі 15 250 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судових витрат, пов'язаних з сплатою судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, 7 000 (сім тисяч)грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлено в разі пропуску строку з інших причин.
Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua/
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС»
юридична адреса: 02090, м.Київ, Харківське шосе, 19 офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: Швед Н.П.