Справа № 459/2469/25
Провадження № 2/459/719/2025
29 липня 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Новосад М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,-
23.07.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів.
28.07.2025 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі частки доходу щомісячно, що здійснюється на підставі виконавчого листа №459/1527/22, виданого 15.08.2022 в межах виконавчого провадження №78644065 від 18.07.2025.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що дочка знаходиться повністю на його утриманні та фактично проживає з ним тривалий період часу. Стягнення аліментів на користь відповідача призведе до обмеження його бюджету та скорочення витрат на дочку. На підставі зазначеного, просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову.
Дослідивши зазначену заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є: припинення стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27.06.2022 року і до досягнення дитиною повноліття; визнати виконавчий лист №459/1527/22, виданий 15.08.2022 на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області, таким, що не підлягає виконанню; та стягнення аліментів з ОСОБА_2 на його користь на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до повноліття дитини.
Згідно з статтею 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
При цьому, стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 проводиться Шептицьким ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Західного МУ МЮ в рамках виконавчого провадження №78644065 від 18.07.2025 року на підставі виконавчого листа №459/1527/22, виданого Червоноградським міським судом Львівської області.
Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з засад судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Зупинення виплат аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.
Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала відповідне клопотання, інших осіб, які є учасниками справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням судового рішення.
Позивачем у своїй заяві не наведено тих обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання за виконавчим листом про стягнення аліментів, які є періодичними платежами, що стягуються на утримання дитини, утруднить або може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.
У разі задоволення позову про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів має бути припинено від дня набрання чинності рішенням суду, а не від дня пред'явлення позову.
Тому суд вважає помилковим твердження заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.
Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі №524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року по справі № 950/2492/19, провадження № 61-11673ск20.
В даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов'язковості судових рішень.
На підставі зазначеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову, зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності таких заходів, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що відсутня реальна загроза невиконання судового рішення у випадку прийняття його на користь позивача, тому заявлені вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя: М. Д. Новосад