Справа № 466/6136/24
Провадження № 2/466/452/25
28 липня 2024 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі : головуючого-судді Білінської Г.Б.
секретаря Ханас С.А.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач - ТзОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування вимог покликається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №230504-61617-1 від 04.05.2023 р., за яким відповідач отримала кредит у розмірі 5000 грн. строком на 150 днів - до 01.10.2023 р. шляхом переказу на її картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % за кожен день користування.
Станом на 28.05.2024 р. у відповідача виникла заборгованість по вказаному договору в розмірі : -5000 грн. по тілу кредиту; -26250 грн. заборгованості за нарахованими процентами, які позивач просить стягнути з відповідачки. Окрім цього просить стягнути сплачену суму судового збору та 9000 грн. витрат на правову допомогу.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить справу розглянути без його участі, що стверджується заявою, наявною в матеріалах справи.
Відповідачка та її представник позовні вимоги заперечили з підстав, зазначених у відзиві, просять у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані письмові докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №230504-61617-1 від 04.05.2023 р., за яким відповідач отримала кредит у розмірі 5000 грн. строком на 150 днів - до 01.10.2023 р. шляхом переказу на її картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % за кожен день користування.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача ОСОБА_1 на веб-сайті в мережі Інтернет, підписання договору відбулось за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором .
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.10.2024 3 Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.10.2024 4 При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону). Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.10.2024 5 підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень зазначених норм права вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційнокомунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та / або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України)
Виходячи з положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні позивачка не заперечила факт укладення договору та підписання його нею електронним підписом.
Відтак, заявлена до стягнення сума тіла кредиту в розмірі 5000 грн., отриманого позивачкою за договором, підлягає до стягнення в користь позивача.
Стосовно нарахування відсотків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1-2 ч. 1. ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Зобов'язання позичальника щодо сплати грошових коштів (кредиту) супроводжувались необхідністю сплати процентів із урахуванням денної процентної ставки у розмірі 3,5%, що підтверджується умовами договору № 230504-61617-1 від 04.05.2023 року та суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».
Наданий позивачем розрахунок заборгованості по договору №230504-61617-1 не містить ні порядку, ні розмірів, ні часу нарахування відсотків у такій сумі, що унеможливлює дослідження та перевірку такого.
Оскільки за положеннями ч.5 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому установлені у своїй сукупності обставини свідчать щодо не підтвердження позивачем позовних вимог за відсотками , що має наслідком відмови у позові в цій частині.
Окрім цього, суд враховує ту обставину, що позивачем не направлялися до відповідача на поштову адресу повідомлення про зміни умов кредитного договору.
Разом з тим, з відповідачки слід стягнути сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору
Стосовно вимоги про стягнення із позивачки витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (ч.8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ч.3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що при встановленні розміру гонорару ,адвокатом враховуються складність справи,кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У Постанові ВС від 07.09.2020 р. у справі №810\873\17 висловлена правова позиція про те, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом і формами, може включати консультації, роз'яснення, складання позовів ,звернень, здійснення представництва, зокрема і в судах . Прпаво на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи із іншими суб'єктами права. Однак, склад та розмір витрат, пов'язаних їх оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову.
До заяви долучено копію Договору про надання правової допомоги, копії акту приймання-передачі послуг від 12.01.2024 р.
У даному провадженні позов задоволено частково.
Відтак, суд вважає, що заявлена адвокатом сума витрат на правову допомогу 9 000,00 грн. є неспівмірною до кількості та якості наданих послуг, а тому підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст.ст. 10,12,81,82,263,264,265 ЦПК України, ст.ст. 639,1054 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 в користь ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ: 43492595, адреса: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, 5000 (п'ять тисяч) грн. заборгованості по кредитному договору №230504-61617-1 від 04.05.2023 р.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ: 43492595, адреса: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ: 43492595, адреса: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, 1000 (одну тисячу) грн. витрат на правову допомогу.
В задовленні решти вимог- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя Г. Б. Білінська