465/2313/25
2/465/2311/25
Іменем України
29.07.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Чорного І.Я.
з участю секретаря судового засідання Курочки Ю.І.
без участі сторін та фіксації процесу технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить стягнути з відповідача суму заборгованості: за Кредитним договором № 1199702 від 14.03.2020 в розмірі 17100,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією, також просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.03.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1199702. ОСОБА_1 подала Заявку на отримання кредиту № 1199702. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.
Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 1199702 від 14.03.2020, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилась з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України н укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
09.10.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №03/10, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ») укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1199702 від 14.03.2020.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Витягу з додатку до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 до ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ») набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 100,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 11100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ»), ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ») за кредитним договором № 1199702 від 14.03.2020 в розмірі 17100,00 грн.
У зв'язку з вище викладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 13.03.2025 відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В заперечення на позовну заяву 29.04.2025 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, у якому зазначає що повністю заперечує проти позову, оскільки немає жодного боргу перед ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ») та немає жодних відомостей про будь які зобов'язання, які б могли стати підставою для даного позову. Також зазначає, що позовні вимоги не підтверджуються жодними документами чи іншими доказами, що доводять наявність боргу, вважає позов не обґрунтованим. Просить суд витребувати докази в позивача, які би підтверджували існування заборгованості та її зобов'язання перед ним. У задоволенні позовних вимог просить відмовити та прийняти справедливе рішення, згідно норм чинного законодавства.
Представник позивача 05.05.2025 надав відповідь на відзив, у якій наводить заперечення на посилання відповідачки про те, що вона немає ніякого відношення до вказаного кредиту, підтримує обставини, що зазначені в позовні заяві. Крім цього зазначає, що законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 1199702 від 14.03.2020, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Одноразовий ідентифікатор, як і лог підпису Кредитора (логи (лог-файли) - містять інформацію про роботу сервера і зберігають в собі певні дії користувача або програми), зафіксовано у Кредитному договорі, переданому первісним кредитором Позивачу у pdf. форматі, проте є зашифрованим, у зв'язку із чим при стандартному завантаженні до електронного кабінету чи під час друку не відображається. У відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договору, просить позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ») про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Разом з відповіддю на відзив 05.05.2025, від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме щодо підтвердження нарахування суми тіла кредиту позикодавцем на банківську карту АТ «Універсал Банк» позичальника.
Ухвалою суду від 07.05.2025 вищевказане клопотання задоволено, наведені докази витребувано.
На виконання ухвали про витребування доказів 04.07.2025 з АТ «Універсал Банк» на адресу суду надійшла відповідь з випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 в період з 14.03.2020 по 20.03.2020.
23.07.2025 на адресу суду, від представника позивача надійшла заява про зміну назви позивача, відповідно до Наказу №70-к від 01.07.2025, на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «Пінг-Понг» № 1778 від 01.07.2025 перейменовано з 01.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс».
У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В поданому позові позивач посилається на те, що 14.03.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1199702. (далі Кредитний договір).
Згідно з п.1.1. Кредитного договору, позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, та строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений Договором термін та виконати інші умови/зобов'язання, визначені цим Договором.
Загальний розмір кредиту становить 5000,00 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 14.03.2020 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 29.03.2020 (останнього дня строку кредитування). (п. 1.2, 1.3, 1.4 Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору, комісія за надання кредиту: 1000,00 грн., яка нараховується зі ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 Кредитного договору. (п.1.6 Кредитного договору)
Крім цього, позивач зазначає, що 09.10.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №03/10, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ») укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1199702 від 14.03.2020.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Витягу з додатку до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 до ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ») набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 100,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 11100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.
Також, розмір заборгованості, як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 1199702 від 14.03.2020 за період з 15.03.2020 по 28.05.2020 та становить 17100,00 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що 14.03.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір №1199702.
Відповідно до договору боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, що підтверджується наданою суду копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором по поточному рахунку за № НОМЕР_2 , з дати надання кредиту, а саме 15.03.2020, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.05.2020 становить 17 100 гривень 00 копійок.
Право грошової вимоги за кредитним договором №1199702 від 14.03.2020 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс», що підтверджується договором факторингу за № 03/10 від 09.10.2020; це ж право грошової вимоги за кредитним договором №1199702 від 14.03.2020 від ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ»), що підтверджується договором факторингу за № 1/15 від 24.01.2022; Реєстром прав вимоги до договору факторингу №1/15 від 24.01.2022.
За змістом пункту 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування.
Продовження, вказаного в п.1.3. договору строку кредитування може відбуватись на умовах (п. 2.3.1 договору).
Із положень пункту 2.3.1 кредитного договору вбачається, що позичальник за наявної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту. За наявності між сторонами відповідної домовленості (акцептованої позичальником пропозиції Позикодавця відповідно до розділу 6 Правил), а також на підставі п. 3.2.7 Договору, пролонгація може здійснюватися на інших умовах ніж перебачено цим пунктом.
Відповідно до п. 3.2.7 Договору, незважаючи на інші положення цього договору, Позикодавець має право в односторонньому порядку вносити будь-які зміни до умов кредитного договору та змінювати розмір заборгованості Позичальника, в тому числі у зв'язку з реструктуризацією його зобов'язань за договором, за умови, що ці зміни не погіршують становище Позичальника як боржника за Кредитним договором у порівняні з тим, що існувало до моменту застосування змін.
Отже, сторони передбачили порядок продовження строку договору (пролонгацію), а також погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто, до 29.03.2020. Відповідно, остання продовжила користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору.
З врахуванням наведеного, наданий позивачем розрахунок заборгованості по сплаті процентів за період з 30.03.2020 по 28.05.2020 у розмірі 11100,00 грн, суд вважає обґрунтованим.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками по кредитному договору №1199702 від 14.03.2020 підлягають задоволенню повністю, у розмірі 11100, грн.
Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1000 грн, то аналіз умов договору про надання кредиту №1199702 від 14.03.2020 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1000 грн, встановлена в п. 1.5.1 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силу статті 228 ЦК України нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Враховуючи все вищезазначене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 1 000 грн, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Суд критично оцінює відзив відповідачки ОСОБА_1 , про те, що у неї немає жодного боргу перед ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ») та немає жодних відомостей про будь які зобов'язання, які б могли стати підставою для даного позову, оскільки на виконання ухвали суду від 07.05.2025 з АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь з випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 в період з 14.03.2020 по 20.03.2020, з якої встановлено що 15.03.2020 о 16:58 на вказану банківську карту надійшли кошти в сумі 5 000,00 грн., що відповідає сумі кредиту та даті нарахування кредитних коштів відповідачу відповідно до Кредитного договору № 1199702 від 14.03.2020.
Враховуючи викладене, те, що умовами договору передбачено нарахування відсотків, пролонгація дії договору відповідачкою, перехід права грошової вимоги за кредитним договором №1199702 від 14.03.2020 до ТОВ «ФК «Солвентіс» («ПІНГ-ПОНГ»), підтвердження нарахування тіла кредиту на банківську карту відповідача, вважаю, з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість в сумі 16100,00 грн.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду договір про надання правової допомоги №43657029 від 01.11.2024, акт №1199702 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг)від 03.03.2025, детальний опис виконаних робіт від 03.03.2025 за договором №43657029 від 01.11.2024, додаткову угоду від 03.03.2025 за № 1199702 до договору №43657029 від 01.11.2024. Винагорода адвокатського бюро за надання послуг згідно договору №43657029 від 01.11.2024 визначена сторонами у розмірі 6 000 гривень.
Суд зазначає, що надані представником позивача документи є належними, тому заявлені витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення пропорційно до задоволених вимог, а саме у розмірі 5 649,12 грн. (16100 х 6000 / 17100).
За приписами ч.1. ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, проте враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 2 280,73 грн. (16100 х 2422,40 / 17100).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141 ,142, 178, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість: за кредитним договором №1199702 від 14.03.2020 в сумі 16100,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» 2 280,73 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 73 коп. судового збору та 5 649 (п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 12 коп. витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в порядку та строки, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.
Сторони у справі:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», ЄДРПОУ: 43657029, місце знаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Судове рішення складено та проголошено 29.07.2025.
Суддя І.Я. Чорний